Єдиний унікальний номер 728/2208/23
Номер провадження 3/728/1094/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року м. Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Роздайбіди О.В., при секретарі Петренко О.Г.,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ніжинського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив,
за ч.1 ст.130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
05 серпня 2023 року о 19 год. 44 хв. в с. Матіївка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Центральній, 98 ОСОБА_1 керував автомобілем КІА SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота,порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що він не керував автомобілем, і не був зупинений працівниками поліції, адже відео не містить доказів його безпосереднього керування.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Мироненко С.В. наголосив, що протокол складений з порушенням, адже прізвище в протоколі записано, як « ОСОБА_2 », а його підзахиснтий « ОСОБА_3 », отже протокол складенний відносно іншої особи. Також зауважив, що з відеозапису вбачається, що особі яка притягається до відповідальності не роз'яснено прав, та не зафіксовано факту, який би вказував на керування автомобілем. Просив провадження закрити за відсутністю подій і складу правопорушень.
Свідок ОСОБА_4 , як особа яка формувала довідку про наявність водійського посвідчення, пояснив, що при оформленні запиту була допущена технічна помилка і замість «Вінник» було вказане призвіще «Винник», проте дата народження ідентична, що вказує на одну і ту саму особу.
Свідок ОСОБА_5 , як особа яка складала протокол ,пояснив, що того дня при патрулюванні с. Матіївка був помічений автомобіль, який рухався до них в зустрічному напрямку. Вікно автомобілю було відкрите, і помітно, що водій був не пристебнутий паском безпеки, що і слугувало причиною зупинки. Розвернувшись, вімкнувши проблискові маячки, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений. В подальшому при спілкуванні з водієм, були виявлення ознаки алкогольного сп'яніння і запропоновано пройти освідування на стан сп'яніння . Після чого водій відмовився. Відносно літери и у прізвищі замість і, то це така особливість його почерку.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 його захисника, свідків, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху (пункти 1.3 Правил дорожнього руху).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а так само керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, має наслідком адміністративну відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Порядок огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція).
Згідно із п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є:запах алкоголю з порожнинирота;порушення координаціїрухів; порушеннямови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться поліцейським згідно з вимогами Інструкції з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п. 7 розділу ІІ Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 9 розділу ІІ Інструкції).
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку (п. 17 розділу ІІІ Інструкції).
Чинне законодавство, в тому числі Правила дорожнього руху, не містить визначення терміну "керування транспортним засобом", але таке визначення було наведено в п. 27 Постанови Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 Верховний Суд зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Отже, під керуванням транспортних засобом необхідно розуміти безпосередньо перебування у русі транспортного засобу, такий рух повинен здійснюватися за допомогою дії водія.
Факт керування ОСОБА_1 автомобілем та відмови ним від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 471188 від 05.08.2023 , даними відеозапису на оптичному диску, долученому до протоколу, на якому зафіксовано, що біля автомобілю знаходиться ОСОБА_1 , який у подальшому при спілкуванні з працівниками поліції факт керування не заперечував, пояснював, що проїхав не багато, а саме з пляжу р. Сейм до будинку батька ;як «водій» протягом всього відеозапису намагався «вирішити» з працівниками поліції питання відносно не притягнення його до адміністративної відповідальності; повідомленням поліцейським наявності у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота та порушення мови, що узгоджується з даними відеозапису, відмову ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у закладі охорони здоровя.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені права, спростовуються відеозаписом, з якого слідує, що поліцейські постійно наголошують про право на звернення до адвоката. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 зазначено, що останньому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) уповноважені складати адміністративні протоколи, у тому числі і щодо порушень, передбачених ст. 130 КУпАП.
Поліцейський патруль складається не менше як з двох поліцейських і кожен з них має право на оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, в той час як інший може відбирати пояснення у свідків, складати схеми тощо. Усі патрульні уповноважені на оформлення процесуальних документів.
У даному провадженні матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , складені різними поліцейськими, що не суперечить чинному закону та вимогам підзаконних актів.
Щодо доводів захисника адвоката Мироненка С.В., щодо відсутності зафіксованого факту керування, то, суд критично відноситься до наданих стороною захисту пояснень і розцінює як намагання ОСОБА_1 уникнути передбаченої законом відповідальності .
Таким чином, в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає для водіїв безальтернативне стягнення - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки особі, що скоїла адміністративне правопорушення, необхідно призначити стягнення необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.33, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засабами на строк 1 (один) рік.
ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити вказаний штраф у передбачений ч.1 ст. 307 КУпАП п'ятнадцятиденний термін з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення і повідомити про це суд шляхом представлення документа про його сплату.
У разі несплати штрафу у зазначений строк в добровільному порядку, його стягнення проводиться примусово і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ч. 2 ст. 308 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Роздайбіда