КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/9498/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 19.09.2023 №111450002611 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи вихователем дитячого садка з 10.11.1983 по 1.04.1987, з 15.07.1987 по 14.10.1987, з 13.06.1989 по 31.12.1993, з 1.01.1994 по 14.01.2016, як стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "є" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що ОСОБА_1 практично всю свою трудову діяльність працювала на посаді вихователя в дитячому садку. Має стаж роботи 39 років 10 місяців. За записами трудової книжки, а також даними довідок №144 від 28.03.2023, №03-33/1445 від 26.06.2023, №09-06/409 від 17.02.2017, №09-06/1998 від 31.10.2023, №15 від 25.04.2023 позивач працювала у періоди: з 10.11.1983 по 1.04.1987 - вихователь дитячого садка радгоспу «им. ХХІІ партсъезда»; з 15.07.1987 по 14.10.1987 - вихователь дитячого садка «Малятко»; з 13.06.1989 по 31.12.1993 - вихователь дитячого садка Механічної дільниці Східного гірничо-збагачувального комбінату; з 1.01.1994 по 14.01.2016 - вихователь комунального закладу Дитячий садок «Чебурашка»; з 15.06.2016 по теперішній час - вихователь комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Веселка» Маловисківської міської ради. Всього позивач має понад 37 років стажу роботи вихователем у дитячому садку. Зазначає, що 20.04.2023 позивач досягла 60-річного віку і звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком від 28.04.2023. В цій же заяві позивач просила нарахувати та виплатити їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій, згідно п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки станом на день досягнення пенсійного віку позивач працювала в закладі дошкільної освіти, раніше будь-яка пенсія позивачу не призначалась. Листом відповідача-2 від 1.06.2023 №6180-6706/С-02/8-1100/23 позивача було повідомлено, що її «заяву від 28.04.2023 розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області рішенням якого від 5.05.2023 №111450002611 позивачу призначено пенсію за віком з 21.04.2023. При цьому, рішення про призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону не приймалося, у зв 'язку з відсутністю 30 років спеціального стажу. Вказував, що період з 13.06.1989 і по даний час позивач працює вихователем в тому ж дитячому садочку, розташованому в тому ж приміщенні і за тією ж адресою, просто за весь період її роботи змінювалось підпорядкування та назва цього дошкільного навчального закладу. 11.09.2023 позивач звернулася до відповідача-2 із заявою, до якої додала довідку Маловисківської міської ради №03-33/1445 від 26.06.2023, №15 від 25.04.2023 та довідку з Новокостянтинівської шахти та наполягала виплатити їй допомогу згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV. Листом відповідача-2 від 28.09.2023 №1100-0201-8/51049 позивача було повідомлено, що заяву від 11.09.2023 було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області та прийнято рішення про відмову від 19.09.2023 №111450002611. В рішенні відповідача-1 від 19.09.2023 №111450002611 зазначено, що причиною відмови у нарахуванні та виплаті вищезазначеної допомоги є невиконання умов, які визначають право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, а саме, не надано уточнюючих документів за період з 20.10.1987 по 01.01.1994 щодо віднесення закладу в якому працювала заявниця до державної або комунальної форми власності. Натомість, зауважує, що з розрахунку страхового та спеціального стажу з матеріалів пенсійної справи видно, що до її спеціального страхового стажу як працівника освіти зараховано лише період з 15.01.2016. Позивач не погоджується з рішенням відповідача-1 про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, вважає його протиправним, таким, що підлягає скасуванню, оскільки має всі правові підстави для отримання даної допомоги.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.50).
Відповідачем-1 надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.56-58), в якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що позивач перебуває на обліку у відповідача-2 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Вказує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій пов'язується із наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, що підтверджується документально, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії. Зазначає, що оскільки позивачем не виконано вищевказані умови, а саме не надано уточнюючих документів за період з 20.10.1987 по 01.01.1994, щодо віднесення закладу, в якому працювала позивач до державної або комунальної форми власності, тому вважає, що підстави для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, відсутні.
Представником позивача надана відповідь на відзив відповідача-1, в якій повністю не погоджується з доводами відповідача-1 (а.с.79-82)
Відповідачем-2 надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.88-90), в якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не вчиняло жодних дій спрямованих на розгляд документів чи прийняття рішення щодо поданих документів позивача.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 21.04.2023 отримує пенсію за віком на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
11.09.2023 позивач звернулася до відповідача-2 із заявою щодо виплати їй допомоги згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, до якої додала довідку Маловисківської міської ради №03-33/1445 від 26.06.2023, №15 від 25.04.2023 та довідку з Новокостянтинівської шахти (а.с.101)
Заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області та прийнято рішення №111450002611 від 19.09.2023 про відмову в перерахунку. (а.с.129) Рішення мотивовано тим, що підставою відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги є невиконання умов, які визначають право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, а саме, не надано уточнюючих документів за період з 20.10.1987 по 01.01.1994 щодо віднесення закладу в якому працювала заявниця до державної або комунальної форми власності.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.а ч.1 ст.3 Закону №1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком наведені у статті 26 розділу ІІІ ("Пенсії за віком у солідарній системі") Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно ч.2 ст.44 Закону №1058-IV призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Згідно з частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок прийняття та оформлення документів для призначення пенсії за віком врегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Згідно пункту 1.8 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія, днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), якщо інше не передбачено цим Порядком, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобу Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Згідно із статтею 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Тобто, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок №1191).
Пунктом 2 Порядку №1191 передбачено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Відповідно до п.4 Порядку №1191, страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно п.5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати. (п.7 Порядку №1191)
Згідно переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, зазначено, що дошкільні навчальні заклади всіх типів: директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи.
Крім того, суд зазначає, що приміткою 2 до Переліку №909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
З аналізу вказаних норм слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Отже, для правильного вирішення цього спору слід встановити чи мала позивачка на час звернення до відповідача за отриманням грошової допомоги 30 років "педагогічного" стажу.
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працювала вихователем дитячого садка (а.с.94-96):
з 10.11.1983 по 01.04.1987 - вихователь дитячого садка радгоспу «им.ХХІІ партсъезда»;
з 15.07.1987 по 14.10.1987 - вихователь дитячого садка «Малятко»;
з 13.06.1989 по 31.12.1993 - вихователь дитячого садка Механічної дільниці Східного гірничо-збагачувального комбінату;
з 01.01.1994 по 14.01.2016 - вихователь комунального закладу Дитячий садок «Чебурашка»;
з 15.01.2016 по теперішній час - вихователь комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Веселка» Маловисківської міської ради.
Вказані періоди роботи також підтверджуються даними довідок №144 від 28.03.2023, №03-33/1445 від 26.06.2023, №09-06/409 від 17.02.2017, №09-06/1998 від 31.10.2023, №15 від 25.04.2023 (а.с.16, 91, 96зв., 97зв., 100зв.)
Також, встановлено, що до 31.12.1993 дитячий садок перебував на балансі Механічної дільниці Східного гірничо-збагачувального комбінату, що було підприємством державної форми власності, як і всі підприємства УРСР. Дане підприємство станом на сьогоднішній день реорганізовано у Новокостянтинівську шахту Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».
З 01.01.1994 дитячий садок було передано на баланс Маловисківської міської ради народних депутатів, що підтверджується наказом від 03.01.1994 (а.с.18). Згідно даного наказу позивача разом з іншими працівниками закладу звільнено за переводом до Маловисківської міської ради народних депутатів.
В довідці про заробітну плату №03-33/1445 від 26.06.2023, виданій Маловисківською міською радою на підставі відомостей про нарахування заробітної плати за 1994-2000 роки, зазначено: «Працювала вихователем комунального закладу «Чебурашка» з 01.01.1994 року згідно відомостей нарахування заробітної плати, книги наказів відсутні». (а.с.25)
Згідно даних з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування по формі ОК-5 (а.с.20-24), за весь період з 01.01.1999 по 31.03.2011 нараховувала заробітну плату позивачу та сплачувала страхові внески за неї Маловисківська міська рада, з 01.04.2011 по 14.01.2016 - комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Веселка» Маловисківської міської ради Кіровоградської області, а з 15.01.2016 - відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Маловисківської міської ради Кіровоградської області.
Вищезазначене свідчить про те, що дошкільний навчальний заклад, в якому працює відповідач на протязі періоду з 13.06.1989 і по теперішній час, перебував в державній та комунальній власності.
В силу вимог статей 16, 18 Закону Української PCP "Про народну освіту" від 28.06.1974 з метою створення найсприятливіших умов для виховання дітей дошкільного віку і подання необхідної допомоги сім ї створюються дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки загального і спеціального призначення та інші дитячі дошкільні заклади.
Дитячі дошкільні заклади організуються виконавчими комітетами районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також з їх дозволу - державними підприємствами, установами та організаціями, колгоспами, іншими кооперативними та іншими громадськими організаціями.
Відповідно до статті 10 Конституції УРСР від 20.04.1978 основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.
Стаття 11 Конституції УРСР визначала, що у виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.
Статтею 13 Конституції УРСР було передбачено особисту власність громадян.
За приписами статті 28 Закону «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ (чинна на час роботи позивача на відповідних посадах) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VІІІ невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Також і статтею 29 Закону «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ (чинна на час роботи позивача на відповідних посадах) передбачено, що структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Статтею 4 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 року
№2628-III передбачено, що дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні.
Статтею 12 Закону України «Про дошкільну освіту» встановлені типи закладів дошкільної освіти: заклад дошкільної освіти (ясла) для дітей віком від одного до трьох років, де забезпечуються догляд за ними, а також їх розвиток і виховання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти; заклад дошкільної освіти (ясла-садок) для дітей віком від одного до шести (семи) років, де забезпечуються догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти; заклад дошкільної освіти (дитячий садок) для дітей віком від трьох до шести (семи) років, де забезпечуються їх розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти; заклад дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами віком від двох до семи (восьми) років. Заклади дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу поділяються на спеціальні та санаторні і т.і.
Таким чином, в періоди роботи позивача з 10.11.1983 по 01.04.1987 вихователем дитячого садка радгоспу «им. ХХІІ партсъезда», з 15.07.1987 по 14.10.1987 вихователем дитячого садка «Малятко», з 13.06.1989 по 31.12.1993 вихователем дитячого садка Механічної дільниці Східного гірничо-збагачувального комбінату (яку згодом було реорганізовано у Новокостянтинівський рудник Східного гірничозбагачувального комбінату, а в результаті - у Новокостянтинівську шахту ДП «Схід ГЗК»), в Україні визнавалось дві форми власності: соціалістична та особиста, а зважаючи на те, що в цей період колгоспи, радгоспи та підприємства гірничодобувної промисловості відносились до соціалістичної форми власності, а не до особистої, вказані періоди роботи позивача є роботою в закладах державної власності.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 466/2943/17.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.01.1994 по 14.01.2016 позивач працювала в закладі комунальної власності.
З огляду на проаналізовані норми законодавства, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд дійшов висновку, що вихователі дошкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 876/5312/17 та від 13.02.2019 року у справі №233/4308/17.
Виходячи з наведеного, вихователь дитячого садка є педагогічним працівником дошкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи Сидоренко за період з 10.11.1983 по 01.04.1987, з 15.07.1987 по 14.10.1987, з 13.06.1989 по 31.12.1993, з 01.01.1994 по 14.01.2016 на посаді вихователя дитячого садка, підлягають зарахуванню до спеціального "педагогічного" стажу її роботи, тобто до її стажу у розумінні п.«е» ст.55 Закону №1788-ХІІ.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем-1 по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого оскаржуваного рішення.
Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, вказує на те, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами, як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб'єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 під час вирішення питання про призначення та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058, безпідставно не враховано до спеціального стажу ОСОБА_1 періоду роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 на посаді вихователя закладу дошкільної освіти, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 19.09.2023 №111450002611 винесено протиправно, необґрунтовано та не пропорційно, підлягає скасуванню.
Відповідно до п.п.2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Як слідує з практики Європейського суду: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Враховуючи те, що відповідачем прийнято протиправне рішення, тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача-1 врахувати такі періоди до спеціального стажу, а також нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.
Отже, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 1073,60 грн. (а.с.32) слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 263, 293, 295-297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1, ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 19.09.2023 №111450002611 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового спеціального (педагогічного) стажу ОСОБА_1 періоди її роботи вихователем дитячого садка з 10.11.1983 по 01.04.1987, з 15.07.1987 по 14.10.1987, з 13.06.1989 по 31.12.1993, з 1.01.1994 по 14.01.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ЄДРПОУ 13844159).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА