КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/8926/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43995486)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Кривенка М.П., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 13.09.2023 року: ППР № 00066640704 на суму 86611,95 грн та ППР № 00066630704 на суму 5100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача, податковим органом порушено порядок призначення фактичної перевірки, перевірку проведено без належних правових підстав, а висновки перевірки суперечать встановленим обставинам та не відповідають вимогам закону.
Ухвалою суду від 30.10.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного (письмового) провадження, без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 26).
Від відповідача до суду 13.11.2023 року надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити. Зазначив, що перевірку проведено за достатніх підстав згідно п.п. 80.2.2 ПК України - за наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Виявлені під час перевірки порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265 (далі по тексту - Закон №265), що й послугувало підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень (а.с. 29-55).
17.11.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це недотриманням порядку проведення фактичної перевірки відповідачем та вважає неправомірним винесення спірних податкових повідомлень-рішень.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що фізична особи-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07.08.2002, перебуває на обліку як платник податку.
Основним видом економічної діяльності є: 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.
Судом встановлено, що керуючись ст.191, п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ 18.07.2023 року ГУ ДПС в Кіровоградській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що належить ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення керівника ГУ ДПС у Кіровоградській області, оформленого наказом від 21.08.2023 року №1075-п.
Фактичну перевірку вказаної господарської одиниці - магазину, проведено 23.08.2023 року з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлення державною фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки).
Так, згідно наказу №1075-п від 21.08.2023 року копія якого вручена продавцю ОСОБА_2 , що проводила розрахункову операцію, в ході фактичної перевірки, за адресою: АДРЕСА_2 згідно інформації баз даних СОД РРО за перевіряємий період по РРО (ф.н. 3000994076), який використовується в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », встановлені та викладені в акті перевірки № 6005/1128/РРО/2130315875 від 23.08.2023 року (а.с. 39-41) наступні порушення:
- не зазначення у фіскальних чеках при реалізації алкогольних напоїв цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а саме при роздрібній торгівлі алкогольними напоями та, як наслідок, видача розрахункового документу (фіскального чеку) покупцям не встановленого зразка, згідно електронних копій виданих фіскальних чеків з реалізації алкогольних напоїв, зазначених у Додатку 2 до акта фактичної перевірки, на загальну суму 57741,30 грн.
На підставі акту перевірки за порушення пункту 2 та пункту 11 статті 3 Закону №265 винесено податкові повідомлення-рішення №00066630704 від 13.09.2023 року на суму 5100,00 грн. (а.с. 45) та №00066630704 від 13.09.2023 на суму 86611,95 коп. (а.с. 46).
Не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу, позивачем ініційовано розгляд даної справи у Кіровоградському окружному адміністративному суді.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення фактичних перевірок визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (підпункт 80.2.1);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3);
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (підпункт 80.2.4);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5);
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (підпункт 80.2.6);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункт 80.2.7).
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством чітко визначено порядок проведення перевірок платників податків, зокрема проведення фактичної перевірки.
Тобто, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема фактичних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Невиконання наведених призводить до визнання перевірки незаконною та до відсутності її правових.
Разом з тим, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 та Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 826/10069/15.
Недотримання наведених процедурних питання під час проведення податкової перевірки повністю нівелює її наслідки, незалежно від виявлених порушень.
Судом встановлено, що зміст наказу №1075-п від 21.08.2023 (а.с. 34) та інших матеріалів справи свідчить про те, що підставою для проведення спірної перевірки контролюючим органом визначено саме підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового Кодексу України, що також зазначено представником відповідача у наданому відзиві.
Вказана правова підстава для проведення перевірки, на думку суду, повністю узгоджується з метою такої перевірки, визначеній у наказі про її проведення - здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлення державною фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки); а також назвою та змістом складених за результатами проведеної перевірки Актів фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів.
Суд зауважує, що застосовуючи конкретну правову підставу для призначення фактичної перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов'язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5729/20-а, від 23 грудня 2021 у справі № 440/950/20, тощо.
Водночас, суд констатує, що наказ №1075-п від 21.08.2023 «Про проведення фактичної перевірки господарської одиниці магазину «Черняхівські ковбаси» що належить ФОП ОСОБА_1 , окрім посилань на норми Податкового Кодексу України, жодних фактичних підстав, які обумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки, не містить.
Суд не приймає посилання представника відповідача у відзиві на позов про те, що підставами для прийняття наказу про призначення спірної перевірки слугував лист ДПС України №10941/7/99-00-07-04-02-07 від 15.05.2023, оскільки зміст наказу №1075-п від 21.08.2023 року не містить жодних посилань на згаданий лист.
Щодо доводів відповідача, наданих у відзиві на позовну заяву, про наявність у контролюючого органу, як самостійної та достатньої підстави для проведення перевірки, самого факту покладення на контролюючий орган функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що прямо передбачено п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, суд зазначає наступне.
Дійсно, аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Зазначений висновок неодноразово висловлювався Верховним Судом у постановах від 19 жовтня 2022 у справі № 560/4883/21, від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20 та інших.
Водночас, спірна перевірка відповідачем проведена не на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 КП України, що випливає з досліджених матеріалів справи та не заперечувалось представником відповідача; під час вказаної перевірки відповідачем не здійснювались функції, визначені законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, а отже застосування до спірних правовідносин наведених відповідачем норм закону та судової практики є безпідставним.
В свою чергу, посилання податкового органу на підпункт 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 КП України, як на підставу проведення фактичної перевірки, обумовлювало необхідність зазначення ним конкретних підстав (обставин), якими такий орган мав обґрунтувати необхідність проведення зазначеної перевірки, що у даному випадку відповідачем здійснено не було, що, на переконання суду, свідчить про недотримання з боку контролюючого органу порядку призначення та проведення фактичної перевірки, а отже така перевірка призначена та проведена протиправно.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Крім цього, у постанові від 22 вересня 2020 року (справа №520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень частини другої статті 74 КАС України щодо допустимості доказів, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої й було прийняте податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність останнього.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене а також те, що судом встановлено протиправність призначення відповідачем перевірки, за наслідком якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 13.09.2023 року №00066630704 на суму 5100,00 грн. та №00066630704 на суму 86611,95 коп., такі висновки на переконання суду є достатніми для визнання вказаних податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.
Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, в той час як відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, не виконав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
При зверненні до суду позивачем надано суду платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 2147,20 грн. (а.с. 24), що підлягає стягненню на користь позивача.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.09.2023 року №00066630704 на суму 5100,00 грн. та від 13.09.2023 року №00066630704 на суму 86611,95 коп.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО