ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 рокусправа № 380/4217/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Желік О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області із вимогою визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 06.02.2023 року за №478 в частині притягнення інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №3 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Позовні вимоги викладено у позовній заяві (вх.14812 від 06.03.2023 та від 20.03.2023) та обґрунтовано тим, що 17 січня 2023 року старший інспектор з ОД ВСР УГІ ГУ НП у Львівській області Руслан Шевчук подав рапорт начальнику ГУ НП у Львівській області про порушення службової дисципліни та необхідність призначення службового розслідування. Свій рапорт мотивував тим, що 17.01.2023 року він виявив позивача в службовому автомобілі сплячим. Наказом ГУ НП у Львівській області №180 від 17.01.2023 року «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» було призначено службове розслідування та відсторонено позивача від виконання службових обов'язків. 31 січня 2023 року було затверджено висновок службового розслідування, а наказом від 06 лютого 2023 року №478 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області» притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Позивач вважає згаданий наказ від 06 лютого 2023 року №478 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області» протиправним з огляду на відсутність у відомостях службового розслідування інформації про наявність диску чи іншого носія із відеозаписом. Це, на думку позивача, свідчить про відсутність такого загалом, оскільки на запит про надання копії всіх матеріалів розслідування у електронній формі, надано у електронній формі документи без відеозапису. Тобто, наявність будь-якого відео не можна вважати доведеним фактом, оскільки останній у матеріалах службового розслідування відсутній, Таким чином, ухвалюючи рішення про вину позивача комісія прийняла рішення без попереднього отримання та наявності відеозапису, який міг би вказувати на порушення службової дисципліни.
Також позивач зазначає, що наказом №180 від 17.01.2023 року позивача відсторонено від виконання службових обов?язків. Як вказано у самому наказі, це здійснено у відповідності до ст. 28 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Разом з тим, стаття 28 Дисциплінарного статуту не містить переліку підстав для відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків, натомість містить підстави для призначення поліцейського для виконання інших обов'язків на час відсторонення. Відтак, вже з початку призначення службового розслідування відбулися порушення права на працю та отримання заробітної плати для забезпечення сім'ї позивача, оскільки його було відсторонено незаконно.
Окрім цього позивач вказує, що, в ході проведення службового розслідування, як зазначено у висновку, було здійснено перевірку та встановлено, що ним було недотримано положення Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, що затверджена наказом МВС від 18.12.2018 року №1026, а саме відсутність відеозаписів під час розгляду справ про адмінправопорушення. У той же час, на думку позивача, це припущення є нічим не підтвердженим, адже під час кожної зміни у позивача була присутня боді-камера, яка веде зйомку під час виконання ним службових обов?язків, тобто, в межах розслідування не вилучався такий запис переглядаючи який можна було б встановити наявність чи відсутність якогось із запису події.
Позивач звертає увагу на те, що відповідач, знаючи про непрацездатність позивача та не викликаючи його для надання пояснень, порушив його право на захист; саме розслідування проведене не з тією метою, якою було призначене, а отримані дані суперечать тій меті, яку ставив перед собою відповідач призначаючи розслідування. Також позивача вважає, що дисциплінарна комісія не може складати висновок службового розслідування про вину поліцейського у вчиненні дисциплінарного проступку, а керівник - притягати до дисциплінарної відповідальності поліцейського, стосовно якого службове розслідування не призначалось і не проводилось.
Позивач наголошує, що застосовуючи до нього санкцію у вигляді застосування Закону України «Про запобігання корупції» із подальшим внесенням до реєстру осіб, що вчинили корупційні правопорушення, відповідач свідомо вдався до дискримінації і мобінгу, адже як слідує із матеріалів інших службових розслідувань, відповідач, проводячи аналогічні за змістом та суттю порушень розслідування, не притягує порушників до відповідальності згідно ЗУ «Про запобігання корупції», що свідчить про цілеспрямоване цькування та дискримінацію позивача, упереджене ставлення до нього та намагання створити йому нестерпні умови для подальшого працевлаштування.
Насамкінець позивач зазначає, що відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом МВС №260 від 06.04.2016, поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Безперервне на протязі 12-ти годин несення служби, пов'язаної з керуванням автомобіля свідчить не лише про неналежні, але і небезпечні умови праці поліцейських, що прямо заборонено Конституцією України.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (вх. №26075 від 13.04.2023), у якому представник щодо задоволення позову заперечила та вказала, що рапорт про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку є передбаченою законом підставою для призначення службового розслідування. Водночас, законом не передбачено обов'язкових вимог до форми, змісту такого рапорту, в тому числі обов'язку долучати до рапорту докази виявлених обставин.
Вказує, що відповідно до ч.1 ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України. Так, наказом № 27 о/с від 17.01.2023 «Про особовий склад» відповідно до ч.1 ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.02.2015 № 580-VIIІ, відсторонено від виконання службових обов'язків (посади) майора поліції ОСОБА_1 (0063346), інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП, на період проведення службового розслідування, з 17 січня 2023 року. Позивач ознайомлений з вищезазначеним наказом 18.01.2023 року, проте жодних зауважень, заперечень щодо свого відсторонення не висловив, у встановленому законом порядку його не оскаржив, відтак фактично висловив свою згоду із відстороненням.
Зазначає, що під час проведення службового розслідування, з метою вивчення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку працівниками, щодо яких проводиться службове розслідування, в тому числі, встановлення обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність поліцейського, 17.01.2023 було здійснено перевірку службової діяльності окремих працівників СРПП відділу поліції № 3 (м. Пустомити) Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області (далі СРПП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП). В ході даної перевірки встановлено недотримання положень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, а саме відсутність відеозаписів під час розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення постанов про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі інспектором СРПП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП майором поліції ОСОБА_1 . Зокрема вказані порушення мали місце у постановах: ЕАР № 6402151, ЕАР № 6393926, ЕАР № 6393856, ЕАР № 6395787 , ЕАР № 6395948 , ЕАР № 6380199 , ЕАР № 6380274 , ЕАР № 6384781. Крім вищенаведеного, перевіркою встановлено порушення частини 3 статті 15, абзацу 7 частини 1 статті 19 Закону України «Про звернення громадян» та пунктів 12, 13 розділу ІV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, під час розгляду матеріалів за зверненнями громадян, інспектором СРПП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП майором поліції ОСОБА_1 , який не надав відповіді заявникам за результатами розгляду матеріалів, зареєстрованих в ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП за № 11497 від 06.12.2022, № 11553 від 08.12.2022. Також, під час моніторингу бази ІПНП вкладки «Службове завдання» було виявлено ряд завдань, які виконувались формально, а саме: 03.12.2022 наряд СРПП «Дзвін-7» отримав завдання від диспетчера (о 00:04) щодо факту інших тілесних ушкоджень в с. Басівка, (ЄО № 11422). В свою чергу поліцейським СРПП ОСОБА_1., о 00:09 було проставлено відмітку «прибув», а о 00:14 про виконання завдання, зазначивши при цьому в електронному рапорті, що «…зателефонувавши до заявника чутно що останній знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, після чого дружина взяла слухавку та повідомила що не потребує допомоги з письмовою заявою звертатися не буде… ». Як наслідок наряд поліції «Двін-7» на дане повідомлення не виїжджав, про що свідчить інформація з ІКС ІПНП, а саме завчасно проставлена відмітка та не доїзд до місця події не наблизившись до кінцевої відстані у 1378 м, а відтак даний наряд ГРПП на місце події не прибув. 01.11.2022 наряд СРПП «Дзвін-8» ВП № 3 отримав завдання від диспетчера (о 14:49) щодо факту вчинення домашнього насильства в с. Пасіки-Зубрицькі, (ЄО № 10339). В свою чергу поліцейським СРПП ОСОБА_1. о 14:49 було проставлено відмітку «прибув», а о 16:13 про виконання завдання, зазначивши при цьому в електронному рапорті, що «…прибувши на місце події у заявниці було відібрано письмову заяву та винесено оцінку ризиків… ». Як наслідок наряд поліції «Двін-8» згідно даних ІКС ІПНП завчасно проставив відмітку у логістичному пристрої, а саме відмітка «прийняв» о 14:49, «прибув» о 14:49.
