УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/4547/23
27 грудня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області у складі
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника скаржика - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, м.Костопіль скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність органу дізнання Відділення поліції №2 (м. Костопіль) Рівненського районного управління поліції, що полягає у невнесенні відомостей до ЄДРДР,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність органу дізнання Відділення поліції №2 (м. Костопіль) Рівненського районного управління поліції, що полягає у невнесенні відомостей до ЄДРДР, в якій просила суд зобов'язати уповноважених посадових осіб Відділення поліції №2 (м. Костопіль) Рівненського районного управління поліції у відповідності до вимог ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення (проступок) на підставі заяви ОСОБА_4 від 07.12.2023 року, за ознаками злочину передбаченого ст. 145 КК України.
В обгрунтування скарги зазначає, що 07 грудня 2023 року скаржником ОСОБА_4 на адресу ВП №2 (м. Костопіль) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області подано заяву-повідомленн про вчинення кримінального правопорушення, яка отримана 07.12.2023 р., що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції. Однак, станом на 18.12.2023 р. від ВП №2 (м. Костопіль) Рівненського районного управління поліції жодних усних, телефонних чи письмових повідомлень не надходило. Не вжито першочергових заходів щодо встановлення місця перебування правопорушника та інших обов'язків, визначених кримінальним процесуальним законодавством та усупереч вимогам КПК України уповноваженими особами ВП №2 РРУП ГУНП в Рівненській області не внесено відповідних відомостей за заявою скаржника до ЄРДР.
Представник скаржника ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подану ОСОБА_4 скаргу та просив її задоволити з підстав зазначених у ній.
Заступник начальника СВ ВП №2 РРУП ГУНП в Рівненсьій області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, скерував на адресу суду клопотання, в якому зазначив, що заява ОСОБА_4 зареєстрована у журналі ЄО ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за № 7823 від 08.12.2023 та перебуває на розгляді згідно Закону України “Про звернення громадян” у працівників відділення поліції №2, оскільки викладені у заяві ОСОБА_4 обставини не містять складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 145 КК України, а саме відсутні будь-які підтвердження того, що ОСОБА_6 діянням ОСОБА_7 причинено тяжкі наслідки. Окрім того, у своїй заяві ОСОБА_4 зазначає, що ОСОБА_7 розголосила медичну таємницю, а саме препарати, які були призначені ОСОБА_6 , однак препарати не відносяться до поняття лікарська таємниця. Також, зазначено, що ст. 145 КК України відноситься до категорії проваджень у формі приватного обвинувачення, яке розпочинається лише на підставі заяви потерпілого, а з заяви ОСОБА_4 вбачається, що ймовірно потерпілою є ОСОБА_6 , а не скаржник.
Також, просив суд проводити розгляд скарги у його відсутноті.
Суд заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 556/450/18 від 30 вересня 2021 року.
Згідно правової позиції викладеної в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2021 року у справі 991/3847/21, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що 07.12.2023 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про вчинення кримінального правопорушення, де зазначила, що 12.09.2023 за екстреним номером “102” викликано працівників поліції. Викликала ОСОБА_6 на адресу с. Борщівка вул. Поліська. Виклик був від ОСОБА_6 до ОСОБА_8 з приводу крадіжки документів. В розмові з представниками поліції була задіяна медична сестра, яка працює в медичному пункті Малолюбашанської амбулаторії ОСОБА_7 , яка під час розмови вела себе непристойно, ображала ОСОБА_6 , називаючи її психічно хворою та ОСОБА_4 називаючи її наркотично залежною, в розмові ОСОБА_7 розголосила медичну таємницю, а саме препарати, які були призначені для ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене просила прийняти та невідкладно зареєструвати вказану заяву про вчинення злочину, внести відповідні відомості до ЄРДР за ст. 145 КК України.
Диспозиція ст. 145 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення ст. 145 КК України характеризується трьома ознаками: 1) діянням; 2) тяжкими наслідками; 3) причинним зв'язком між ними.
Тяжкі наслідки є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони. Ними можуть визнаватися: самогубство або спричинення собі тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, психічна хвороба тощо.
Зі змісту заяви ОСОБА_4 не вбчається, що ОСОБА_6 діяннями ОСОБА_7 було спричинено тяжкі наслідки.
Також, предметом кримінального правопорушення за ст. 145 КК України є лікарська таємниця - певним чином задокументована інформація про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина. Лікарську таємницю (інформацію про пацієнта) слід відрізняти від медичної таємниці (інформації для пацієнта). Остання передбачає відомості про стан здоров'я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, які лікар зобов'язаний надати на вимогу пацієнта, членів його сім'ї або законних представників, за винятком випадків, коли така повна інформація може завдати шкоди здоров'ю пацієнта.
Так, лікарською таємницею є, зокрема, відомості про:
а) факти звернення за психіатричною допомогою та лікування у психіатричному закладі чи перебування в психоневрологічних закладах для соціального захисту або спеціального навчання, а також інші відомості про стан психічного здоров'я особи, її приватне життя;
б) зараження особи інфекційною хворобою, що передається статевим шляхом, проведені медичні огляди та обстеження з цього приводу, дані інтимного характеру, отримані у зв'язку з виконанням професійних обов'язків посадовими особами та медичними працівниками закладів охорони здоров'я;
в) результати медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу (вони повідомляються лише цим особам, при цьому приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для другого з подружжя, їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним).
Таким чином, інформація про призначені для особи препарати не відноситься до поняття лікарської таємниці.
Також відповідно до ст. 477 КПК України ст. 145 КК України “Незаконне розголошення лікарської таємниці” відноситься до категорії проваджень у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень.
Зі змісту заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що ймовірною потерпілою від дій ОСОБА_7 є ОСОБА_6 , а не ОСОБА_4 .
З клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 вбачається, що викладені вище обставини були враховані працівниками поліції, а тому заява ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення була зареєстрована у журнулі ЄО ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за № 7823 від 08.12.2023 та перебуває на розгляді згідно Закону України “Про звернення громадян” у працівників відділення поліції №2.
За наведених обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 145 КК України.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя, керуючись ст.303, 306 КПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність органу дізнання Відділення поліції №2 (м. Костопіль) Рівненського районного управління поліції, що полягає у невнесенні відомостей до ЄДРДР - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 29.12.2023 року о 09 год. 30 хв.
Слідчий суддяОСОБА_1