ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 рокусправа № 380/25447/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
встановив :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134950009679 від 10.10.2023 щодо обчислення розміру пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 “Про державну службу” з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889 “Про державну службу” без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за №351/7.4-22/37 від 22.12.2022 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №13-70-05/38-75 від 22.12.2022, №86/7.4-22/38 від 22.12.2022 та №352/7.4-22/37 від 22.12.2022;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 “Про державну службу”, п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889 “Про державну службу” на підставі довідок про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №351/7.4-22/37 від 22.12.2022 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №13-70-05/38-75 від 22.12.2022, №86/7.4-22/38 від 22.12.2022 та №352/7.4-22/37 від 22.12.2022 з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 27.12.2022.
Підставою позову зазначила те, що має право на отримання пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-XII, оскільки вимоги щодо стажу та виду роботи позивачем дотримано. Стверджує, що відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії позивача, оскільки на виконання судового рішення у справі № 380/1978/23 переведено ОСОБА_1 з 27.12.2022 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах.
Разом з тим, відповідач відмовився врахувати інформацію щодо заробітної плати державного службовця, відображеної в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за №351/7.4-22/37 від 22.12.2022 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №13-70-05/38-75 від 22.12.2022, №86/7.4-22/38 від 22.12.2022 та №352/7.4-22/37 від 22.12.2022. На звернення позивача щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням вказаних довідок, відповідач відмовив листом. Відтак звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 06.11.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування вказав, що оскільки, рішенням суду від 19.06.2023 не покладено зобов'язань на органи Пенсійного фонду України щодо обчислення пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати. Оскільки після перерахунку розмір пенсії зменшився, тому прийнято рішення і надалі виплачувати пенсію ОСОБА_1 в раніше встановленому розмірі. Просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
27.12.2022 позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про переведення його на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу”.
Рішенням Головного управління ПФУ в Полтавській області від 02.01.2023 №1 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця з огляду на те, що згідно із Законом №889 до стажу державної служби можливо зарахувати періоди роботи позивача в органах митної служби з 25.11.1986 по 31.03.1997, з 01.04.1997 по 24.05.1997, з 05.06.2013 по 31.12.2013, що становить 11 років 28 днів. На дату набрання чинності Законом №889, на 01.05.2016 позивач не набув необхідного стажу на посаді державної служби - 20 років для призначення пенсії згідно пункту 12 розділу XI Закону №889 та не займав посаду державної служби для призначення пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI Закону №889.
Не погодившись із таким рішенням позивачка звернувся із позовом до Львівського окружного адміністративного суду
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 380/1978/23, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.01.2023 №1 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 27.12.2022 року з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах.
Вказані обставини відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року відповідач розпорядженням від 10.10.2023 з 27.12.2022 провів позивачу перерахунок пенсії. Проте, довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років) за № №351/7.4-22/37 від 22.12.2022 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №13-70-05/38-75 від 22.12.2022, №86/7.4-22/38 від 22.12.2022 та №352/7.4-22/37 від 22.12.2022 відповідачем враховано не було.
Листом від 16.10.2023 за № 1300-5306-8/149609 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача, що рішення суду не містить зобов'язання щодо врахування для обчислення розміру пенсії довідок про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років) за № №351/7.4-22/37 від 22.12.2022 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №13-70-05/38-75 від 22.12.2022, №86/7.4-22/38 від 22.12.2022 та №352/7.4-22/37 від 22.12.2022 під час обчислення розміру пенсії.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд враховує таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу” (далі - Закон № 889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016 та відповідно до Прикінцевих положень, якого передбачено право на пенсійне забезпечення окремих категорій осіб відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII “Про державну службу” (далі - ЗУ № 3723-XII).
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України “Про державну службу” № 889-VIII від 10.12.2015. Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу” № 889-VIII від 10.12.2015 втратив чинність Закон України “Про державну службу” від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” № 889-VIII від 10.12.2015 встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-XII “Про державну службу” мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу”, зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з п. 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
На виконання вимог Порядку № 622 наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634, затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад № 750 (далі - Порядок № 750).
Відповідно до п. 7 Порядку № 750 довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 622.
Згідно з п. 8 Порядку № 750 для отримання довідки подаються такі документи: заява; документ, що підтверджує відсутність в державному органі посади державної служби, ліквідацію державного органу; довідки з архівної установи, в якій зберігаються документи ліквідованих державних органів, або іншого органу (організації, установи), в якому (якій) зберігаються документи про заробітну плату, про розміри посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років на день звільнення з посади державної служби (припинення державної служби), надбавок до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації, а також інших виплат за їх наявності - у випадку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку.
Відповідно до п. 6. Порядку № 622 у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-XV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-XV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що особа, яка претендує на призначення пенсії до пункту 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” № 889-VII від 10.12.2015 та статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та на день набрання чинності Законом № 889 має не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби може претендувати на призначення їй пенсії державного службовця на умовах Закону № 3723-ХІІ мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Суд зазначає, що з урахуванням висновків Львівського окружного адміністративного суду у рішенні від 19.06.2023 у справі №380/1978/23 стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Закону України “Про державну службу” №889-VІІІ 01.05.2016, становив більше 20 років, при цьому позивач працював на посадах державної служби станом на день набрання чинності Законом № 889-VIII та мав страховий стаж у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу”.
Як зазначалося судом, форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII “Про державну службу”, затверджені Постановою від 17.01.2017 № 1-3 Правління пенсійного фонду України (далі - Постанова № 3-1).
Такими довідками є:
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Суд врахував, що додані до її заяви про призначення пенсії довідки складені відповідно до вказаної постанови та відповідають затвердженій формі.
Статтею 44 Закону України № 1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до абз.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Згідно з п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення.
Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Листом від 16.10.2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 380/1978/23 не містить зобов'язання щодо врахування для обчислення розміру пенсії довідок про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років) за № №351/7.4-22/37 від 22.12.2022 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №13-70-05/38-75 від 22.12.2022, №86/7.4-22/38 від 22.12.2022 та №352/7.4-22/37 від 22.12.2022.
Судом досліджено взірець форми довідок, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 та довідки, надані позивачем, до заяви від 27.12.2022 та встановлено, що надані позивачем довідки відповідають змісту взірця, затвердженого постановою Правління ПФУ.
Оскільки згадані довідки є джерелом інформації про доходи позивачки, що впливають на правильність обчислення пенсії, і відповідач не надав жодного доказу щодо правових підстав не враховувати вказані в них відомості, відповідач допустив порушення права позивача на належний розмір пенсії.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому суд враховує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 10.10.2023 №134950009679 не є індивідуальним актом в розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України. Вказане рішення фактично є розпорядженням з пенсійної справи.
Відтак з метою повного та ефективного захисту прав позивачки суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнати протиправними дії відповідача щодо переведення позивача на пенсію державного службовця на підставі Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII з 27.12.2022 без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років) за №351/7.4-22/37 від 22.12.2022 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №13-70-05/38-75 від 22.12.2022, №86/7.4-22/38 від 22.12.2022 та №352/7.4-22/37 від 22.12.2022 та зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 “Про державну службу” з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889 “Про державну службу” на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років) за№351/7.4-22/37 від 22.12.2022 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №13-70-05/38-75 від 22.12.2022, №86/7.4-22/38 від 22.12.2022 та №352/7.4-22/37 від 22.12.2022, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 27.12.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Щодо відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., суд зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1)чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4)дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст.30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Верховний Суд України у постанові від 01.10.2002 № 36/63 визначив умови, за яких стороні сплачуться судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, а саме: кошти сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались; їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Крім цього, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.
На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено: угода про надання правової допомоги адвоката №б/н від 16.01.2023, додаток до Угоди про надання правової допомоги адвоката від 16.01.2023, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1180744, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000699.
З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат, понесені позивачем витрати на правову допомогу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд врахувавши предмет спору, спрощений порядок розгляду даної справи, робить висновок, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань у сумі 1000,00 грн.
Відповідно до вимог ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця на підставі Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII з 27.12.2022 без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років) за №351/7.4-22/37 від 22.12.2022 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №13-70-05/38-75 від 22.12.2022, №86/7.4-22/38 від 22.12.2022 та №352/7.4-22/37 від 22.12.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 “Про державну службу” з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889 “Про державну службу” на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років) за №351/7.4-22/37 від 22.12.2022 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №13-70-05/38-75 від 22.12.2022, №86/7.4-22/38 від 22.12.2022 та №352/7.4-22/37 від 22.12.2022, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 27.12.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна