Справа № 369/15101/23
Провадження № 3/369/6414/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.11.2023 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, за участю захисника Харченка С. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
27 серпня 2023 року о 21:30 год., водій ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) керував автомобілем «Audi A4», днз НОМЕР_1 , по вул. Соборна в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia», днз НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , під відеозапис на нагрудну камеру працівників поліції. Від керування транспортного засобу, відсторонений шляхом евакуації транспортного засобу.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5, п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно.
У судовому засіданні водій ОСОБА_1 вину у порушені вимог п. 12.1, 13.1 ПДР України, визнав повністю, однак вину у порушенні п. 2.5 ПДР України не визнав, вказував, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння так як був в шоковому стані, звідки запах алкогольного сп'яніння йому не відомо.
При цьому, захисник Харченко С. В. вказав, що вони з його довірителем не оспорюють факт вчинення ДТП, однак вони не погоджуються з ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому захисник звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі щодо його довірителя на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Клопотання про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 мотивував відсутністю у матеріалах справи будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину його довірителя у вчиненому. Крім цього, вказував на те, що працівниками поліції порушено процедуру проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, передбачену вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Допитана у судовому засіданні водій транспортного засобу «Skoda Octavia», днз НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 вказала, що з ними в автомобілі була ще дитина їхньої знайомої, яка постраждала в результаті вчинення ДТП. При цьому, вказала, що водій ОСОБА_1 не зміг навіть назвати свої анкетні дані та взагалі хотів втекти з місця події.
Вислухавши доводи захисника Харченка С. В., пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 124 КУпАП, передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд зауважує, що диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено декілька альтернативних діянь, які є окремими складами цього адміністративного правопорушення, серед яких відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Як передбачено п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Тобто, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину підтверджується такими доказами: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 333119 від 27 серпня 2023 року та серії ААД № 333118 від 27 серпня 2023 року, схемою місця ДТП, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, письмовим направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння, рапортом старшого лейтенанта поліції, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , письмовими поясненнями ОСОБА_5 , інформацією, що міститься на DVD диску, а саме відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
З інформації, що міститься на DVD диску, а саме відеозапису з нагрудної камери працівника поліції чітко вбачається, що водій ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager» та у закладі охорони здоров'я, у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , під відеозапис на нагрудну камеру працівників поліції, категорично відмовився.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч, є належними та допустимими і підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Таким чином, за результатами розгляду матеріалів справи, дослідженні наявних доказів в їх сукупності, порушення працівниками поліції порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння передбаченого ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобі ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджену наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, судом не виявлено, жодних доказів які б їх спростували суду не надано.
Підстав для визнання відеозапису наявного у матеріалах справи недопустимим доказом у справі судом за результатами розгляду не встановлено. Відеозапис відображає обставини подій які мали місце 27 серпня 2023 року та відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затверджену наказом МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року.
Тобто, зазначені вище діяння ОСОБА_1 містять усі ознаки складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
За таких обставин, дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що винуватість водія ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом, в його діях наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП суду не надано.
Зважаючи на вищевикладене, суд критично ставиться до тверджень захисника Харченка С. В. про його невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки жодних фактичних даних в обґрунтування зазначених ними обставин суду не надано та розцінюється, як спосіб уникнення останнім від відповідальності.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, доведена поза розумним сумнівом, його дії містять склади адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При призначенні стягнення правопорушнику, суд відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Згідно з положеннями ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, суд дійшов висновку, про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 23, 36, 40-1, 124, 130 ч. 1, 245, 252, 251, 280, 283, 284 ч. 1 п. 1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 333119 від 27 серпня 2023 року та серії ААД № 333118 від 27 серпня 2023 року) та з урахуванням ст. 36 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 (вісімдесят) к.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя І. А. Козак