Дата документу 12.12.2023Справа № 554/10794/20
Провадження № 2/554/1155/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Янушкевіч К.І., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 701451,03 грн. (сімсот одна тисяча чотириста п'ятдесят одну грн. 03 коп.). Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн. (двісті тисяч грн. 00 коп.).
Свої вимоги мотивує тим, що у провадженні Пирятинського районного суду Полтавської області знаходилось кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170290000573 по обвинуваченню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 286 КК України - справа № 544/326/17.
Вироком Пирятинського районного суду полтавської області від 24.04.2019 р. у справі № 544/326/17 встановлено, що 29 жовтня 2016 року о 12 годині 10 хвилин ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом контейнеровозом, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався на ділянці з одностороннім рухом на 152 км. + 951 м. автошляху Київ-Харків-Довжанський Пирятинського району Полтавської області з боку м. Київ в напрямку м. Харків. Наблизившись до повороту ліворуч, виїзду на проїзну частину, водій ОСОБА_4 проявив неуважність перед поворотом, не переконавшись у безпеці маневру, що він буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу транспортним засобам, які рухалися по автодорозі Київ-Харків-Довжанський та виїхав на смугу руху водія автомобіля Volvo ХС 60, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в напрямку м. Київ, чим створив небезпеку для його руху та допустив з ним зіткнення, порушивши тим самим вимоги п. 10.1, п.10.4 правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, відповідно до п.10.1 яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.10.4. перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехресті, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної події, водій та пасажир автомобіля Volvo ХС 60, державний номерний знак НОМЕР_3 , отримали тілесні ушкодження, а саме: водій ОСОБА_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку легкого ступеню та локальним САК, підвивиху другого шийного хребця, забою поперекового відділу хребта, саден передпліч та правого колінного і лівого кульшового суглобів, що утворилися при ударі об тупі тверді предмети деталі салону автомобіля при ДТП в якості водія при зіткненні з важковаговиком, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 082 від 09.12.2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Пасажир ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку середнього ступеню тяжкості та лінійним переломом правої скроневої кістки з переходом на основу черепу і двобічною оториноліквореєю, субарахноїдальним крововиливом, пневмоцефалією з супровідними синдромами, закритого скалкового перелому середньої третини обох кісток лівого передпліччя, забою правого кульшового суглобу з переломом суглобої поверхні правої вертлюгової впадини, підвивиху в сегменті 1-2-го шийних хребців, гострого правобічного після травматичного перфоративного середнього отиту з двобічно змішаною приглухуватістю, гематом та саден обличчя, забою серця, що утворилися при ударі об тупі тверді предмети деталі салону легкового автомобіля при ДТП в якості пасажира легковика при зіткнення з важковаговиком, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 083 від 09.12.2016 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.
Згідно висновку автотехнічної експертизи № 139 від 23.03.2017 року, в даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом контейнеровозом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , вбачаються невідповідності вимог п. 10.1, п.10.4 правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням обставин даної пригоди і останній мав технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем Volvo ХС 60, реєстраційний номер НОМЕР_4 , шляхом виконання ним вимог п.10.1, п.10.4 правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги даних пунктів правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводився лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому злочині визнав у повному обсязі, рахує що водієм ОСОБА_3 також порушені правила дорожнього руху. Додатково вказав, що рухався на автомобілі КАМАЗ зі сторони Києва у сторону Пирятина. На відведеному для розвороту місці прийняв крайнє ліве положення, заїхавши у карман відведений для розвороту, щоб змінити напрямок у сторону міста Прилуки, це було на 153 км, зупинившись перед лінією і впевнився у тому, що по зустрічній смузі немає автомобілів, які заважали б маневру, помітив, що рухалась вантажівка на безпечній відстані, яка не заважала маневру і почав розворот. Коли пересік другу, крайню праву смугу руху зустрічного напрямку, помітив, що зі сторони Пирятина рухається легковий автомобіль, пришвидшивши свій рух, для уникнення ДТП, через декілька секунд відчув поштовх у свій автомобіль, зупинитись не міг, так як пересік уже дві смуги зустрічного руху, пришвидшив свій рух. Зупинивши свій автомобіль, який знаходився у кармані розвороту зустрічної смуги, помітив автомобіль Volvo, який від удару розвернуло у сторону кармана для розвороту зустрічної смуги, вийшовши з автомобіля помітив, що біля автомобіля Volvo знаходився ОСОБА_3 , потім помітив, що у автомобілі іще є пасажир, пішов до пасажира, у нього була на обличчі кров і він був при свідомості, потім викликав швидку допомогу, яка приїхала і забрала ОСОБА_5 .
Стаж керування транспортними засобами 10 років, а водієм вантажного автомобіля 7 років. Перед ДТП пройшов дощ і було сонце, тому блистів асфальт і відбійники, небо було ясне, обзор смуг руху був достатній, проте даний легковий автомобіль не помітив, можливо тому, що було сонце , а колір автомобіля був схожий на колір відбійників, які знаходилися на розділі смуг, тому автомобіль помітив уже тільки тоді коли здійснював маневр розвороту. Швидкість автомобіля Volvo була дещо більша дозволеної, так як даний автомобіль здійснював обгін вантажного автомобіля по лівій смузі зустрічного руху, в той час коли ОСОБА_4 його помітив. До автомобіля ОСОБА_4 було метрів 500, і він уже знаходився на крайній правій смузі, кабіна автомобіля уже перетинала крайню праву смугу. Удар прийшовся у задню вісь автомобіля. Як змінювався рух автомобіля Volvo не бачив, бо кабіна його автомобіля уже була на половину у кармані смуги розвороту. Автомобіль Volvo не помітив, можливо тому, що він знаходився за вантажним автомобілем, якого випереджав. Дорога на якій здійснював розворот була горизонтальна, із зустрічної смуги зі сторони Пирятина у сторону Києва. Ділянка дороги по якій рухались автомобілі була горизонтальною. Шкода потерпілим не відшкодована, проте він згідний відшкодувати у разі не покриття страховою компанією.
25.11.2020 року відкрито провадження по справі, в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
11.01.2021 року представник відповідача подав відзив, в обґрунтуванні якого вказував, що відповідач повністю не визнає пред'явлені позовні вимоги. Вирок та позов не містить доказів того, що автомобіль Volvo XC60 д.р.н. НОМЕР_5 кузов НОМЕР_6 перебуває у власності позивача, або він має право на відшкодування завданої власнику автомобіля шкоди. Вирок містить посилання на висновок судової автотоварознавчої експертизи № 1433 від 31.01.2017. Згідно висновку №1433 ринкова вартість автомобіля на момент ДТП 29 жовтня 2016 року складає 801451(вісімсот одна тисяча чотириста п?ятдесят одна грн.) 03коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля на момент ДТП 29 жовтня 2016 року, з урахуванням зносу замінюючих складових автомобіля, складає 1174827 (один мільйон сто сімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 60 коп. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля на момент ДТП 29 жовтня 2016 року складає 801451 (вісімсот одна тисяча чотириста п?ятдесят одна) грн. 03 коп. Тобто вартість відновловального ремонту автомобіля більша за його ринкову вартість.
Відповідно до п. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Відповідач визнає, як обставину що не підлягають доказуванню висновок судової авготоварознавчої експертизи №1433 від 31.01.2017 в частині вартості відновлювального ремонту автомобіля та ринкової вартості автомобіля на час ДТП. Вважає розмір моральної шкоди таким, що не відповідає обставинам справи, позивач не надав жодного доказу якими обґрунтовано розмір моральної шкоди.
Ухвалою суду від 11.03.2021 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Пирятинського районного суду Полтавської області належним чином завірену копію висновку судової автотоварознавчої експертизи №1433 від 31.01.2017 року, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12016170290000573 по обвинуваченню ОСОБА_4 , за ч. 2 ст. 286 КК України.
14.04.2021 року на виконання ухвали суду надійшов висновок судової автотоварознавчої експертизи №1433 від 31.01.2017 року.
01.12.2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За загальним правилом (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Перевіряючи обґрунтованість пред'явлених вимог позивача, суд виходить з наступного, що 29 жовтня 2016 року о 12 годині 10 хвилин ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом контейнеровозом, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався на ділянці з одностороннім рухом на 152 км. + 951 м автошляху Київ-Харків-Довжанський Пирятинського району Полтавської області з боку м. Київ в напрямку м. Харків. Наблизившись до повороту ліворуч, виїзду на проїзну частину, водій ОСОБА_4 проявив неуважність перед поворотом, не переконавшись у безпеці маневру, що він буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу транспортним засобам, які рухалися по автодорозі Київ-Харків-Довжанський та виїхав на смугу руху водія автомобіля Volvo ХС 60, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в напрямку м. Київ, чим створив небезпеку для його руху та допустив з ним зіткнення, порушивши тим самим вимоги п. 10.1, п.10.4 правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, відповідно до п.10.1 яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.10.4. перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехресті, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної події, водій та пасажир автомобіля Volvo ХС 60, державний номерний знак НОМЕР_3 , отримали тілесні ушкодження, а саме: водій ОСОБА_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку легкого ступеню та локальним САК, підвивиху другого шийного хребця, забою поперекового відділу хребта, саден передпліч та правого колінного і лівого кульшового суглобів, що утворилися при ударі об тупі тверді предмети деталі салону автомобіля при ДТП в якості водія при зіткненні з важковаговиком, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 082 від 09.12.2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Пасажир ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку середнього ступеню тяжкості та лінійним переломом правої скроневої кістки з переходом на основу черепу і двобічною оториноліквореєю, субарахноїдальним крововиливом, пневмоцефалією з супровідними синдромами, закритого скалкового перелому середньої третини обох кісток лівого передпліччя, забою правогокульшового суглобу з переломом суглобої поверхні правої вертлюгової впадини, підвивиху в сегменті 1-2-го шийних хребців, гострого правобічного після травматичного перфоративного середнього отиту з двобічно змішаною приглухуватістю, гематом та саден обличчя, забою серця, що утворилися при ударі об тупі тверді предмети деталі салону легкового автомобіля при ДТП в якості пасажира легковика при зіткнення з важковаговиком, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 083 від 09.12.2016року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.
Згідно висновку автотехнічної експертизи № 139 від 23.03.2017 року, в даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом контейнеровозом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , вбачаються невідповідності вимог п. 10.1, п.10.4 правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням обставин даної пригоди і останній мав технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем Volvo ХС 60, реєстраційний номер НОМЕР_4 , шляхом виконання ним вимог п.10.1, п.10.4 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги даних пунктів правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводився лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 1433 від 31.01.2017 р. вартість матеріального збитку, спричиненого мені як власнику автомобіля Volvo ХС 60, реєстраційний номер НОМЕР_4 становить 801451, 03 грн.
Цивільна відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО», якою 13 лютого 2020 року, було узгоджено та відшкодовано 95000 грн. в межах страхової виплати за полісом. Максимальна сума виплати страхової компанії, за довогором ОСВВНЗ становить 100000 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Пуктом 10 ст. 56 КПК України, передбачено право потерпілого на відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням. Потерпілим у кримінальному правопорушенні визнається особа, якій злочином завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Згідно з пунктів 8 та 9 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Частиною 1 статті 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
У відповідності до частини 5 статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України (ЦК) майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1188 ЦК встановлено, що шкода, заподіяна при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується особою, з вини якої шкода була заподіяна.
Розмір матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу визначається на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 року за № 142/5/2092 (далі - Методика). Згідно абз. 2 п. 8.2. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля та величини ВТВ (втрати товарної вартості).
Вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових підтверджено висновком експертизи.
Відповідно до ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (3 наступними змінами) від 27 березня 1992 року № 6 шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв?язок та с вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.1з статті 23 ЦК України слідує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів ї сім?ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов?язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВС України від 31.05.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім того, у відповідності до положень ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Позивач як на підставу своїх вимог щодо стягнення моральної шкоди посилається на те, що змушений був на час лікування від наслідків ДТП повністю змінити заплановані заздалегідь процедурні питання, пов'язані з лікуванням та оперуванням багатьох людей, які довірились йому як лікарю і саме від нього чекали належної медичної допомоги і моральної підтримки.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у зв'язку із діями відповідача позивачу була спричинена моральна шкода, оскільки права позивача були порушені та це є природнім, що будь-яка особа у такій ситуації зазнає моральної шкоди, що виражається у душевних стражданнях, яких особа зазнає в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, між неправомірними діями та завданою шкодою є причинний зв'язок, окрім того вина відповідача в повній мірі не встановлена. Крім цього суд також бере до уваги і доводи відповідача, викладені у відзиві.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
При цьому, вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд керується принципами виваженості, розумності та справедливості, в зв'язку з чим приходить до висновку про визначення розміру відшкодування такої моральної шкоди позивачу у сумі 5000 гривень, оскільки визначений позивачем розмір моральної шкоди є, на погляд суду, завищеним, не доведеним та не обґрунтованим.
Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. 128 КПК України, ст.ст. 82, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 701451,03 грн. (сімсот одна тисяча чотириста п?ятдесят одну грн. 03 коп.).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 7065 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя В.М.Бугрій