Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/356/21
Провадження № 2/382/29/23
РІШЕННЯ
Іменем України
21 грудня 2023 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Купрієнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійним,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійним.
В позовній заяві зазначено, що 27 листопада 2018 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 в Яготинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про ідо зроблено актовий запис №130. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим 14 серпня 2020 року Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). 01 вересня 2020 року нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори було зареєстровано спадкову справу №66339907 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .. 02 лютого 2021 року до Яготинської районної державної нотаріальної контори надійшла претензія кредитора ОСОБА_4 , який просив включити його кредиторську вимогу в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ та повідомити спадкоємців померлого ОСОБА_3 про наявність заборгованості перед ОСОБА_4 згідно договору позики від 21 серпня 2019 року. Крім того, було додано копію вказаного договору позики. Відповідно до договору позики від 21 серпня 2019 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_4 в позику суму в еквівалентному розмірі 20000 (двадцять тисяч) доларів США. Згідно п. 2.2 Договору Позика передана Позикодавцем Позичальнику безпосередньо при підписанні сторонами цього договору готівкою. Підписання цього договору Позичальником є підтвердженням отримання ним грошових коштів у розмірі, встановленому цим договором. Згідно п. 3.1 Договору Позичальник зобов'язаний повернути всю суму позики на першу вимогу Позикодавця. Будь-яких відомостей про укладення договорів між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивачці ОСОБА_1 відомо не було. Подружжя вели спільне господарство і в період з 21 серпня 2019 року по день смерті ОСОБА_3 покупок або витрат на таку суму в них не було. Підстав для отримання позики в таких великих розмірах у них не виникало. Крім того, позивачка стверджує, що даний договір позики померлий ОСОБА_3 не підписував, оскільки в графі «Позичальник» зазначений не його підпис. Про те, що ОСОБА_3 даний договір не укладав свідчить також те. що з моменту підписання з 21 серпня 2019 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 він не повідомив позивачці ОСОБА_1 про існування даного договору, та не вчинив жодних дій для повернення позики. Таким чином, вважаємо, що оспорюваний договір укладений без волевиявлення ОСОБА_3 , і взагалі виникає запитання чи це він його підписував, що і виступає підставою для визнання спірного договору недійсним за приписами ст. ст. 202, 203, 215 ЦК України.
Враховуючи викладене, просила визнати недійсним та скасувати договір позики від 21 серпня 2019 року укладений між ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який проживає по АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , який проживав по АДРЕСА_2 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями обрано головуючого суддю Литвин Л. І..
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 12.04.2021 відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень. Зобов'язано ОСОБА_4 надати до суду до 21 травня 2021 р. оригінал договору позики від 21 серпня 2019 р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 05.07.2021 року зобов'язано Яготинську районну державну нотаріальну контору надати до суду належним чином завірену копію спадкової справи заведену до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зобов'язано Яготинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області надати до суду заяву ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_5 , що був зареєстрований 27 листопада 2018 р.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду № 113 від 27.09.2021 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_6 , згідно рішення Вищої ради правосуддя, зроблено повторний розподіл справи та призначено головуючого суддю Кисіль О. А..
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 01.10.2021 дану справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
16.12.2023 року від представника позовача на адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у вищевказаній справі до залучення до участі правонаступника чи законного представника.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 16.12.2021 року зупинено провадження по даній справі до встановлення кола правонаступників, після смерті ОСОБА_4 .
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 23.06.2022 року поновлено провадження у справі, оскільки від представника адвоката - Єрмака Олега Віталійовича до суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, з якого вбачається, що 16 червня 2022 року сплив 6-місячний строк, встановлений для прийняття спадщини, що дає підстави стверджувати про те, що можливі спадкоємці реалізували своє право на прийняття спадщини.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 03.10.2022 року витребувано з Яготинської державної нотаріальної контори (Київська обл., Бориспільський район м. Яготин вул. Незалежності, 116) належним чином завірену копію спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_4 .
