Справа № 555/901/23
Номер провадження 2/555/349/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Мельничук Н. В.
при секретарі Кравчук С. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Березнівська міська рада Старостинського округу № 5 (с.Моквин ) про визнання права власності на майно за набувальною давністю, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за набувальною давністю. Позивач в обґрунтування заявлених вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Н.Моквин Березнівського району Рівненської області померла позивача тітка ОСОБА_4 . Після її смерті залишилось спадкове майно на земельну частку (пай), що належить їй на підставі сертифікату на земельну частку (пай) РВ № №002995 із земель колективної власності КСГП «Нива», розміром, 2,54 умовних кадастрових гектарів.Відповідно до довідки виданої Старостинським округом №5 Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області № 788 від23.09.2021 року ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новий Моквин, Хутір Ріг, Березнівського була зареєстрована одна. Однак, позивач проживав, доглядав, виконував всю роботу по господарству.29 грудня 2022 року позивач подав заяву про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі якої приватним нотаріусом Скоропад В.В. Рівненського районного нотаріального округу заведена спадкова справа 287/2022.У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріус відмовила з підстав передбачених ЦК Української РСР 1963.Згідно ЦК Української РСР, розділ VII «Спадкове право» передбачено перелік спадкоємців за законом, які мають право на спадкування.Видати свідоцтво про право на спадщину по закону після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не можливо, оскільки відповідно до норм ЦК УРСР 1963 року племінники не належали до спадкоємців за законом, тому спадщину у вигляді вищевказаного майна ніхто не прийняв та не оформив своїх спадкових прав. Інших спадкоємців, які б могли претендувати на спадщину немає. Дана спадщина відумерлою не визнавалась.
Клопотання, процесуальні дії у справі.
17 травня 2023 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі.
Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про проведення розгляду справи без його участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з"явився- подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позов визнає.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Н.Моквин Березнівського району Рівненської області померла позивача тітка ОСОБА_4 . Після її смерті залишилось спадкове майно на земельну частку (пай), що належить їй на підставі сертифікату на земельну частку (пай) РВ № №002995 із земель колективної власності КСГП «Нива», розміром, 2,54 умовних кадастрових гектарів.
Відповідно до довідки виданої Старостинським округом №5 Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області № 788 від 23.09.2021 року ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новий Моквин, Хутір Ріг, Березнівського була зареєстрована одна. Однак, позивач проживав, доглядав, виконував всю роботу по господарству.
29 грудня 2022 року позивач подав заяву про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі якої приватним нотаріусом Скоропад В.В. Рівненського районного нотаріального округу заведена спадкова справа 287/2022.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріус відмовила з підстав передбачених ЦК Української РСР 1963.
Згідно ЦК Української РСР, розділ VII «Спадкове право» передбачено перелік спадкоємців за законом, які мають право на спадкування.
Видати свідоцтво про право на спадщину по закону після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не можливо, оскільки відповідно до норм ЦК УРСР 1963 року племінники не належали до спадкоємців за законом, тому спадщину у вигляді вищевказаного майна ніхто не прийняв та не оформив своїх спадкових прав. Інших спадкоємців, які б могли претендувати на спадщину немає. Дана спадщина відумерлою не визнавалась.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Статтею 344 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном -протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на рухоме майно набувається за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Статтею 119 Земельного кодексу України передбачено право громадян набувати права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність). Так, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно протягом п'ятнадцяти років користуються земельною ділянкою, але не мають документів, що засвідчують наявність у них прав на зазначену земельну ділянку, можуть звернутися до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу такої земельної ділянки у їхню власність.
Набуття громадянами права власності на земельну ділянку за давністю користування здійснюється в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами згідно із статтею 118 Земельного кодексу України в межах норм, визначених ст. 121 Земельного кодексу України.
Умовою набуття зазначеними суб'єктами такого права виступає добросовісне, відкрите і безперервне користування відповідною земельною ділянкою протягом. 15 років.
Так, наприклад, добросовісне користування земельною ділянкою може бути пов'язане з оплатою земельного податку, поданням заяви на адресу уповноваженого органу про закріплення за громадянином цієї ділянки тощо.
Відкрите користування земельною ділянкою передбачає, що інформація про таке користування була відома уповноваженим органам, але вони не порушували питання про самовільне використання даної земельної ділянки.
Безперервне користування означає, що земельна ділянка не залишалася без користування та знаходилася постійно в експлуатації не менше 15 років.
Наявність у сукупності всіх зазначених умов породжує у громадянина право на звернення до місцевої ради з клопотанням про передачу відповідної земельної ділянки у власність або надання у користування.
Необхідно враховувати, що право на отримання земельної ділянки за давністю користування виникає лише з моменту закінчення 15-річного строку добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних І кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК),
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає, право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю, (п. 11 Постанови)
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляєпро давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
.Керуючись ст.ст.1233, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.141 ЦПК України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -
ВИРІШИВ:
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай), РВ №002995, розміром 2,54 умовних кадастрових гектарів по КСГП «Нива», що належить померлій ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Березнівська міська рада Старостинського округу № 5 (с.Моквин ) адреса: Рівненська обл., Рівненський район, м.Моквин, Надслучанська,4.
Суддя: Мельничук Н. В.