Справа № 526/4545/23
Провадження № 3/526/1986/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2023 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Павленко Т.І.
з участю адвоката Заєць В.П.
особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хмельницький, громадянина України, освіта вища, одружений, проживає АДРЕСА_1 , ін. код НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП
ВСТАНОВИВ:
згідно протоколу 19 листопада 2023 року ОСОБА_1 о 00 год. 35 хв. в м. Гадяч по вул. Полтавська керував транспортним засобом - автомобілем Jeep Cherokee , д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, похитування тулуба, почервоніння обличчя), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився на безперервну відео фіксацію на нагрудну бодікамеру № 1113077593/7.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, суду пояснив, що він є військовослужбовцем, який на той час проходив службу в м. Гадяч. 19 листопада його командир після полуночі попросив його відвезти за місцем дислокації, на що він погодився, але по дорозі був зупинений працівниками поліції під час комендантської години. Поліцейським він надав усі необхідні документи, однак вони почули з автомобіля запах алкоголю,його командир пояснив, що він вживав алкоголь і запах іде від нього, між ним та поліцейськими почався конфлікт. Через деякий час поліцейські, без наявних на те підстав, запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння. Опинившись вперше в такій ситуації він не знав як діяти, а його командир повідомив, що ніякий огляд він проходити не буде, тому відповідно він відмовився. Після роз'яснення прав він заявив про необхідність отримання правової допомоги та почав шукати на сайті Гадяча контакти адвокатів. Через пізній час телефони не відповідали, один відмовився їхати, він продовжив пошуки, а поліцейські пішли в свій автомобіль. Обмірковуючи ситуацію він вирішив пройти освідування на стан сп'яніння, оскільки з 2012 року через стан здоров'я не вживає алкоголь, проте поліцейські повернулися і через деякий час стали оголошувати протокол. Про те, що вони будуть складати протокол його не повідомили, він став заперечувати та повідомляти, що згоден на проходження огляду, однак його вже ніхто не слухав.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Так, у відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів по справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, …. а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу дотримані не були.
З доданого до протоколу відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений о 1 годині 31 хв. в нічний час у м. Гадяч патрульним автомобілем за порушення комендантської години. ОСОБА_1 надав поліцейським всі необхідні документи та пояснив причини, після чого у пасажира з поліцейським почався конфлікт. О 2 годині 20 хвилин поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, однак він ніякої відповіді не надав, а пасажир повідомив, що ніякого огляду ОСОБА_1 проходити не буде. О 2 годині 44 хвилини Лужняку повторно пропонують пройти огляд на приладі Драгенр, на що він говорить - ні, після чого йому роз'яснюють його права. Після роз'яснення прав ОСОБА_1 заявив клопотання про необхідність отримання правової допомоги адвоката, поліцейські пояснили можливість скористатися правовим захистом з Центру надання вторинної правової допомоги та о 2 год.52 хв. запропонували проїхати в медичний заклад, на що ОСОБА_1 повідомив, що хоче отримати послуги адвоката. О 3 годині 06 хвилин поліцейські по базі починають шукати дані та складати протокол, не оголошуючи про початок складання протоколу і о 3.20 год. повідомляють ОСОБА_1 , що протокол складено.
З переглянутого відеозапису з телефону ОСОБА_1 вбачається, що він прохає консультацію з адвокатом, а якщо немає такої можливості, то він готовий пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, після чого поліцейські починають оголошувати протокол.
У відповідності до вимог ч. 2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У своїх діях поліцейський мав керуватися зокрема Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008р.), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р.)
Згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, при цьому огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Таким чином, відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Тобто, у разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до нього долучаються докази перебування особи у стані алкогольного сп'яніння або відмови від проходження такого огляду.
Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Відповідно до п.7,10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Як встановлено, акт огляду поліцейським складався невідомо коли, але не під час пропозиції пройти освідування на стан сп'яніння, другий екземпляр акту огляду на стан алкогольного сп'яніння та направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 на руки не видавалися.
Крім того зазначені в протоколі та акті огляду ознаки алкогольного сп'яніння є сумнівними. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 веде себе адекватно, орієнтується на місцевості, в просторі і часі, з автомобіля не виходив, тому описане похитування тулуба явно не відповідає дійсності.
Також суд звертає увагу і на ту обставину, що в протоколі зазначено час чинення правопорушення о 00 год. 35 хв., тоді як відеозапис на боді - камері розпочинається о 1 годині 31 хвилині. Відеозйомка не співпала з реальним часом, тому визначитися з часом події правопорушення неможливо. Від часу зупинки транспортного засобу, вказаного в протоколі 00 годин 35 хвилин до часу складання протоколу, зафіксованого на боді камеру - 3 години 15 хвилин пройшло більше двох годин. При перегляді відеозапису о 2 годині 10 хвилин (вказаний час складання протоколу) поліцейські жодних дій щодо складання протоколу не вчиняють, ведуть розмову з пасажиром та ОСОБА_1 .
Таким чином, оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення, як основний доказ, суд вважає, що поліцейськими під час складання не дотримано вимог закону та нормативних актів.
Відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п.11 вказаної Інструкції… оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що поліцейський під час складання протоколу та збору матеріалів не дотримався вимог чинного законодавства.
Таким чином, допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення ініціатором складення протоколу не надано, а тому констатація факту вчинення ним адміністративного правопорушення в протоколі є припущенням, яке не ґрунтується на доказах. Такі докази не були здобуті судом і під час розгляду справи. Встановлено, що ОСОБА_1 погоджувався пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння, оскільки тривалий час не вживає алкоголь, однак поліцейські, не отримавши категоричної відмови склали протокол, завчасно не повідомивши особу про перехід до процедури складання протоколу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
ЄСПЛ у своїх рішення неодноразово зазначав необхідність дотримання стандартів доведення вини особи у вчиненні правопорушення. Так, у справі «Кобець проти України» суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Верховний Суд в постанові від 27.11.2018 р. у справі № 914/2505/17 згадує, що принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу правопорушення, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.
Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к).
Також суд вважає необхідним звернути увагу на істотне порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті (ст. 266 КУпАП), вважається недійсним.
Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення, висунутого проти нього.
При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред'явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права.
Надання детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Згідно положень статті 271 КУпАП У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.
Якщо особа є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначений адвокат має права, передбачені частиною першою цієї статті та іншими законами.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 виявив бажання скористатися правовою допомогою, проте поліцейський не вжив жодних заходів щодо надання ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, що є істотним порушенням його прав (Постанова Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а). Після заявленого ним клопотання про правову допомогу о 2 годині 46 хвилин та початку пошуку адвоката, поліцейські через 20 хвилин починають збирати дані та оформляти протокол. Суд вважає, що такий час не є достатнім (враховуючи нічний час) для встановлення контакту з адвокатом та отримання консультації в телефонному режимі, не говорячи вже про можливість прибуття захисника на місце події.
Таким чином, поліцейські позбавили можливості ОСОБА_1 реалізувати своє право на захист, істотно порушивши його права.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст.247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, провадження по справі слід закрити.
Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
- закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.
Головуюча: Л. В. Максименко