Справа № 531/1816/22
Провадження № 1-кп/553/1267/2023
УХВАЛА
Іменем України
22.12.2023м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ленінського районного суду міста Полтави об'єднане кримінальне провадження № 12022175450000247 від 08.11.2022, № 12023170450000385 від 15.06.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Карлівка, Карлівського району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта базова середня, розлучений, інвалідність не встановлена, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 17 серпня 2020 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 310 , ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до двох років обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік;
- 06 вересня 2022 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 126-1 КК України, з застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України, до трьох років обмеження волі;
? у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду від 21.12.2023 на розгляд до Ленінського районного суду м.Полтави з Полтавського апеляційного суду 21.12.2023 надійшли матеріали об'єднаного кримінального провадження № 12022175450000247 від 08.11.2022, № 12023170450000385 від 15.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 185 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями Ленінського районного суду міста Полтави від 21.12.2023 визначено головуючого суддю - ОСОБА_1 .
Ухвалою від 21.12.2023 вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, зазначивши, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, а обвинувальні акти складені у відповідності до вимог ст. 291 КПК України. Також вказав на необхідність надання доручення органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, звернулися до суду із заявою, в яких просять провести підготовче засідання без її участі.
Обвинувачений та його захисник підтримали позицію прокурора, просили призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд встановив, що не має перешкод для призначення судового розгляду, а саме, відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 2 ст. 314 КПК України, а також проведені всі необхідні дії щодо підготовки до судового розгляду.
Так, обвинувальний акт з додатками до нього в цілому відповідають вимогам ст. 291 КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону, кримінальне провадження відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 21.12.2023 підлягає розгляду Ленінським районним судом міста Полтави, відсутні підстави для закриття чи зупинення провадження у справі.
З'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Клопотань про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів, а також з інших питань, визначених ст.ст. 314, 315 КПК України не заявлено.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, так як відсутні обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України.
За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного обвинувального акту до судового розгляду, яке належить здійснити суддею одноособово у відкритому судовому провадженні.
Також, на виконання вимог ч. 5 ст. 314 та ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд вважає необхідним доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 15 години 00 хвилин 22 грудня 2023 року (ухвала слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_6 від 23.10.2023 (справа № 531/2515/23, провадження № 1- кс/531/782/23).
Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, з визначенням застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п.: 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які встановлені в ході досудового розслідування, не зменшились та продовжують існувати, а саме:
- обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, може ухилитися від суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєний злочин. ОСОБА_5 раніше переховувався від органів досудового розслідування в рамках розслідування кримінального провадження № 12023170450000385 від 15.06.2023, у зв'язку з чим оголошувався у розшук, а судом надавався дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд фактично не розпочато, а тому ОСОБА_5 може вчиняти тиск на свідків, а також на потерпілих, що може призвести до зміни ними показань;
- обвинувачений може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово судимий та знову вчинив кримінальні правопорушенняв період дії воєнного стану, після засудження до обмеження волі, яке слід відбувати реально, що свідчить про свідоме нехтування нормами моралі, в т.ч. ігнорування можливості щодо шляху виправлення. ОСОБА_5 не має постійного джерела прибутку, засобів для нормального існування та задоволення базових потреб, що також підтверджує можливість вчинення інших злочинів.
На переконання прокурора, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Копія вказаного клопотання завчасно до судового засідання вручена обвинуваченому та захиснику.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 та просив його задовольнити.
Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою, зазначив, що намірів переховуватися від суду та впливати на учасників кримінального провадження не має, злочинів скоювати в подальшому не буде. Просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою та заявив усне клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що ризики зазначені в клопотанні, стороною обвинувачення не доведені. Звертає увагу, що розмір застави прокурором жодним чином не обґрунтовано. Просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
При цьому вмотивованих клопотань та документів на підтвердження своїх заперечень стороною захисту не надано, тому суд позбавлений у повній мірі з'ясувати заперечення захисту щодо обставин, які враховуються судом при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 15 години 00 хвилин 22 грудня 2023 року, із визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює сумі 80 520,00 грн. (ухвала слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_6 від 23.10.2023 (справа № 531/2515/23, провадження № 1- кс/531/782/23).
Обвинувачений на даний час утримується під вартою у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно пункту 1 "с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Так, в судовому засіданні не надано доказів на підтвердження того, що зменшилися ризики, передбачені ст.177 КПК України, або змінилися обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які існували під час застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено
Під час розгляду вказаного питання судом вивчена можливість щодо не продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою та обрання менш суворого запобіжного заходу.
Суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п.1) - переховування від суду, п.3) - незаконний вплив на свідків та потерпілих, п.5) - вчинення іншого кримінального правопорушення, про наявність яких вказує прокурор, поясненнями обвинуваченого не спростовуються, та суд погоджується з їх існуванням.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих, свідків та дослідження їх судом.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень може вдатися до відповідних дій.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Між тим, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
В рішенні ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови» від 04.10.2005 року, заява № 9190/03, § 58) зазначено, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. (п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України).
ОСОБА_5 раніше переховувався від органів досудового розслідування в рамках розслідування кримінального провадження № 12023170450000385 від 15.06.2023, у зв'язку з чим оголошувався у розшук, а судом надавався дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
06 вересня 2022 року вироком Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 126-1 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України, до трьох років обмеження волі.
Зважаючи на вищевикладене, з огляду на конкретні обставини вчинених кримінальних правопорушень, суспільну небезпечність діяння обвинуваченого, враховуючи тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому, вік та стан здоров'я обвинуваченого, беручи до уваги, що ОСОБА_5 раніше судимий, покарання за вироком від 06.09.2022 не відбуто, був оголошений у розшук, неодружений та не має стійких соціальних зв'язків, до арешту офіційно не був працевлаштованим та постійного джерела доходу не мав, суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв'язку з чим клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає, а обвинуваченому необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи суд продовжує строк тримання під вартою на 60 діб.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України суд визначає обвинуваченому заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює сумі 80 520, 00 грн. та є достатнім розміром застави для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.: ст.ст.177, 178, 182, 183, 197, 199, 314-317, 369-372 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту - відмовити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)» обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, до 19 лютого 2024 року включно.
Строк дії ухвали в частині продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 19 лютого 2024 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює сумі 80 520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду.
У разі внесення застави звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та покласти на нього наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Ленінського районного суду міста Полтави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого по даному кримінальному провадженню застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Призначити судовий розгляд в об'єднаному кримінальному провадженні № 12022175450000247 від 08.11.2022, № 12023170450000385 від 15.06.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 185 КК України, о 10:45 годині 04 січня 2024 року в приміщенні Ленінського районного суду м. Полтави, за адресою: 36022, місто Полтава, вул. Анатолія Кукоби, 37.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, з викликом: прокурора Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури, потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 .
Доручити уповноваженому органу Державної установи «Центр пробації» за місцем мешкання обвинуваченого (Полтавський районний сектор № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області) скласти досудову доповідь на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , утримується в умовах ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» та надати її Ленінському районному суду міста Полтави до початку судового розгляду.
Ухвала в частині продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Полтавського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 28.12.2023.
Головуючий: суддя ОСОБА_1