ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 рокусправа № 380/27698/23
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 31.05.2023; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 31.05.2023.
Ухвалою від 28.11.23 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 проходив службу у Державній прикордонній службі України. Згідно з Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.10.2017 №272-ос, старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас відповідно до абзацу 4 підпункту «г» пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 регіонального управління Державної прикордонної служби України від 31.10.2017 №277-ос, ОСОБА_1 з 31.10.2017 виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення.
При виключенні ОСОБА_1 із списків особового складу, 7 прикордонним Карпатським загоном ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) з позивачем не здійснено повного розрахунку при звільненні: 31.05.2023 відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2023, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі №380/17650/22, виплачено позивачу заборгованість грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, підйомної допомоги за 2015 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з 01.01.2016 по 31.10.2017 включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення на загальну суму 10 372 грн. 27 коп., що підтверджується довідкою про виплачені суми згідно рішення суду від 02.05.2023 у справі №380/17650/22, виданою військовою частиною НОМЕР_1 та випискою по надходженням по картці/рахунку АТКБ «ПриватБанк».
03.08.2023 до відповідача скеровано адвокатський запит де, зокрема просив нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди нарахованої та виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі №380/17650/22 за період із січня 2016 по день фактичної виплати із наданням відповідних розрахунків нарахувань та утримань.
У відповіді на адвокатський запит, 7 прикордонний Карпатський загін зазначив, що рішення суду виконано, разом з тим в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрат частини доходів відмовив (лист від 16.08.2023 № 11/13443-23-Вих).
Позивач вважає, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою у повному розмірі щомісячної додаткової грошової винагороди, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: - пенсії; - соціальні виплати; - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до норм статей 3,4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159. Відповідно до пункту 2 цього Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Як визначено в пункті 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.
Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
При вирішенні цього спору суд враховує узагальнену правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 29.04.2021 у справі 240/6583/20 такого змісту:
«…системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені».
Позивач несвоєчасно отримав у повному розмірі щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, оскільки така нараховувалась та виплачувалась без врахування у складі місячного грошового забезпечення належної йому індексації грошового забезпечення
Таким чином, позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків виплати у повному розмірі щомісячної додаткової грошової винагороди за період затримки виплати.
Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати.
Відповідно до статті 139 КАС України, судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність 7 прикордонного Карпатського загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.
Зобов'язати 7 прикордонний Карпатський загін ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Крутько О.В.