ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 569/10073/20
06 грудня 2023 року м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Дашян К.Е. з участю секретаря судового засідання Шкіндер І.М., представника Рівненської митниці Ярмолюка І. А. розглянувши заяву про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Луцьк, Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , (паспорт НОМЕР_1 , і.п.н. НОМЕР_2 ), у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного Кодексу України,
ВСТАНОВИВ :
Постановою Рівненського міського суду від 24.11.2020 року № 569/10073/20 гр. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення митних правил.
Постанова Рівненського міського суду надійшла до Поліської митниці після строку виконання постанови.
У судовому засіданні представник митниці підтримав заяву та просив поновити строк для пред'явлення постанови судді від 24.11.2020 у справі №569/10073/20 до виконання.
Заслухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Так митниця просить поновити пропущений строк для пред'явлення постанови до виконання, з метою подальшого направлення до органів державної виконавчої служби, на що суддя зазначає наступне.
У кодексі України про адміністративні правопорушення та Митному кодексі України відсутні норми, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містять спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість подання заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У відповідності до положень та системного аналізу ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 529 Митного кодексу України, ст. 117 Кримінального процесуального кодексу України, ст. ст. 7, 373, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 10, 433 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також на правові позиції Конституційного Суду України, викладені у мотивувальних і резолютивних частинах його рішень, які є обов'язковими до виконання на всій території України усіма органами державної влади, заява Київської міської митниці ДФС України про поновлення строку для пред'явлення постанови судді до виконання підлягає розгляду за аналогією закону у відповідності до норм адміністративного та цивільного судочинства
Згідно положень ст.ст. 3, 8, 55 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанова суду по справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи за якими стягувачем є держава або державний орган можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно зі ст. 536 МК України не підлягає виконанню постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Згідно зі ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Стаття 300 КУпАП передбачає, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 304 КУпАП передбачено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом (ст. 305 КУпАП).
Нормами статті 541 МК України постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому законом порядку. У разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, з осіб, які вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартість цих товарів, транспортних засобів. Витрати органу доходів і зборів, пов'язані із зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, до моменту винесення такої постанови повинні бути відшкодовані особою, яка вчинила порушення митних правил. Порядок відшкодування зазначених витрат встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, розраховується в порядку, передбаченому законодавством України для визначення собівартості платних послуг.
Відповідно до ст. 313 КУпАП постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 314 КУпАП виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.
Зі змісту ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанова суду в справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що строк звернення до виконання постанови суду пропущено стягувачем з поважних причин, тому строк звернення до виконання постанови судді підлягає поновленню.
Керуючись ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 458, 483, 527-529, 536 МК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа - задовольнити.
Поновити строк для пред'явлення до виконання постанови № 569/10073/20 від 24.11.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, шляхом подання скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: