Справа № 569/12225/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Галінської В.В.
при секретарі Калентинець Т.В.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1
Відповідачі - Державна служба України з безпеки на транспорті
розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Льоушкіної С.В. Кузьмін Є.В., звернувся до суду з позовом в якому просить визнати визнати протиправною та скасувати постанову від 08.06.2023 серії АА №00009345 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною, стосовно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, застосування адміністративного стягнення є безпідставним та не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що спірну постанову було оформлено з порушенням вимог Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (далі Порядок №1174), та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512 (далі Інструкція №512). Так, згідно Постанови, учасником правопорушення, зафіксованого 02.06.2023 року, вказаний автотранспортний засіб DAF TE 47 днз НОМЕР_1 . Вказаний ТЗ є вантажним сідловим (сідельним) тягачем. Дана модель має дві осі, другу ось із здвоєними колесами. Однак в постанові вказано про те, що ТЗ DAF TE 47 днз НОМЕР_1 має 5 осей, спарені колеса - 2 вісь, вказується відстань між осями та інше, що згідно моделі вказаного ТЗ не може відповідати дійсності. У спірній постанові та матеріалах, на які є посилання в постанові відсутні відомості, щодо іншого ТЗ, ніж тягач DAF TE 47 днз НОМЕР_1 . Таким чином, у постанові відсутні дані про транспорт, на якому було скоєне правопорушення, а той ТЗ, який фактично вказаний як такий, із використанням якого було скоєне адміністративне правопорушення, по своїй конструкції та ТТХ, не міг фактично бути використаний при правопорушенні.Зазначає також, що особливої уваги потребує той факт, що згідно з товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 0205/1 від 02.05.2023 року, ТЗ DAF TE 47 днз НОМЕР_1 , перевозив дизельне паливо, що є подільним вантажем. На теперішній час, єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України (в подальшому - Методика), затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію №02-84-08. У свою чергу позивач вважає, що відсутність встановленої законом Методики зважування саме сипучих та рідких вантажів (так званого подільного вантажу), безапеляційно свідчить про неможливість законного застосування Методики (Методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, що розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності до ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інституту Метрології» свідоцтво про атестацію №02-84-08) безпосередньо до зважування транспортних засобів з подільним вантажем. У свою чергу застосування даної єдиної Методики до зважування у тому числі й подільного вантажу, робить ці вимірювання необґрунтованими, протиправними та такими, що не породжують правових наслідків у вигляді штрафів.
У своїх додаткових поясненнях на позов представник позивача зазначає, щоневірним є ствердження відповідача про дотримання вимог Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (далі Порядок №1174) та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512 (далі Інструкція №512).
Відповідно до Додатка 1 до Інструкції №512, встановлено вимоги щодо обов'язкового зазначення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу).
Згідно абзацу 5 Пункту 15 Порядку Фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 «Деякі питання Фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» (далі Порядок №1174) метадані повинні містити дані про фотографії транспортного засобу фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака.
Відсутність повних даних щодо транспортних засобів-учасників події зафіксованих спірною постановою дають підстави вважати, що висновки про наявність правопорушення є хибними, а сама постанова є такою, що підлягає скасуванню.
У спірній постанові, що розглядається поточним провадженням, відсутні будь які дані про транспорт - учасника події, зафіксованої спірною постановою.
Адміністративне правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано в автоматичному режимі у Порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт».
У той же час, зазначене не обмежує посадову особу Уктрансбезпеки у реалізації повноважень, передбачених пунктом 4 Інструкції №512, у тому числі щодо встановлення під час опрацювання матеріалів отриманого інформаційного файлу повноти інформації про зафіксований транспортний засіб.
Окрім того, представник позивача зазначає, що пристрої та прилади, які використав відповідач при проведенні фіксації та розрахунку навантаження по осях, не проходили у встановленому законом порядку відповідні повірки, не мають сертифікатів та документацію на законність їх встановлення та використання.
Спірна постанова містить в собі дані серії та номер свідоцтва про повірку та строк дії технічного засобу, що зафіксував подію відображену в спірній постанові, але строк дії свідоцтва про повірку збіг ще 22.07.2022 року.
Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року за №412, на яку посилається відповідач у відзиві на адміністративний позов втратила свою чинність.
Постанову Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року за №440 п.4, яка набрала чинність 04.06.2023 року вказано наступне: «Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 р. № 412 "Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стан"». Рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнаються неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, який втратив чинність на момент прийняття відповідного рішення таким суб'єктом.
Ухвалою суду від 11 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10:00 год. 28 серпня 2023 року в приміщенні Рівненського міського суду (33000, м. Рівне, вул. Шкільна, 1).
