Справа № 309/3645/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,
за участі секретаря - Терпай С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 09 серпня 2023 року (суддя Лук'янова О.В.) про забезпечення позову у справі № 309/3645/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
07.08.2023 ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,1336 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - кадастровий номер 2125381400:01:014:0207, площею 0,1004 га, для ведення особистого селянського господарства, та земельну ділянку кадастровий номер 2125381400:01:014:0208, площею 0,0332 га для ведення особистого селянського господарства.
Зазначав, що 12.03.2020 позивач подав державному реєстратору Вишківської селищної ради заяву про державну реєстрацію за собою права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2125381400:01:014:0186. Однак 18.03.2020 державний реєстратор Горщар М.В. здійснив державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2125381400:01:014:0186 за іншою особою - ОСОБА_3 на підставі заяви, поданої 18.03.2020.
25.03.2020 ОСОБА_3 продав цю земельну ділянку площею 0,1336 га, кадастровий номер 2125381400:01:014:0186, ОСОБА_4 , який 03.02.2021 2021 продав цю земельну ділянку відповідачу ОСОБА_1 .
На підставі заяви ОСОБА_1 від 03.03.2021 було здійснено поділ земельної ділянки площею 0,1336 га кадастровий номер 2125381400:01:014:0186 на дві окремі ділянки: площею 0,1004 га, кадастровий номер 2125381400:01:014:0207, та площею 0,0332 га, кадастровий номер 2125381400:01:014:0208.
Вважає, що спірна земельна ділянка вибула з його володіння поза його волею, тому він вправі заявляти до ОСОБА_1 вимогу про витребування майна.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив:
- накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 2125381400:01:014:0207, площею 0,1004 га, для ведення особистого селянського господарства, та на земельну ділянку, кадастровий номер 2125381400:01:014:0208, площею 0,0332 га, для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті;
- заборонити Вишківській селищній раді Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349113) приймати будь-які рішення, в тому числі щодо зміни цільового призначення: земельної ділянки, кадастровий номер 2125381400:01:014:0207, площею 0,1004 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, та земельної ділянки, кадастровий номер 2125381400:01:014:0208, площею 0,0332 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка неодноразово відчужувалася та була розділена на дві окремі ділянки з присвоєнням їм нових кадастрових номерів. Наразі новий власник вживає дії щодо зміни цільового призначення ділянок, котрі можуть бути вчергове відчужені на користь інших осіб. Невжиття вказаних заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав.
З огляду на наявний спір та посилаючись на дані обставини, позивач просив суд, вжити заходів забезпечення позову.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 09 серпня 2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову, накладено арешт на:
- земельну ділянку, кадастровий номер 2125381400:01:014:0207, площею 0,1004 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 2125381400:01:014:0208, площею 0,0332 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонено Вишківській селищній раді приймати будь-які рішення, в тому числі зміни цільового призначення:
- земельної ділянки, кадастровий номер 2125381400:01:014:0207, площею 0,1004 га, та земельної ділянки, кадастровий номер 2125381400:01:014:0208, площею 0,0332 га, призначених для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті.
На цю ухвалу подав апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що у заяві про забезпечення позову не зазначено обґрунтування необхідності забезпечення позову та пропозиції щодо зустрічного забезпечення, а тому така не відповідала вимогам ст. 152 ЦПК України; місцевим судом не вирішено питання зустрічного забезпечення позову; в ухвалі не зазначено мотивування, що саме цей вид забезпечення позову необхідно вжити, а його невжиття ускладнить або унеможливить виконання рішення суду. Так, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини можуть свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (зокрема, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації). Однак матеріали справи та ухвала таких відомостей не містить. Обґрунтування місцевого суду щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову обмежилося посиланнями на положення ч. 2 ст. 149 ЦПК України. Скаржник вважає, що у даній справі відсутні правові підстави для забезпечення позову та відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду залишити без змін як законну та обґрунтовану. Посилаючись на ті ж обставини, які вказані у позовній заяві щодо реєстрації, продажу та поділу земельної ділянки, зазначає, що є всі підстави вважати, що подальший продаж земельних ділянок чи зміна власника в інший спосіб, зміна цільового призначення земельних ділянок - ускладнить захист прав позивача, утруднить виконання можливого рішення суду.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду надіслав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності апелянта (а.с.43). Від представника позивача - адвоката Іляшкович Н.В. - надійшла заява, в якій вона просить відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю взяти участь у судовому засіданні на визначений час через зайнятість у судових засіданнях у Хустському районному суді Закарпатської області (а.с.56-65). Колегія суддів не вбачала підстав для задоволення такої заяви, оскільки представник ОСОБА_2 , виконуючи свої професійні обов?язки як адвокат, надала перевагу участі у інших судових засіданнях. Зважаючи на те, що позиція ОСОБА_2 відома, оскільки була викладена у відзиві на апеляційну скаргу, а апелянт подав заяву про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності осіб, які не з?явились в судове засідання, за наявними у справі матеріалами. Відповідно до положень ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Ураховуючи особливості мети забезпечення позову, суд розглядає заяву про забезпечення позову у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Така ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи (стаття 153 ЦПК України).
Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду і вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовним вимогам, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
З матеріалів справи слідує, що 07.08.2023 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просив витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,1336 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме земельну ділянку кадастровий номер 2125381400:01:014:0207, площею 0,1004 га та земельну ділянку кадастровий номер 2125381400:01:014:0208, площею 0,0332 га.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_2 послався на те, що між сторонами виник спір щодо витребування з чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,1336 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка, наразі, розділена на дві ділянки - земельну ділянку кадастровий номер 2125381400:01:014:0207, площею 0,1004 га, для ведення особистого селянського господарства, та земельну ділянку кадастровий номер 2125381400:01:014:0208, площею 0,0332 га для ведення особистого селянського господарства.
Зазначав, що спірна земельна ділянка неодноразово відчужувалася та була розділена на дві окремі ділянки з присвоєнням їм нових кадастрових номерів. Наразі новий власник ОСОБА_1 вживає дії щодо зміни цільового призначення ділянок, котрі можуть бути відчужені вчергове на користь інших осіб. Невжиття обраних заявником заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист прав позивача.
Можливість відчуження майна є достатньо обґрунтованим припущенням того, що майно може вибути із власності відповідача на момент виконання рішення, а невжиття заходів забезпечення може в майбутньому дійсно утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову ОСОБА_2 .
Враховуючи доводи та обґрунтування заяви, беручи до уваги обставини, які передували зверненню позивача до суду за захистом порушених прав, неодноразове відчуження спірної земельної ділянки, її поділ на дві з присвоєнням нових кадастрових номерів, зважаючи на дійсне виникнення спору між сторонами, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборони Вишківській селищній раді вчиняти певні дії відносно таких земельних ділянок, зокрема, приймати рішення, в тому числі, щодо зміни їх цільового призначення.
Заходи забезпечення позову, які просив застосувати позивач, є допустимими й співмірними із заявленими позивачем вимогами та за змістом не є тотожними цим вимогам.
Суд звертає увагу відповідача, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, а також заборони Вишківській селищній раді вчиняти певні дії (приймати рішення) відносно таких земельних ділянок не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право особи володіти та користуватися спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдаванню значної шкоди позивачу.
Указані заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер та зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про невідповідність заяви про забезпечення позову вимогам статті 151 ЦПК України, зокрема про відсутність пропозиції позивача щодо зустрічного забезпечення.
Зустрічне забезпечення - по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків та має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів. Згідно з частиною першою статті 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
За приписами частини шостої статті 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Таким чином, клопотання про зустрічне забезпечення може бути подане та вирішене судом після застосування судом заходів забезпечення позову та за клопотанням іншої сторони.
Відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та невирішення судом питання зустрічного забезпечення у спірному випадку не є підставою для скасування ухвали суду про забезпечення позову, оскільки не позбавляє права обтяженої сторони звернутися з клопотанням про таке зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку.
Таких висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 21 грудня 2020 року у справі № 487/5726/19 (провадження у справі № 61-4793св20) та від 30 червня 2021 року у справі № 752/2342/19 (провадження № 61-11920св19).
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.
Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 09 серпня 2023 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 грудня 2023 року.
Головуюча:
Судді: