Дата документу 18.12.2023 Справа № 334/1780/23
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 334/1780/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/1427/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 199 КПК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2023 року, якою у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянська, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого середню спеціальну освіту, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 січня 2024 року включно, -
ВСТАНОВИЛА:
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2023 року було продовжено застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 січня 2024 року включно.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувачений є особою неодноразово судимою у вчиненні умисних злочинів, на цей час у справі судове слідство не закінчено та не допитані свідки у справі, частина з яких є сусідами обвинуваченого по гуртожитку, обвинувачений є особою, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, наслідком якого є смерть людини, за вчинення якого передбачене покарання від 7 до 15 років позбавлення волі.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою - цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування своєї скарги вказує, що суд належним чином не перевірив клопотання на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та обґрунтування клопотання шляхом подачі певних доказів.
Вважає, що жодним чином не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, тим більше в доданих до клопотання матеріалах дані про такі обставини відсутні.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу та просила звернути увагу на те, що обвинувачений має дитину.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та вказав, що він виїхав з м. Бердянська, оскільки раніше служив в армії, не скоював інкримінований йому злочин, відбитків його пальців та ножа не виявлено. Зазначив, що потерпілий був живий після того, як він нібито його вбив. Вказав, що його стан здоров'я погіршився, він хворіє.
Повідомлений про день та час розгляду апеляційної скарги прокурор до судового засідання апеляційного суду не з'явився, заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавав.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі і провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
За положенням ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.
Зокрема, частиною 3 статті 199 КПК України передбачено, що клопотання прокурора повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На переконання колегії суддів, в даному випадку суд першої інстанції вищевказаних вимог закону дотримався, перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою, правильно встановив як наявність певних ризиків, так і неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Так, враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, суворість можливого покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним, продовжує й надалі існувати ризик переховування від суду.
Крім того, колегія суддів враховує і наявність у обвинуваченого місця реєстрації на тимчасово окупованій території (м. Бердянськ Запорізької області), що може спонукати останнього до дій спрямованих на переховування на такій території.
Також, колегія суддів вважає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України також не зменшився, адже як випливає із оскаржуваної ухвали, судовий розгляд даного кримінального провадження наразі триває та свідки ще не допитувались, у зв'язку із чим обвинувачений може спробувати безпосередньо або через своїх знайомих незаконно впливати на них, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання для уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризик вчинення нового кримінального правопорушення також є актуальним та не зменшився, оскільки ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, раніше неодноразово звільнявся від відбування покарання, не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що в сукупності свідчить про наявність вкрай високого ризику можливості вчинення інших злочинів.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати та на даний час не зменшились.
Встановлені ризики є надзвичайно високими, що в сукупності з тяжкістю можливого покарання, яке відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, свідчать про недостатність застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже більш м'який запобіжний захід, не здатні забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
З приводу доводів сторони захисту щодо незадовільного стану здоров'я обвинуваченого, то слід зазначити, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які медичні довідки та висновки, які б прямо вказували на неможливість отримання обвинуваченим медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора. Відсутня також і довідка лікаря медичної частини ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», яка б свідчила, про неможливість установи надати належну медичну допомогу ОСОБА_6 .
Разом з тим, колегія суддів вважає, що навіть за відсутності даних, які б свідчили про такий стан здоров'я ОСОБА_6 , що унеможливлює утримання його в умовах слідчого ізолятору, відреагувати на доводи сторони захисту щодо незадовільного стану здоров'я обвинуваченого та відповідно до п.п. 1, 2 ст. 206 КПК України доручити ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України» здійснити перевірку стану здоров'я ОСОБА_6 , який перебуває в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», а у разі необхідності надати належне лікування.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2023 року, якою у відношенні ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 січня 2024 року включно, залишити без змін.
Відповідно до ст. 206 КПК України доручити ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України» здійснити перевірку стану здоров'я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», а у разі необхідності надати медичну допомогу в необхідному обсязі.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4