Номер провадження: 22-ц/813/4079/23
Справа № 766/17787/17
Головуючий у першій інстанції Булах Є.М.
Доповідач Лозко Ю.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
28.12.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справах
Лозко Ю.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі
за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2021 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 , як вкладника за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 27 листопада 2014 року, укладеними з ПАТ «Златобанк», який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з вказаним заочним рішенням суду, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з апеляційною скаргою в якій порушує питання про звільнення або відстрочення від сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовує тим, що скаржник не погоджуючись із оскаржуваним заочним рішенням суду, звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою про перегляд ухваленого ним рішення заочного рішення від 23 грудня 2021 року. Ухвалою цього суду від 04 лютого 2022 року заяву скаржника повернуто без розгляду з тих підстав, що процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, лише за письмовою заявою відповідача. Вказана вище ухвала місцевого суду на адресу скаржника не надходила, у зв'язку із чим Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не було відомо про те, що судом не було прийнято до провадження заяву, подану ним про перегляд заочного рішення суду. Про існування зазначеної ухвали суду скаржник дізнався з ЄДРСР лише 09 листопада 2022 року. Окрім цього у якості поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на запровадження в державі правового режиму воєнного стану, що спричинило порушення умов нормального функціонування органів державної влади, державних установ, підприємств та організацій, у зв'язку з чим працівники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були змушені покинути місцезнаходження Фонду у м. Києві та перебувати у регіонах через постійні обстріли, що зумовило відсутність достатніх та нормальних умов для своєчасного процесуального реагування представниками скаржника у судових справах. Посилаючись на вказані вище обставини, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З матеріалів справи убачається, що оскаржуване заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області ухвалене 23 грудня 2021 року, повний текст цього рішення складено 28 грудня 2021 року, відтак за таких обставин, перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 29 грудня 2021 року і закінчився 27 січня 2022 року.
Апеляційна скарга засобами поштового зв'язку подана 10 листопада 2022 року, про що свідчить інформація, відображена на поштовому конверті, що містить апеляційну скаргу.
Копію повного тексту оскаржуваного заочного рішення скаржник отримав 06 січня 2022 року, про що зазначено скаржником у заяві про перегляд заочного рішення, поданій на адресу Херсонського міського суду Херсонської області, а тому з огляду на положення
ч. 2 ст. 354 ЦПК України, він мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, тобто у разі звернення з апеляційною скаргою у строк до 05 лютого 2022 року.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.3 ст. 13 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч.1 ст. 126 ЦПК України).
Як убачається зі змісту резолютивної частини заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2021 року, судом детально роз'яснено строк та порядок оскарження ухваленого рішення, у тому числі в загальному порядку, тобто шляхом подання учасниками справи (позивачем та третьою особою) апеляційної скарги, за винятком відповідача.
Та обставина, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, маючи процесуальний статус третьої особи у справі, усупереч ст. 355 ЦПК України, звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою про перегляд заочного рішення, а не з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції, як того вимагає процесуальний закон, не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки кожна особа несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням нею процесуальних дій та розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Отримавши копію оскаржуваного заочного рішення суду 06 січня 2022 року, тобто у межах строку на апеляційне оскарження, скаржник не був обмежений у праві та можливості своєчасно звернутися зі скаргою до суду апеляційної інстанції, шляхом оскарження заочного рішення у спосіб, що передбачений законом для третьої особи, як учасника справи.
Апеляційний суд зауважує, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, тобто скаржник зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у справі.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 лютого 2022 року, опубліковано 08 лютого 2022 року, тобто з вказаного часу скаржник мав можливість ознайомитися із цим судовим рішенням, а не 09 листопада 2022 року, як про те стверджує скаржник.
Щодо посилань скаржника на введення на території України правового режиму воєнного стану як на обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, то апеляційний вважає за необхідно зазначити наступне.
24 лютого 2022 року N 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", затверджений Указ Президента України 24 лютого 2022 року N 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який, у подальшому, продовжено й який триває досі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі
N 990/115/22 викладено такі правові висновки: "введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку".
Воєнний стан може бути поважною причиною пропуску строків, проте оцінка причин пропуску строку є індивідуальною, у межах справи, яка розглядається.
Сам лише факт запровадження в країні воєнного стану не є безумовним підтвердженням причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Доводи скаржника щодо запровадження правового режиму воєнного стану в державі, суд визнає безпідставними, оскільки заявником не вказано конкретних обставин, які б дійсно унеможливлювали подання апеляційної скарги або підтверджували наявність перешкод у поданні апеляційної скарги у визначений законодавством строк.
Апеляційний суд звертає увагу, що строк на апеляційне оскарження заочного рішення суду у загальному порядку, у тому числі для третьої особи, як учасника справи, виходячи з фактичних обставин справи у даному випадку закінчився 27 січня 2022 року, право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, обумовленого датою вручення повного тексту рішення суду, скаржник мав у разі звернення до суду у строк до 05 лютого 2022 року, тобто ці обставини, які безпосередньо пов'язані з можливістю апеляційного оскарження заочного рішення суду, існували та закінчилися до 24 лютого 2024 року, тобто до введення воєнного стану в Україні.
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього кодексу застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частинами 3,4 ст.357 ЦПК України передбачено, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Таким чином, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2021 року слід визнати неповажними в розумінні вимог ст. 354 ЦПК України, та надати скаржнику строк для подання заяви з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надати відповідні докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, адже безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).
Також в апеляційній скарзі скаржник порушує питання про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, яке обґрунтовує тим, що скаржник за рахунок переважно позичених бюджетних коштів постійно здійснює виплати коштів вкладникам більш ніж шістдесяти неплатоспроможних банків, сума яких вимірюється мільярдами гривень, що на думку скаржника свідчить про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі N 0940/2276/18 зроблено правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Ураховуючи викладене, у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення або звільнення від сплати судового за подання апеляційної скарги необхідно відмовити.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, скаржниці необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 960 грн. (640 грн.*150%), для приєднання до матеріалів справи надати до Одеського апеляційного суду документ про оплату вказаних витрат, які перерахувати за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК Од.обл./Малиновськ. Р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA428999980313161206080015757
Код класифікації доходівбюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача),на рішення від ______(Дата оскарження справи)по справі _________(Номер справи),Одеський апеляційний суд(назва суду, де розглядається справа)
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 357 та ст. 185 ЦПК України, а скаржнику надається строк для сплати судового збору та надання Одеському апеляційному суду документу, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивачка не усуне недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернена скаржнику.
Враховуючи викладене вище, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.185,354,356,357 ЦПК України,
ухвалив:
Визнати наведені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб підстави для поновлення строку на апеляційну оскарження неповажними.
Відмовити у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення або звільнення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2021 року залишити без руху, запропонувавши скаржнику протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, що зазначені в тексті цієї ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що у випадку неподання заяви або якщо викладені в заяві підстави пропуску строку будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Роз'яснити скаржнику, що якщо в зазначений строк недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору не будуть виправлені, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Cуддя Ю.П. Лозко