Від представника відповідача Гоголюк М.В. 18.08.2023 р. надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення проти позову мотивує тим, що за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, згідно статті 132-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність. Щодо посилання позивача на Методику виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблену Харківським національним автомобільнодорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України зазначають, що механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174. Посадові особи Укртрансбезпеки не проводять габаритно-вагових вимірювань транспортного засобу, а лише розглядають інформаційний файл сформований системою фіксації адміністративних правопорушень, в якому містяться вся сукупність інформації (в т.ч. щодо поосьового навантаження транспортного засобу) щодо зафіксованої події, зібрана пунктом автоматичної фіксації у відповідності до чинного законодавства. Здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт. При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб. Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком №1145. При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований (Позивача).
Відповідно до пункту 17 Порядку №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, пунктом 17 Порядку № 1174, Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 (Інструкція № 512), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 01 жовтня 2021 р. за № 1286/36908 (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення). Зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, постанова містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді зазначення конкретних вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги. Із матеріалів, долучених до відзиву, вбачається, що порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Вказані відомості містяться у інформаційній картці автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, які використовувались відповідачем при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів була передана до системи у вигляді метаданих, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями. Таким чином, у оскаржуваній постанові зазначено виміряні, з урахуванням похибки, вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Представник відповідача вказує, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом Позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові.
Додатково зазначив, що посилання на відсутність факту вчинення адміністративного правопорушення, відсутність інформації у постанові та доказів на підтвердження цього, є необґрунтованими та на їх спростування наводить методику розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, яка застосовується Укртрансбезпекою при притягненні осіб до адміністративної відповідальності, В свою чергу, згідно з частини 2 статті 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм від 5% до 10% включно.
Таке перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.
Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР. України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ ОІМL R 134-1:2010 (ОІМL R 134-1:2006, IDT)
Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на псі
Так, відповідно до_ постанов Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наступна:aормула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами:
*% перевищення = ((Хфакт ? Хнорм ? похибка пристрою)/Хнорм)*100%
Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);
Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху.
Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ ОІМL R 134-1:2010, помножена на Хфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16 А від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.
Представник відповідача зазначає, що постанова, яка оскаржується Позивачем у дій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Дії посадових осіб Відповідача під час її формування є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України.
Зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня №412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану»(чинна на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/ або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
На підтвердження факту фіксації руху транспортних засобів позивача через автоматичний пукнт з перевищенням встановлених законом габаритно-вагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірно встановлених ним відомостей повідомляє, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 20, WAGA-WIM35, №7, яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується сертифікатами відповідності UA.TR.113-0619/05F-21 від 23.07.2021 та сертифікатом перевірки типу № UA.TR.113-0619-21 від 13.04.2021, щодо технічного засобу «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспорте русі». Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач в судове засідання не з'явилась, представник позивача Кузьмін Є.В. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, підтримує заявлені позовні вимоги, просить їх задовільнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 08 червня 2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дорошенко О.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА №00009345, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
За змістом вказаної постанови, 02 травня 2023 року о 20 год 55 хв за адресою М-04, 186+337, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF TE 47, днз НОМЕР_1 . Відповідальна особа ОСОБА_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 9,93% (1,142 тон), при дозволенному навантаженню на вісь 11.5 тон.
Частина друга статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Відповідно до примітки ст.132-1 КУпАП підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» № 3353 від 30.06.1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (із змінами та доповненнями).
За приписами п.22.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують зовнішніх габаритів (підпункт «а»), фактичної маси (підпункт «б»), навантаження на вісь (підпункт «в»).
Тобто, пунктом 22.5 ПДР передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.
Відповідно до підпункту «в» пункту 22.5 ПДР, допускається рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли навантаження на одинарну вісь не перевищує 11,5 тонн.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені п.22.5 ПДР, здійснюється відповідно доПравил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 25 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
Згідно з п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п.22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно з ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2,частинами другою і третьою статті 132-1цього кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч.3 ст.14-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього кодексу.
За правилами ч.1 ст.279-7 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-8 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього кодексу, або вантажовідправника. За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 затверджено Порядок фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі Порядок).
Згідно з п.2 Порядку, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі це взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи. Автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті являє собою комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером. Інформаційно-телекомунікаційна система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі є системою комплексних взаємопов'язаних методів і засобів збирання, збереження, обробки та надання даних про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті та підсистем взаємодії з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Реєстром адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та іншими інформаційними та інформаційно-телекомунікаційними системами МВС, Укравтодору, відповідних державних органів, національного оператора поштового зв'язку, а також з телекомунікаційними мережами операторів, провайдерів телекомунікацій.
Відповідно до п.16 Порядку, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 Порядку).
Згідно з п.12 Порядку, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п.14 Порядку). Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п.14 Порядку).
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги (п.17 Порядку).
За положеннями ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За правилами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідач надав фотографії транспортного засобу в момент вчинення правопорушення та інформаційну картку габаритно-вагового контролю, відповідно до якої показник зважування weight-full (загальна маса транспортного засобу) складає 35250 тонн, axleload-2 (навантаження на одиночну вісь) 15050 тонн, що свідчить про недотримання вимог, встановлених п.22.5 ПДР, щодо допустимої ваги навантаження на одинарну вісь11,5 тонн.
Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами закріплена в додатку 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 (далі Інструкція).
Відповідно до додатку 1 до Інструкції, % перевищення = ((Х факт - Х норм - похибка пристрою) / Х норм) х 100 %, де Х факт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Х норм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр), зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР. Похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Х факт (під час розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр) та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.
Постановою АА №00009345 від 08.06.2023 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3790 мм, 2-3: 4670 мм, 3-4: 1180 мм; 4-5: 1180 мм; навантаження на вісь 1 - 7800 кг, 2 - 15050 кг, 3 - 4250 кг, 4 - 4050 кг; 5 - 4100 кг; загальна маса - 35250 кг висота - 3.857 м.; ширина - 2.569 м.; довжина - 14.608 м.
Розрахунок відсоткового перевищення навантаження на одинарну вісь здійснено відповідачем за вказаною формулою: (15050 - 11500 - 16%*15050)/11500)*100% = 9,93 % та відповідає показникам, які містяться в оспорюваній постанові.
Фіксація адміністративного правопорушення здійснена приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 20, WAGA-WIM-35 № 7, який є придатним до експлуатації, що підтверджується сертифікатом відповідності UA.TR/113-0619/05F-21 від 23 липня 2021 року та сертифікатом перевірки типу UA.TR.113-0619-21 від 13 квітня 2021 року.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється за допомогою комплексних технічних засобів марки WIМ.
Відповідно до технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163 (далі також - Технічний регламент № 163), цей Технічний регламент встановлює вимоги до засобів вимірювальної техніки та розроблений на основі Директиви 2014/32/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку вимірювальних приладів.
Відповідно до пункту 7 Технічного регламенту № 163 засіб вимірювальної техніки повинен відповідати суттєвим вимогам, установленим у додатку 1, та вимогам, установленим у відповідних додатках 3-12, що стосуються даної категорії засобу вимірювальної техніки.
Згідно пункту 1 Додатку 1 до технічного регламенту № 163 засіб вимірювальної техніки повинен забезпечувати високий рівень метрологічної достовірності. Для того, щоб будь-яка сторона була впевнена в результаті вимірювань, засіб вимірювальної техніки повинен бути сконструйований і виготовлений з використанням високоякісної вимірювальної технології та захищеності вимірювань.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України від 05.06.2014 № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі також Закон № 1314-VII) у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Відповідно до пунктів 1, 2 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року № 94 (далі - Технічний регламент № 94), цей Технічний регламент встановлює вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - засоби вимірювальної техніки), коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов'язаних з вимірюваннями.
Дія цього Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1.
Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь зазначені у пункті 52 названого Додатку.
Відповідно до пункту 53 Технічного регламенту № 94 у декларації про відповідність зазначається про те, що виконання суттєвих вимог, визначених у додатку 2, та вимог, зазначених у відповідних національних стандартах та технічних специфікаціях для певних засобів вимірювальної техніки, було доведено.
Згідно до пункту 57 Технічного регламенту № 94 відповідність засобів вимірювальної техніки цьому Технічному регламенту повинна засвідчуватися шляхом нанесення на них знаку відповідності та додаткового метрологічного маркування, передбачених у пунктах 58-70 цього Технічного регламенту.
Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону № 1314-VII, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1314-VII повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Відповідно до Міжповірочих інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 (далі також Наказ № 1747), міжповірочний інтервал для приладів автоматичних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь становить 1 рік.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, фіксація адміністративного правопорушення здійснена приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 20, WAGA-WIM-35 № 7, який є придатним до експлуатації, що підтверджується сертифікатом відповідності UA.TR/113-0619/05F-21 від 23 липня 2021 року та сертифікатом перевірки типу UA.TR.113-0619-21 від 13 квітня 2021 року.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 412 «Щодо питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» (далі також Постанова № 412) позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Відтак, положення абзацу другого частини другої статті 17 Закону № 1314-VII не застосовуються до засобів вимірювальної техніки, визначених Постановою № 412, на строк, передбачений відповідною Постановою.
На підставі вищезазначеного повірка вимірювального і зважувального обладнання для здійснення габаритно- вагового контролю є дійсною та чинною на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України. Відповідна інформація також зазначена в бланку оскаржуваної постанови.
Покликання позивача на те, що на час винесення оскаржуваної постанови (08.06.2023) дія Постанови № 412 втратила свою чинність на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану» є недоречними, оскільки відповідно до пункту 5 ця постанова набирає чинності через 30 календарних днів з дня її опублікування (набрання чинності відбулось 04.06.2023), проте порушення пункту 22.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП, відбулось 02 травня 2023 року, тобто до моменту втрати чинності Постановою № 412.
Отже, на дату проведення зважування транспортного засобу засіб вимірювальної техніки відповідав загальним технічним вимогам державних стандартів.
Власником транспортного засобу марки DAF, модель ТЕ 47, державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Зображенням транспортного засобу в момент учинення правопорушення та з відеозапису, який наявний за посиланням https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AA00009345, підтверджується рух належного позивачу транспортного засобу DAF TE 47, днз НОМЕР_3 , з напівпричепом 02 травня 2023 року о 20 год 55 хв за адресою М-30, 186+337 , Дніпропетровська область. Вказані обставини позивачем не спростовані.
Щодо доводів позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено всіх даних, які мають значення для розгляду справи, а саме даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепу, його власника, суд зазначає наступне.
Так, у частині першій статті 1 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» зазначено, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Напівпричіпом визнається причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.
У статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року № 363, визначено, що сідельний тягач - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.
Транспортним засобом визнається пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вантажним автомобілем є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з'єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою, а експлуатацією транспортного состава є транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо).
Згідно пункту 2.13 ПДР транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу.
Із урахуванням викладеного, напівпричіп, як транспортний засіб, приводиться у рух за допомогою сідельного тягача, належного позивачу. Сідельний тягач із з'єднаним із ним напівпричепом є транспортним засобом спеціалізованого призначення. Сідельний тягач та з'єднаний із ним напівпричіп, що мають єдину систему гальмування, освітлення, експлуатуються як транспортний засіб з метою перевезення вантажів певних категорій.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 січня 2021 року по справі № 761/33776/19.
Таким чином, сідельний тягач DAF TE 47, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп, є одним транспортним засобом, котрий приводиться в рух сідельним тягачем, тому саме сідельний тягач як автопоїзд (транспортний состав) може вважатись великоваговим, а власник вказаного транспортного засобу, за пунктом 22.5. ПДР України та частиною другою статті 132-1 КУпАП підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами.
З огляду на наведене, відповідачем було встановлено всі фактичні дані справи, у повному обсязі досліджені обставини справи в їх сукупності, при оформленні оскаржуваної постанови в повному обсязі дотримано вимоги статті 14-3 КУпАП щодо встановлення відповідальної особи, яка несе адміністративну відповідальність за правопорушення, передбачене частиною другою статті 132-1 КУпАП, при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Окрім того, не зазначення в постанові державного номерного знака напівпричепу (за наявності фотографії та відеозапису руху транспортного засобу через автоматичний пункт) не свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення та не може бути самостійною підставою для звільнення позивача від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Покликання позивача на те, що відповідачем порушено вимоги Інструкції № 512, де в додатку 1 затверджено форму постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України не заслуговують на увагу суду, оскільки Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року № 512встановлює порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, зафіксовані не в автоматичному режимі, уповноваженими на те посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів.
Вимоги щодо змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення визначені ст.283 КУпАП.
Постанова серії АА № 00009345 містить всі необхідні відомості, передбачені ст.283 КУпАП.
Посилання позивача на перевезення подільного вантажу та відсутність методики зважування сипучих та рідких вантажів не заслуговують на увагу, з огляду на обов'язок перевізника дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на осі транспортного засобу. Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами. Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.
Крім того, відповідно до абз.4 п.22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд не вбачає підстав для скасування спірної постанови, оскільки вона винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, а тому в позові належить відмовити.
Оскільки позивачем при зверненні до суду не сплачено судовий збір, у передбаченому законом порядку, у задоволенні позовних вимог судом відмовлено, суд стягує з позивача в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 241-245, ст. 250, 286 КАС України , суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання його копії.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса: м.Київ, вул.Антоновича, 51, 03150, код ЄДРПОУ 39816845.
Повний текст рішення виготовлено 28 грудня 2023 року.
Суддя