ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 рокусправа № 380/21378/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Желік Олександри Мирославівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 у відповідності до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 додаткової винагороди у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини за 57 днів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я внаслідок отриманого поранення в розмірі 190000,00 грн.;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 у відповідності до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 додаткової винагороди у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини за 57 днів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я внаслідок отриманого поранення в розмірі 190000,00 грн.
Ухвалою від 18.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог Постанови №168 не виплатив позивачу додаткову винагороду за поранення та перебування на стаціонарному лікуванні, незважаючи на той факт, що позивач подав відповідний рапорт на виплату такої допомоги із підтвердженням стаціонарного лікування позивача, пов'язаного із отриманими пораненнями, довідки ВЛК та наявності довідки про обставини справи.
23.10.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що позивач відповідно до епікризів виписних №1795/2023 від 05.04.2023 та №4072/2023 від 22.06.2023 перебував на лікуванні у зв'язку з захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини (а не зв'язку пораненням/травмою пов'язаною із захистом Батьківщини), таким чином виплата додаткової винагороди з розрахунку 100000,00 грн. за такий період не вбачається правомірною.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Позивач проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 05.10.2022 року за №4736 позивач солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 1983 р. н., в/ч НОМЕР_1 , у Збройні Сили України призваний Тернопільським РТЦК та СП Тернопільської області з січня 2020 року, номер обслуги. Проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону "05 "жовтня 2022 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв?язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції (08.09.22):ПХО ран перев?язка верхньощеленної артерії справа, видалення стороннього тіла (металевого уламку) з ділянки біфуркації правої загальної сонної артерії (19.09.22), з приводу вибухового поранення (07.09.22): вогнепального уламкового сліпого поранення м?яких тканин шиї справа з наявністю стороннього тіла (металевого уламку) в проекції біфуркації правої ВСА у вигляді не окріплого рубця шкірних покривів шиї з права, з тимчасовим порушенням функції. (поранення тяжке згідно наказу МОЗ Nє370). Поранення пов?язане з проходженням військової служби.
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 07.11.2022 №9051-вих. позивач 07.09.2022 року одержав осколкове поранення шиї справа. Зокрема вказано, що близько 11 години 00 хвилин 07 вересня 2022 року під час ведення наступальних дій та бойового зіткнення з силами противника в районі населеного пункту Тернові Поди Миколаївської області, противником були здійснені артилерійські обстріли з А122мм, А152мм, М120мм, танків, реактивної системи залпового вогню «ГРАД» по позиціях підрозділів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 з метою зупинення просування наших військ. Внаслідок вибухової хвилі отримав поранення. Після надання першої медичної допомоги військовослужбовець був евакуйований в комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради міська лікарня №3 міста Миколаїв. Обставини отримання поранення військовослужбовцем пов?язанні з виконанням ним обов?язків військової служби під час захисту Батьківщини.
У зв'язку з отриманим пораненням позивач перебував на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах у період:
- з 07.09.2022 по 13.09.2022, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного пацієнта № 5049;
- з 13.09.2022 по 05.10.2022, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 387;
- з 09.03.2023 по 05.04.2023, що підтверджується епікриз виписний, медична карта стаціонарного хворого №1495/2023;
- з 25.05.2023 по 22.06.2023, що підтверджується епікриз виписний, медична карта стаціонарного хворого №4072/2023.
Згідно з довідкою ВЛК №243 діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання. Наслідки вибухової травми (07.09.2022р.). Наслідки вибухової травми та контузії мозку у вигляді двобічної нейросенсорної приглуховатості та вушного (суб'єктивного) шуму. Травма пов'язана із захистом Батьківщини. Поранення пов'язане із захистом Батьківщини. Обмежено придатний до військової служби.
ОСОБА_1 направлявся поштою рапорт від 25.07.2023 до Військової частини НОМЕР_1 про виплату йому додаткової винагороди внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини в зоні бойових дій та перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я. До рапорту долучалась довідки ВЛК, копія виписних епікризів та виписок про стаціонарне лікування внаслідок отриманого поранення, копія довідки про обставини поранення, копії УЗД, ЕНМГ та томографічні дослідження, медичну характеристику, опис оперативних втручань, заключення лікарів ВЛК, КТ дослідження, копія адвокатського свідоцтва та ордер.
Помічником командира військової частини з фінансово-економічної роботи начальник фінансово-економічної роботи ОСОБА_2 подав рапорт на імя командира Військової частини НОМЕР_1 в якому просив розглянути документи щодо стаціонарного лікування ОСОБА_1 та звернути увагу на довідку ВЛК, яка підтверджує факт пов'язаності стаціонарного лікування з захистом Батьківщини та є достатньою підставою включення до наказу командира військової частини на додаткову винагороду.
Відповідачем вищевказані рапорти як позивача із додатками та помічника командира військової частини з фінансово-економічної роботи начальник фінансово-економічної роботи ОСОБА_3 було повернуто.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я в розмірі 190 000 грн протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.
Указами Президента України воєнний стан продовжено, діє на теперішній час.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.92 №2232-XII (далі - Закон N 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військово-службовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч.2 ст. 1-2 Закону №2011-XII у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч.4 ст. 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Також Постанову №168 (в редакції від 19.07.2022) доповнено пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Так, наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
25.03.2022 для врегулювання питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, Міністром оборони України прийнято рішення від 25.03.2022 №248/1298 та від 18.04.2022 № 248/1529.
В подальшому, питання виплати додаткової винагороди регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов'язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Крім цього, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включені військовослужбовців, зокрема, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому підставою для видачі наказу є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), в якій має бути зазначено: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Крім цього, згаданим наказом передбачений перелік випадків, згідно з яким не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди військовослужбовці, зокрема, які: самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного з залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
При цьому зазначене не стосується військовослужбовців, визначених у пунктах 4-8, 10, які протягом поточного місяця загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних із захистом Батьківщини) або захоплені в полон, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні або отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини.
З урахуванням вищеозначеного рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, в подальшому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Так, згідно з п. 9 розділу XXXIV Положення №260 (тут і далі - в редакції Наказу МОУ від 25.01.2023 № 44) накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гри. також включаються військовослужбовці у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 11 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини проотримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем.
Відповідно до п. п. «б» п. 6.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення № 402), направлення на медичний огляд проводиться: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
За приписами з п. 21.1 та п. 21.2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Відповідно до п. 11 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
При цьому, відповідно до абз. 2 ст. 4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення N 402).
Відповідно до п. 1.1 гл. 1 р.І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 6.11 гл. 6 р.II Положення N 402 передбачено, що Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов'язків (занять) за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Згідно з п. 6.15 гл. 6 р.II Положення №402, відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров'я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.
Отже, відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини, де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.
З аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, при цьому, право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, а підставою для виплати цієї додаткової винагороди за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення №402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. Вказана довідка, в свою чергу, є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників) про виплату такої додаткової винагороди.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини,
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода.
Так, відповідно до довідки Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 05.10.2022 року за №4736 позивач солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 1983 р. н., в/ч НОМЕР_1 , у Збройні Сили України призваний Тернопільським РТЦК та СП Тернопільської області з січня 2020 року, номер обслуги. Проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону "05 "жовтня 2022 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв?язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції (08.09.22):ПХО ран перев?язка верхньощеленної артерії справа, видалення стороннього тіла (металевого уламку) з ділянки біфуркації правої загальної сонної артерії (19.09.22), з приводу вибухового поранення (07.09.22): вогнепального уламкового сліпого поранення м?яких тканин шиї справа з наявністю стороннього тіла (металевого уламку) в проекції біфуркації правої ВСА у вигляді не окріплого рубця шкірних покривів шиї з права, з тимчасовим порушенням функції. (поранення тяжке згідно наказу МОЗ Nє370). Поранення пов?язане з проходженням військової служби та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 07.11.2022 №9051-вих. позивач 07.09.2022 року одержав осколкове поранення шиї справа. Зокрема вказано, що близько 11 години 00 хвилин 07 вересня 2022 року під час ведення наступальних дій та бойового зіткнення з силами противника в районі населеного пункту Тернові Поди Миколаївської області, противником були здійснені артилерійські обстріли з А122мм, А152мм, М120мм, танків, реактивної системи залпового вогню «ГРАД» по позиціях підрозділів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 з метою зупинення просування наших військ. Внаслідок вибухової хвилі отримав поранення. Після надання першої медичної допомоги військовослужбовець був евакуйований в комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради міська лікарня №3 міста Миколаїв. Обставини отримання поранення військовослужбовцем пов?язанні з виконанням ним обов?язків військової служби під час захисту Батьківщини.
Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 в період з 07.09.2022 по 13.09.2022, з 13.09.2022 по 05.10.2022, з09.03.2023 по 05.04.2023 та з 25.05.2023 по 22.06.2023 дійсно проходив лікування, а саме через наявність у нього травми пов?язанної з виконанням ним обов?язків військової служби під час захисту Батьківщини.
Суд констатує, що обидві вищевказані умови (пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами, які містяться в матеріалах справи.
Відтак, як вже зазначалося, відповідно до положень Постанови №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Так матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив лікування з моменту отримання поранення 07.09.2023 по 13.09.2022, з 13.09.2022 по 05.10.2022, з09.03.2023 по 05.04.2023 та з 25.05.2023 по 22.06.2023 (включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), а отже період лікування підлягають врахуванню до періоду, протягом якого позивач має право на отримання додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн відповідно до Постанови N 168.
При цьому, за наявними у матеріалах справи доказами (переліченими вище), суд зазначає, що факти перебування позивача за вказаними періодами на стаціонарному лікуванні відповідачем не заперечується.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, про наявність у позивача права на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн за період з 07.09.2023 по 13.09.2022, з 13.09.2022 по 05.10.2022, з09.03.2023 по 05.04.2023 та з 25.05.2023 по 22.06.2023 включно, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та/або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв'язку з пораненням 07.09.2022, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до суду та способи судового захисту.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, яка може бути оскаржена до суду, слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього суб'єкта, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100000,00 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за період з 07.09.2023 по 13.09.2022, з 13.09.2022 по 05.10.2022, з 09.03.2023 по 05.04.2023 та з 25.05.2023 по 22.06.2023 внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Однак, щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду у відповідності до Постанови №168 у чітко визначеній сумі, то суд зазначає, що нарахування та виплата грошового забезпечення є виключною компетенцією відповідача, як роботодавця. Тому суд не може перебирати на себе повноваження органу ВЧ НОМЕР_2 та втручатись в його дискреційні повноваження. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах. Роль суду в правовій державі, окрім іншого, полягає в забезпеченню правового порядку та правової визначеності. Суд не може використовуватись як механізм розбалансування правовідносин, його діяльність має відповідати вимогам справедливості та враховувати наслідки реалізації його рішень.
Судом у цій справі констатовано про необхідність відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» . Здійснення самих розрахунків грошового забезпечення покладається на відповідача в силу його дискреційних повноважень. При цьому, у суду відсутні об'єктивні дані існування у владного суб'єкта наміру на недотримання закону та порушення прав позивача в частині вірного нарахування та виплати належних позивачу сум.
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, беручи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст. 245 КАС України, суд вважає що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з розрахунку 100000,00 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за період з 07.09.2023 по 13.09.2022, з 13.09.2022 по 05.10.2022, з 09.03.2023 по 05.04.2023 та з 25.05.2023 по 22.06.2023 внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню частково з підстав викладених у його мотивувальній частині.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100000,00 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за період з 07.09.2023 по 13.09.2022, з 13.09.2022 по 05.10.2022, з 09.03.2023 по 05.04.2023 та з 25.05.2023 по 22.06.2023 внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з розрахунку 100000,00 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за період з 07.09.2023 по 13.09.2022, з 13.09.2022 по 05.10.2022, з 09.03.2023 по 05.04.2023 та з 25.05.2023 по 22.06.2023 внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Желік О.М.