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 01.02.2023 року залучено по даній справі в якості відповідача Яготинську міську раду.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 16.02.2023 року витребувано з Яготинської державної нотаріальної контори Київської області оригінал спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 03.04.2023 року витребувано з Яготинської державної нотаріальної контори Київської області оригінал спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано у приватного нотаріуса Бориспільського нотаріального округу Черних О. В. належним чином завірену копію спадкової справи № у спадковому реєстрі 69178547, № у нотаріуса 26/2022, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 25.05.2023 року визнано неналежним відповідачем по даній справі Яготинську міську раду, залучивши до участі у справі належних відповідачів по даній справі ОСОБА_2 , зареєстровану в АДРЕСА_3 та ОСОБА_7 , зареєстровану в АДРЕСА_1 .
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 09.11.2023 року визнано неналежним відповідачем по даній справі ОСОБА_7 , зареєстровану в АДРЕСА_1 .
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 09.11.2023 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено до судового засідання в порядку загального позовного провадження.
Представник позивачки в заяві до суду просив розгляд справи проводити за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, також надав письмові пояснення з котрих вбачається, що 27 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 в Яготинському районному відділі державної ресстіящї актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській обпасті, про що зроблено актовий запис 130.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджусться свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим 14 серпня 2020 року Яготинським районним відділом державної реєстрацн актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
01 вересня 2020 року нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори було зареєстровано спадкову справу №6б339907 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 ..
02 лютого 2021 року до Яготинської районної державної нотаріальної контори надійшла претензія кредитора ОСОБА_4 , який просив включити його кредиторську вимогу в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ та повідомити спадкоємців померлого ОСОБА_3 про наявність заборгованості перед ОСОБА_4 згідно договору позики від 21 серпня 2019 року. Крім того, було додано копію вказаного договору позики.
Відповідно до договору позики від 21 серпня 2019 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_4 в позику суму в еквівалентному розмірі 20000 (двадцять тисяч) доларів США.
Згідно п.2.2 Договору Позика передана Позикодавцем Позичальнику безпосередньо при підписанні сторонами цього договору готівкою. Підписання цього договору Позичальником є підтвердженням отримання ним грошових коштів у розмірі, встановленому цим договором.
Згідно п.3.1 Договору Позичальник зобов'язаний повернути всю суму позики на першу вимогу Позикодавця.
Будь-яких відомостей про укладення договорів між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - позивачці ОСОБА_1 відомо не було. Подружжя вели спільне господарство і в період з 21 серпня 2019 року по день смерті ОСОБА_3 покупок або витрат на таку суму в них не було. Підстав для отримання позики в таких великих розмірах у них не виникало. Крім того, позивачка стверджує, що даний договір позики померлий ОСОБА_3 не підписував, оскільки в графі «Позичальник» зазначений не його підпис.
Про те, що ОСОБА_3 даний договір не укладав свідчить також те, що з моменту підписання з 21 серпня 2019 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 він не повідомив позивачці ОСОБА_1 про існування даного договору, та не вчинив жодних дій для повернення позики.
З самим позивальником ОСОБА_4 ні позивачка ні її покійний чоловік знайомі не були і це також свідчить про те, що незнайома людина не могла позичити іншій незнайомій людині таку велику суму грошей.
В процесі з'ясування обставин поданої ОСОБА_4 претензії позивачем було з'ясовано , що позичальник ОСОБА_4 був безробітним, що вказує на те, що вище вказаний громадянин з великою долею сумніву взагалі міг мати гроші і розмірі 20000 долларів США і ще кому їх позичати.
Як свідчать матеріали справи, до позовної заяви ОСОБА_1 долучена копія договору позики між ОСОБА_4 і ОСОБА_8 що була надана позивачу в приміщенні нотаріальної контори при оформленні документів на права на спадщину. Копія договору виконана друкарським шляхом на копіювально множинній технічці. Хоча при ознайомленні з матеріалами спадкової справи позивачу було надано рукописний текст договору позики нібито наданий до нотаріальної контори ОСОБА_4 .
При витребуванні оригіналу спадкової справи з метою проведення почеркознавчої експертизи було встановлено, що там також знаходиться копія договору позики, а не оригінал.
Ухвала Яготинського районного суду Київської області про витребування у відповідача оригіналу договору позики Відповідачем виконана не була і оригінал договору позики наданий не був.
В судовому засіданні Яготинського районного суду Київської області предствником відповідача ОСОБА_9 було повідомлено що у відповідача відсутній оригінал договору позики між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 21.08.2019.
Окрім того подаючи претензію кредитора 26.01.2021 ОСОБА_4 подав до Яготинської державної нотаріальної контори токож копію договору позики а не оригінал, і навіть не засвідчену належним чином, про що сам вказав у претензії кредитора.
Позивачем ОСОБА_1 заперечується факт підписания договору позики від 21.08.2019 між ОСОБА_4 та її покійним чоловіком - ОСОБА_3 так як підпис в графі Позичальник не схожий на підпис ОСОБА_3 .
З мстою з'ясування приналежності підпису ОСОБА_3 на договорі, позивачем заявлялося клопотання про витребування оригіналу цього договору з метою проведення почеркознавчої експертизи, але ухвала суду про надання оригіналу договору позики як було вже зазначено, відповідачем виконана не була, місце перебування оригіналу договору не відомо, а відповідно методики проведення почеркознавчих експертизи, провести таку експертизу за ксерокопією не представляється можливим.
На підтвердження укладення договору позики та його умов, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Ніякої розписки ОСОБА_3 Позикодавцем ОСОБА_4 про отримання грошової суми надано не було.
З огляду на те, що відповідачем не надано до суду оригінал договору позики від 21 серпня 2019 року укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , вимогу суду про надання цього доказу не виконано, жодних клопотань з приводу надання відповідачу додаткового строку для надання доказів не подано, з урахуванням положень про доказування, визначених у ч. 4 ст. 81, ч. 10 ст, 84 ЦПК України, вважає встановленою ту обставину, що договір позики від 21 серпня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ніколи не підписувався і відповідно у ОСОБА_3 на укладання цього правочину було відсутнє вільне волевиявлення, яке б відповідало його внутрішній волі як не передбачено ч. 3 ст. 203 ЦПК України, а тому цей правочин в силу ч. 1 ст. 215 ЦК України є недійсним.
В зв'язку з вище викладеиим позовні вимоги викладені в позовній заяві про визнання договору позики недійним підтримує та просить позовну заяву задовольнити та визнати недійсним та скасувати договір позики від 21 серпня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Представник відповідача в заяві до суду просила розглядати справу у її відсутність, та зазначила, що позовні вимоги відповідач не визнає та вважає їх недоведеними. Відсутність у відповідача, який є спадкоємцем позичальника коштів, оригіналу договору позики не є доказом того, що нотаріально посвідчений договір не укладався. Просила відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, враховуючи письмову думку сторін по справі, суд приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 27 листопада 2018 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 в Яготинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що зроблено актовий запис №130. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим 14 серпня 2020 року Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с. 7-11, том №1).
02 лютого 2021 року до Яготинської районної державної нотаріальної контори надійшла претензія кредитора ОСОБА_4 , який просив включити його кредиторську вимогу в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ та повідомити спадкоємців померлого ОСОБА_3 про наявність заборгованості перед ОСОБА_4 згідно договору позики від 21 серпня 2019 року (а.с. 12, том №1).
З копію договору позики від 21 серпня 2019 року вбачається, що зазначаються сторонами по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Суму позики вказано 20000 (двадцять тисяч) доларів США. Згідно п. 2.2 Договору Позика передана Позикодавцем Позичальнику безпосередньо при підписанні сторонами цього договору готівкою. Підписання цього договору Позичальником є підтвердженням отримання ним грошових коштів у розмірі, встановленому цим договором. Згідно п. 3.1 Договору Позичальник зобов'язаний повернути всю суму позики на першу вимогу Позикодавця (а.с.13, том №1).
01 вересня 2020 року нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори було зареєстровано спадкову справу №66339907 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 (а.с.14 том №1).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Дердавного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.03.2021 року вбачається, що земельна ділянка площею 0,0064 га та земельна ділянка площею 0,035 га розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та домоволодіння за цією ж адресою загальною площею 114,00 кв.м належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (а.с.15-17, том. №1).
Згідно відповіді Яготинського відділу ДРАЦС у Бориспільському районі Київської області на виконання ухвали від 05.07.2021 року, вбачається, що заяву про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відповідно до Переліку документів, що створюються у сфері державної реєстрації актів цивільно стану, зі строком їх зберігання, була відібрана та знищена відповідно до вимог чинного законодавства, в архіві відділу знаходиться на зберіганні актовий запис про шлюб №130 від 27.11.2018 року складений відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.59 том №1).
На виконання ухвали від 05.07.2021 року від Яготинської районної державної нотаріальної контори Київської області надійшла копія та оригінал спадкової справи №111/2020 щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 . ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Відповідно до заповіту від 25.02.2006 року ОСОБА_3 заповідав 1/6 частину житлового будинку та 1/6 частину земельної діянки, що розташована у АДРЕСА_2 , - ОСОБА_13 (а.с.75-91, том №1).
Відповідно до свідрцтва про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.103, том №1).
Згідно відповіді Яготинської районної державної нотаріальної контори Київської області на виконання ухвали від 26.10.2022 року вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , в Яготинській державній нотаріальній конторі спадкова справа не заводилась (а.с.143, том №1).
Згідно відповіді Яготинської районної державної нотаріальної контори Київської області вбачається, що після 23.09.2021року інших документів до спадкової справи №111/2020 щодо майна померлого ОСОБА_3 від спадкоємців не надходило (а.с.190, том №1).
На виконання ухвали від 03.04.2023 року приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області Черних О. В. направлено на адресу суду копію спадкової справи 26/2022 щодо померлого ОСОБА_4 . Із заявою ппо прийнятття спадщини звернулась ОСОБА_7 (а.с.210-231, том №1).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов'язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника.
Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).
Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.
Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).
Згідно з абзацом другим частини першої статті 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
З метою захисту майнових інтересів позичальника від недобросовісного позикодавця стаття 1051 ЦК України надає позичальникові право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Обставину стосовно передання чи навпаки, непередання грошових коштів або речей, доводить та сторона, яка посилається на таку обставину.
При встановленні судом факту неотримання позичальником від позикодавця грошей або речей, визначених родовими ознаками, договір позики вважається неукладеним. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Така позиція відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) під час розгляду спорів у подібних правовідносинах, відступати від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав.
Правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України.
З огляду на викладене визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу Закону.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вище викладане, а також те, що в матеріалах справи та оригіналі спадкової справи відносно ОСОБА_3 міститься лише копія письмового договору позики, оригіналу відповідач не має, як зазначив представник відповідача та не надав його ні в судовому засіданні, ні через канцелярію суду. Сторона відповідача не має оригіналу цього договору і з позовної заяви та письмових пояснень зі сторони позивача не вбачається, що оригінал договору позики присутній у сторони позивача. Отже, в матеріалах справи відсутній оригінал даного договору позики, і його копія не містить ознаки посвідчення даного договору нотаріально, що свідчило б про перебування даного договору у нотаріуса, а також враховуючи висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18), та матеріали справи не містять будь-яких підтверджень факту укладення договору позики в тому числі документ, який посвідчує передання позикодавцем визначеної грошової суми, окрім копії договору позики.
Крім цього, відсутність оригіналу договору позики у відповідача може також свідчити про те, що боргове зобов'язання виконане, в разі укладення такого договору позики.
Таким чином, з огляду на викладене, матеріали справи не містять підтвердження укладення даного договору позики, з врахуванням відсутності оригіналу даного договору позики, та враховуючи вимоги ст.215 ЦК України, позов до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.76, 78, 258-259, 265, 268, 354, 141 ЦПК України, ст.ст. 215, 218, 509, 525, 526, 610, 1046, 1047, 1049, 1051 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійним, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 29 грудня 2023 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 29.12.2023 року.
Суддя Кисіль О.А.