ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 рокусправа № 380/27657/23
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить :
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового (спеціального) стажу за Списком №1 періоду роботи у відокремленому підрозділі “Шахта “Лісова” Державного підприємства “Львіввугілля” з 01.01.2022 року по 09.12.2022 року та відмови у перерахунку пенсії відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового (спеціального) страхового стажу за Списком №1 період роботи з 01.01.2022 року по 09.12.2022 року на відокремленому підрозділі “Шахта “Лісова” Державного підприємства “Львіввугілля” та зарахувати заробіток за вказаний період;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 27.06.2023 року (дата призначення пенсії) перерахунок і виплату призначеної пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, згідно абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням раніше виплаченої пенсії та статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначена пенсія по інвалідності, як інваліду ІІІ групи по профзахворюванню відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. 31.08.2023 року позивач звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Проте листами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.09.2023 та 14.11.2023 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на відсутність сплати страхових внесків на шахті “Лісова” ДП “Львіввугілля” за період роботи з 01.01.2022 по 09.12.2022. Позивач вважає, що відповідачем порушено його право на отримання пенсійного забезпечення, оскільки в спірний період він працював на шахті “Лісова” ДП “Львіввугілля”, за що була нарахована та сплачена заробітна плата, з якої нарахований єдиний соціальний внесок. З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 23.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що при призначенні пенсії період роботи позивача з 01.01.2022 по 09.12.2022 не зараховано до страхового та до пільгового (підземного) стажу за списком № 1 для обчислення пенсії з 27.06.2023, оскільки згідно “Індивідуальних відомостей про застраховану особу” Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП “Шахта “Лісова” ДП “Львіввугілля”. Однак, період роботи з 01.01.2022 по 09.12.2022 (11 місяців 09 днів) на ВП “Шахта “Лісова” ДП “Львіввугілля” зараховано до пільгового (підземного) стажу за списком № 1, що дає право на обчислення пенсії у розмірі, передбаченому абзацом 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345. Страховий стаж позивача, обчислений по 31.12.2021, становить 19 років 10 місяці 07 днів, з них 15 років 04 місяців 27 днів пільгового (підземного) стажу за списком № 1 ( в тому числі 28 днів - навчання за фахом). До страхового стажу для обчислення розміру пенсії, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних, підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого- частиною першою статті 26 цього Закону' а саме було зараховано 22 роки 03 місяці 14 днів. Розмір пенсії по інвалідності з 27.06.2023 становив 7481,62 грн. ((18704,06 грн. - середньомісячний заробіток * 80 % * 50 %). Розмір пенсії по інвалідності, призначений відповідно до частини 1 ст. 33 Закону № 1058 у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої з урахуванням положень абзацу З частини 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345. Страховий стаж позивача, що дає право на обчислення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком становив 34 роки 10 місяців 07 днів, а саме 19 років 10 місяці 07 днів страхового стажу та 15 років додатково зараховані роки пільгового (підземного) стажу за списком № 1 на підставі положень абзацу 10 частини 3 ст. 24 Закону № 1058, тому у позивача було відсутнє право на призначенні пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 27.06.2023.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 27.06.2023 як отримувач пенсії інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
31.08.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок раніше призначеної по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Листами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.09.2023 року та 14.11.2023 позивачу повідомлено, що Період роботи на ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2022 по 09.12.2022 не враховано до розрахунку загального та пільгового стажу роботи та до розрахунку середньої заробітної плати, оскільки підприємством не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами частини першої ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Статтею 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” визначено що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Так, статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, Законом України “Про підвищення престижності шахтарської праці” передбачено право шахтарів у разі наявності 15 років стажу на підземних роботах за списком №1 на встановлення мінімального розміру пенсії - 80% від заробітної плати.
Згідно із преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи зі змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а.
Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо відмови відповідача у зарахуванні до страхового (пільгового) стажу для призначення та перерахунку пенсії періоду роботи позивача з роботи з 01.01.2022 по 09.12.2022 на шахті “Лісова” ДП “Львіввугілля” у зв'язку з відсутністю у відповідача інформації щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 з 16.08.2021 по 09.12.2022 ОСОБА_1 переведений на посаду гірника з ремонту гірничих виробок 4 розряду, з повним робочим днем під землею.
Згідно з довідкою форми ОК-5 сформованої 11.10.2023 року позивачу нарахована заробітна плата за останнім місцем роботи - відокремленим підрозділом шахта “Лісова” Державного підприємства “Львіввугілля” по 09.12 2022 року включно.
Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів слідує, що в період з 01.01.2022 по 09.12.2022 позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до пільгового страхового стажу позивача період роботи з 01.01.2022 по 09.12.2022 (дата звільнення з шахти “Лісова” ДП “Львіввугілля”).
Аналізуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача із заявою щодо перерахунку пенсії в останнього був наявний стаж роботи на підземних роботах за списком №1 не менше 15 років, страховий стаж складає більше 35 років, а тому ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”. З огляду на зазначене відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в перерахунку пенсії позивача відповідно до вказаної норми закону є протиправною.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій по відмові позивачу у зарахуванні до пільгового страхового стажу періоду його роботи з 01.01.2022 по 09.12.2022 та, як наслідок, протиправно відмовив позивачу в перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Як наслідок підлягає задоволенню й похідна вимога позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, згідно із Законом України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з врахуванням раніше виплаченої пенсії.
При вирішенні даного спору суд також виходить з того, що позивач отримує пенсію по інвалідності з 27.06.2023, а тому пенсійний орган слід зобов'язати здійснити з 27.06.2023 перерахунок вже призначеної пенсії ОСОБА_1 .
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея 10; ЄДРПОУ 13814885), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії- задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового (спеціального) стажу за Списком №1 періоду роботи у відокремленому підрозділі “Шахта “Лісова” Державного підприємства “Львіввугілля” з 01.01.2022 року по 09.12.2022 року та відмови у перерахунку пенсії відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового (спеціального) страхового стажу за Списком №1 період роботи з 01.01.2022 року по 09.12.2022 року на відокремленому підрозділі “Шахта “Лісова” Державного підприємства “Львіввугілля” та зарахувати заробіток за вказаний період.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 27.06.2023 року (дати призначення пенсії) перерахунок і виплату призначеної пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, згідно абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням раніше виплаченої пенсії та статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, з урахуванням виплачених сум.
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 к. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна