ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 рокусправа № 380/23518/23
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить :
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 березня 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №380/4762/23 без обмеження максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Вказав, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захисту окремих категорій осіб” він має право на отримання пенсії з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. Зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року в справі № 380/4762/23 встановлено право позивача на виплату йому вказаної доплати, однак відповідач не виплачує таку, з огляду на обмеження пенсії максимальним розміром. Також вважає протиправними дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром. Відтак звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 11.10.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", яка набрала чинності постанова 16.07.2021, якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018. відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 380/4762/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) перерахувати та виплатити з 01.03.2022 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб” з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення відповідач нарахував доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713, однак виплату не проводить з огляду на перевищення розміру пенсії позивача максимального розміру пенсії.
Позивач не погодився із такими діями відповідача щодо припинення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі двох тисяч гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” у зв'язку з обмеження пенсії максимальним розміром, тому звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до вказаного Закону держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII.
Так, частиною третьою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713, пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Право позивача на отримання вказаної доплати з 01.07.2021 встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 380/4762/23, яке набрало законної сили.
При цьому, оцінюючи право позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром, суд враховує, що Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011:
- внесені зміни у статтю 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (підпункт 8 пункту 6 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI), зокрема частину п'яту цієї статті викладено в такій редакції: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”;
- пунктом 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
З 01.01.2016 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VIII (далі - Закон № 911-VIII), відповідно до якого внесені зміни у частину п'яту статті 43 шляхом доповнення реченням такого змісту: “Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”. Пунктом 2 розділу II “Прикінцеві положення” цього закону визначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
В статтю 43 Закону № 2262-XII Законом України № 1080-VIII від 12.04.2016 вносилися зміни (статтю 43 після частини третьої доповнено двома новими частинами), відповідно до яких наведена вище частина п'ята статті 43 Закону № 2262-XII з 06.05.2016 (з дати набрання чинності Закону № 1080-VIII) стала частиною сьомою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частин статті, що регламентувала обчислення пенсій особам із числа військовослужбовців.
Конституційний Суд України 20.12.2016 за результатами розгляду справи № 1-38/2016 прийняв рішення № 7-рп/2016 та, серед іншого, вирішив таке:
- визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
- положення частини сьомої статті Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України в цьому рішенні зазначив, що оспорюваними положеннями Закону №2262-XII тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 гривень (друге речення частини сьомої статті 43).
Конституційний Суд України ствердив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Відтак, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII суперечать статті 17 Конституції України.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VІII (далі Закон № 1774-VІII), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.
При прийнятті рішення у цій справі суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постановах від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17, від 10.09.2021 № 300/633/19 у подібних правовідносинах щодо застосування Закону № 2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців про те, що “… буквальне розуміння змін, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження”.
Таким чином, з 20.12.2016 (Рішення КСУ № 7-рп/2016) обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним та відповідно є протиправними дії відповідача щодо такого обмеження призначеної позивачу пенсії.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Закон № 2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання підпадає під регулювання положень статті 2 Закону № 3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону № 2262-XII.
Застосування положень Закону № 3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить висновкам Рішення КСУ № 7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону № 3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Саме така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 813/678/18 та 09.02.2021 у справі № 640/2500/18.
Правильність такої позиції додаткового підтверджена Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб” без обмеження максимальним розміром та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити з 01.07.2021 позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб” без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення інших судових витрат останнім не надано, відтак такі, в силу приписів ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79016; ЄДРПОУ) про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб” без обмеження максимальним розміром.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб” без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяГрень Наталія Михайлівна