Щодо відсутності позивача на роботі 30.01.2023 представник відповідача зазначила, що оскільки у ході перевірки службової діяльності окремих працівників СРПП відділу поліції № 3 (м. Пустомити) Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області (далі СРПП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП) було встановлено наявні ознаки дисциплінарного проступку, виникла необхідність у додатковому відібранні пояснень від ОСОБА_1 за встановленими фактами. У зв'язку із вищенаведеним ОСОБА_1 25.01.2023 року було надіслано запрошення № 72/67-2023, у якому його повідомлено про необхідність прибуття до ГУНП у Львівській області, що знаходиться за адресою м. Львів, пл. Григоренка, 3 , 27.01.2023 на 10:00 (2-й поверх, 19 кабінет) для надання пояснення. У вказаному запрошенні зазначено що у разі наявності поважних причин щодо неприбуття запрошений зобов'язаний не менш ніж за добу до визначеного часу повідомити про це особу, яка здійснює перевірку за номером телефону НОМЕР_5 , з наданням підтверджуючих документів. Неприбуття для надання пояснень у зазначений час буде розцінено, як відмова від надання пояснень. Однак, майор поліції ОСОБА_1 на надіслане йому запрошення на призначений час, а саме: на 10:00 27.01.2023 у кабінет № 19 який розташований на 2 поверсі за адресою: площа Григоренка, 3 , м. Львів не з'явився, про причини свого не прибуття не повідомив, про що був складений акт, про те, що ОСОБА_1 згідно надісланого йому запрошення № 72/67-2023 від 25.01.2023, яке було скероване за допомогою месенджерів для смартфонів, а саме «WhatsApp» та «Telegram» на його абонентський номер НОМЕР_6 , яким він безпосередньо користується та зазначений в особовій справі, останньому було запропоновано надати письмове пояснення в рамках службового розслідування № 180 від 17.01.2023 за фактом можливих порушень службової дисципліни, допущених працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області при виконанні ними своїх функціональних обов'язків. Однак ОСОБА_1 на надіслане йому запрошення на призначений йому час, а саме на 10:00 27.01.2023 у кабінет № 19, який розташований у кабінеті № 19, який розташований на 2 поверсі за адресою: площа Григоренка, 3, м.Львів , не з'явився, про причини свого неприбуття, не повідомив. Окрім цього, у ході службового розслідування, 30.01.2023 членами дисциплінарної комісії було здійснено виїзд до ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області для опитування в межах проведення службового розслідування ініційованого наказом ГУНП у Львівській області від 17.01.2023 № 180, інспектора СРПП ВП № 3 (м. Пустомити) Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 та інспектора СРПП ВП № 3 (м. Пустомити) Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 . Проте вищевказані працівники на робоче місце, визначене пунктом 3 наказу ГУНП від 17.01.2023 № 180, а саме кабінет № 5 ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП, не з'явилися, причину свого неприбуття керівництву підрозділу не повідомили. Про невихід вказаних працівників на роботу начальником СРПП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП ОСОБА_4 було складено відповідні рапорти на ім'я начальника підрозділу. Про вказаний факт сладено рапорт, який долучено до матеріалів службового розслідування. Як в подальшому було встановлено майор поліції ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_3 згідно медичної інформаційної системи для закладів охорони здоров'я та медичний портал для пацієнтів в Україні - «Helsi» 30.01.2023 перебували на лікарняному однак про причини свого неприбуття на робоче місце у встановлений законом спосіб не повідомили. Дисциплінарною комісією враховано той факт, що ОСОБА_1 30.01.2023 року перебував на лікарняному, однак взято до уваги те, що позивач не повідомив про причини свого неприбуття на робоче місце відповідальних по підрозділу осіб - начальника СРПП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_4, начальника ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковника поліції Сергія Завального, яким він відповідно до посадової інструкції підпорядковується.
Представник відповідача звертає увагу на те, що причинами та умовами, що сприяли вчиненню майором поліції ОСОБА_1 , правопорушення пов'язаного з корупцією та невиконання останнім вимог Закону України «Про запобігання корупції», що призвело до вчинення ним дисциплінарного проступку, являється його особиста недисциплінованість, нехтування своїми функціональними обов'язками, недотримання та не бажання застосовувати, в службовій діяльності заборон і обмежень встановлених Законом України «Про запобігання корупції» зокрема ст. ст. 37, 38 цього Закону, а саме недотримання вимог антикорупційного законодавства та етичних норм поведінки.
Щодо твердження про використання поліцейським перерви для відпочинку представник відповідача наголошує, що відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про Національну поліцію», поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Враховуючи, що положення законодавства про поліцейських не передбачають сну поліцейського під час несення служби та патрулювання підпорядкованої йому території, такі дії поліцейського свідчать про порушення службової дисципліни під час несення служби, оскільки ним не дотримано законодавства при виконанні ним посадових (функціональних) обов'язків. Також сон поліцейського під час несення служби є серйозним дисциплінарним проступком, враховуючи те, що поліцейський повинен цілодобово здійснювати патрулювання та під час сну поліцейський не може забезпечувати громадську безпеку на визначеній території. Така подія може призвести до заволодіння невідомими особами табельною вогнепальною зброєю поліцейських, їх спеціальними засобами та іншими матеріальними цінностями переданими їм у користування ГУНП у Львівській області.
Вказані факти порушень службової дисципліни на думку представника відповідача негативно впливають на мікроклімат та зміцнення службової дисципліни у підрозділі, у якому несе службу ОСОБА_1 , а також, на думку дисциплінарної комісії, раніше застосоване до нього дисциплінарне стягнення не стало дієвим засобом підтримання службової дисципліни, не стимулювало до її безумовного дотримання та не запобігли вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Представником позивача також подано відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №28877 від 25.04.2023), якою він додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.
Ухвалою судді від 13.03.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
Ухвалою судді від 27.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 10.04.2023 відмолено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 29.05.2023 вирішено перейти до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.07.2023 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 25.07.2023 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судовго розгляду по суті.
У судових засіданнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні тим, які викладені у письмових заявах до суду, просив позов задовольнити. Представник відповідача у судових засіданнях позов не визнав, ствердив про його безпідставність, просив у задоволенні позову відмовити.
За результатом судового засідання, що відбулось 12.12.2023, суд вирішив перейти до письмового провадження з метою подальшого розгляду справи та ухвалення рішення.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
17 січня 2023 року мобільною групою УГІ ГУНП здійснено перевірку несення служби нарядами ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП, які заступили для несення служби по охороні публічного порядку, за результатами якої виявлено порушення службової дисципліни зі сторони поліцейських вказаного підрозділу.
Відповідно до змісту рапорту старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП майора поліції Руслана Шевчука та інспектора ВП УГІ ГУНП капітана поліції Мар'яни Корбяк від 17.01.2023 встановлено, що: «…17.01.2023 о 05:35 у с. Пасіки-Зубрицькі, Львівського району поблизу комплексу «Отаман Резорд» виявлено наряд ГРПП «Дзвін-9» відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП, у складі інспекторів СРПП майора поліції ОСОБА_1 , та капітана поліції ОСОБА_3 , на службовому автомобілі марки «Тойота Пріус», н.з. НОМЕР_7 , які не маючи жодного завдання, не здійснювали патрулювання, а спали у даному автомобілі із увімкненим двигуном…».
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №180 від 17.01.2023 року «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області.
Пунктом третім вищезгаданогого наказу, відповідно до ст.28 Дисциплінарного статуту на час проведення службового розслідування відсторонено інспекторів СРПП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків та визначено на йому робоче місце - службовий кабінет № 5 ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області розташованого за адресою: м.Пустомити, вул.Шевченка, 1, Львівського району.
За результатом службового розслідування дисциплінарною комісією прийнято висновок службового розслідування від 31.01.2023. Вказаним висновком за грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимог ст. 38 ЗУ «Про запобігання корупції», частини першої статті 12, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 10, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 5, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.02.2020 № 803 «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», підпункту 2 пункту 1 розділу ІX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 № 357, в порушення пункту 5 розділу ІІ та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, частини 3 статті 15, абзацу 7 частини 1 статті 19 Закону України «Про звернення громадян» та пунктів 12, 13 розділу ІV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930 на підставі пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, дисциплінарна комісія вважала би необхідним застосувати до інспектора СРПП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 (0063346) дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
Наказом № 478 від 06.02.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників поліції ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимог ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 12, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 10, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 5, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.02.2020 № 803 «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», підпункту 2 пункту 1 розділу ІX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 № 357, в порушення пункту 5 розділу ІІ та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, частини 3 статті 15, абзацу 7 частини 1 статті 19 Закону України «Про звернення громадян» та пунктів 12, 13 розділу ІV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930 на підставі пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, застосовано до інспектора СРПП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 (0063346) дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
Вважаючи наказ №478 від 06.02.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників поліції ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області» протиправним в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, останній звернувся до суду з метою його скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Згідно частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1 ч.1 ст. 8); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2 ч.1 ст.18); поважати і не порушувати прав і свобод людини (п. 3 ч. 1 ст. 18).
Частинами першою і другою статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 року було затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Частиною першою і другою статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частинами 1 і 2 статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Як встановлено судом, підставою для проведення службового розслідування щодо позивача зокрема, був рапорт старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП майора поліції Руслана Шевчука та інспектора ВП УГІ ГУНП капітана поліції Мар'яни Корбяк.
Вказаним рапортом зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 17.01.2023 о 05:35 у с. Пасіки-Зубрицькі, Львівського району поблизу комплексу «Отаман Резорд» на службовому автомобілі марки «Тойота Пріус», н.з. НОМЕР_7 . в стані сну.
У свою чергу позивач зазначає, що безперервне на протязі 12-ти годин несення служби, пов'язаної з керуванням автомобіля свідчить не лише про неналежні, але і небезпечні умови праці поліцейських, що прямо заборонено Конституцією України. Таким чином, позивачем використано наданий йому час на відпочинок.
З цього приводу суд відзначає таке.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен мас право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно частини другої статті 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.
Відповідно до положень статті 66 КЗпП України працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.
Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.
На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
Системно аналізуючи вищенаведені норми права суд висновує, що час відпочинку - це час, протягом якого працівники вільні від обов'язку працювати і вправі використовувати його на свій розсуд. Відповідне проголошено й на рівні статті 24 Загальної декларації прав людини, згідно якої «кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку».
Питання ж службового часу і часу відпочинку поліцейських врегульовано статтею 91 Закону №580-VIII.
У відповідності до частин першої та другої статті 91 Закону №580-VIII, особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських:
1) службу у святкові та вихідні дні;
2) службу позмінно;
3) службу з нерівномірним графіком;
4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом МВС №260 від 06.04.2016 (далі - Порядок №260), поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Абзацом третім пункту 11 розділу II Порядку передбачено, що службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
З урахуванням викладеного суд відзначає, що поліцейський, який несе службу у нічний час, має право на відпочинок, гарантований йому як Конституцією України і КЗпП України, так і Порядком №260.
Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що станом на момент настання події 17.01.2023, яка слугувала підставою для початку службового розслідування, ОСОБА_1 ніс службу в нічний час.
Як зазначено відповідачем, положення законодавства про поліцейських не передбачають сну поліцейського під час несення служби та патрулювання підпорядкованої йому території, а тому такі дії поліцейського свідчать про порушення службової дисципліни під час несення служби, оскільки ним не дотримано законодавства при виконанні ним посадових (функціональних) обов'язків.
Суд відзначає, що так, дійсно, питання використання наданої поліцейському перерви під час несення служби не є остаточно врегульованим.
Водночас суд звертає увагу на те, що саме на державу в особі уповноважених органів покладається обов'язок на запровадження внутрішніх процедур, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Правова регламентація необхідна у першу чергу задля максимального забезпечення можливості реалізації працівником права на відпочинок, а не з метою його обмеження.
У відповідності до принципу «належного урядування» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийнятим 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року), поняття якого фактично введено Європейським судом з прав людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються.
Таким чином, враховуючи відсутність положення законодавства про поліцейських, яке б урегульовувало питання використання наданого їм часу для відпочинку, суд доходить висновку, що позивач, розпорядившись на свій розсуд наданою йому під час служби у нічний час перервою, не допустив порушення службової дисципліни при виконанні ним посадових (функціональних) обов'язків.
Щодо допущення позивачем інших порушень в процесі службової діяльності, встановлених службовим розслідуванням, суд зазначає таке.
На реалізацію частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі - Порядок №893), яким визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
У відповідності до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Абзацом другим пункту 4 розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування.
Згідно пункту 2 розділу VІ Порядку №893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Абзацом другим пункту 4 розділу VІ Порядку №893 встановлено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим.
З аналізу вищенаведених норм законодавства випливає, що за фактом вчинення поліцейським дисциплінарного проступку призначається службове розслідування. Підставою для початку такого службового розслідування може бути зокрема рапорт, у якому висвітлюються обставини, передбачені пунктом 2 розділу II Порядку №893.
При цьому предметом дослідження в межах такого службового розслідування, призначеного за наслідком видання письмового наказу керівника органу, може бути виключно конкретна подія, висвітлена у відповідному рапорті.
Як встановив суд з матеріалів службового розслідування, окрім перебування позивача 17.01.2023 о 05:35 під час несення служби в стані сну, дисциплінарною комісією встановлено також і недотримання ним положень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, а саме відсутність відеозаписів під час розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення постанов про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі інспектором СРПП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП майором поліції ОСОБА_1. Зокрема вказані порушення мали місце у постановах: ЕАР № 6402151 - 13.01.2023 06:28:51; ЕАР № 6393926 - 11.01.2023 09:50:52; ЕАР № 6393856 - 11.01.2023 09:40:41; ЕАР № 6395787 - 11.01.2023 14:44:13; ЕАР № 6395948 - 11.01.2023 15:14:00; ЕАР № 6380199 - 07.01.2023 17:12:29; ЕАР № 6380274 - 07.01.2023 17:40:51; ЕАР № 6384781 - 08.01.2023 21:51:18.
Також комісією встановлено порушення частини 3 статті 15, абзацу 7 частини 1 статті 19 Закону України «Про звернення громадян» та пунктів 12, 13 розділу ІV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, під час розгляду матеріалів за зверненнями громадян, інспектором СРПП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП майором поліції ОСОБА_1 , який не надав відповіді заявникам за результатами розгляду матеріалів, зареєстрованих в ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП за № 11497 від 06.12.2022, № 11553 від 08.12.2022.
Також, під час моніторингу бази ІПНП вкладки «Службове завдання» було виявлено ряд завдань, які виконувались формально, а саме: 03.12.2022 наряд СРПП «Дзвін-7» отримав завдання від диспетчера (о 00:04) щодо факту інших тілесних ушкоджень в с. Басівка, (ЄО № 11422). В свою чергу поліцейським СРПП ОСОБА_1., о 00:09 було проставлено відмітку «прибув», а о 00:14 про виконання завдання, зазначивши при цьому в електронному рапорті, що «…зателефонувавши до заявника чутно що останній знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, після чого дружина взяла слухавку та повідомила що не потребує допомоги з письмовою заявою звертатися не буде… ». Як наслідок наряд поліції «Двін-7» на дане повідомлення не виїжджав, про що свідчить інформація з ІКС ІПНП, а саме завчасно проставлена відмітка та не доїзд до місця події не наблизившись до кінцевої відстані у 1378 м, а відтак даний наряд ГРПП на місце події не прибув.
Окрім цього, 01.11.2022 наряд СРПП «Дзвін-8» ВП № 3 отримав завдання від диспетчера (о 14:49) щодо факту вчинення домашнього насильства в с.Пасіки-Зубрицькі, (ЄО № 10339). В свою чергу поліцейським СРПП ОСОБА_1. о 14:49 було проставлено відмітку «прибув», а о 16:13 про виконання завдання, зазначивши при цьому в електронному рапорті, що «…прибувши на місце події у заявниці було відібрано письмову заяву та винесено оцінку ризиків… ». Як наслідок наряд поліції «Двін-8» згідно даних ІКС ІПНП завчасно проставив відмітку у логістичному пристрої, а саме відмітка «прийняв» о 14:49, «прибув» о 14:49.
Суд відзначає, що підставою рапорту старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП майора поліції Руслана Шевчука та інспектора ВП УГІ ГУНП капітана поліції Мар'яни Корбяк був виключно факт перебування позивача 17.01.2023 в стані сну.
Відтак, предметом дослідження службового розслідування повинна бути оцінка матеріалів і відомостей про можливий дисциплінарний проступок, який відбувся саме 17.01.2023 о 05:35 год.
Разом з тим, дисциплінарна комісія, виклавши у висновку за результатами службового розслідування інші події, які, у свою чергу, могли бути окремими підставами для проведення службових розслідувань, фактично, вийшла за межі предмету дослідження такого розслідування.
При цьому суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що дисциплінарною комісією встановлювались обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність поліцейського, оскільки такі обставини повинні встановлюватись в межах, знову ж таки, події, що відбулась 17.01.2023 о 05:35 год.
Зазначене свідчить про порушення процедури проведення службового розслідування стосовно поліцейського, встановленої Порядком №893.
Решта доводів сторін не спростовують висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 06.02.2023 року за №478 в частині притягнення інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №3 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд враховує й позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частини 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 06.02.2023 року №478 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області» в частині притягнення інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №3 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3 ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Желік О.М.