УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 569/19767/22
провадження № 61-14897ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАДЄКС», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія», про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАДЄКС», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія», про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію.
Згідно з долученою до позовної заяви копією паспорта № НОМЕР_1 ОСОБА_6 є громадянином Естонії та постійно проживає (є зареєстрованим) за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції вирішував питання про відкриття провадження у справі з іноземним елементом, що регулюється розділом 11 ЦПК України, міжнародним договором за наявності та Законом України «Про міжнародне приватне право».
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для подання до суду належним чином оформленої з перекладом на естонську мову копію позовної заяви з усіма додатками для вручення ОСОБА_7 , а також зазначити компетентний орган Естонської Республіки, до якого мають бути надіслані документи судом із зазначенням адреси отримувача. Роз'яснено наслідки невиконання вимог суду.
Постановивши ухвалу, суд з'ясував обставини клопотання позивача про здійснення судового доручення про вручення ОСОБА_7 документів з перекладом на російську мову в порядку, передбаченому Договором між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 15 лютого 1995 року, який ратифікований 22 листопада 1995 року та набув чинності 17 травня 1996 року (далі - Договір).
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 червня 2023 року позовну заяву з додатками повернено ОСОБА_2 , залишено в матеріалах справи їх копії. Повернено ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 3 969,60 грн та оригінал квитанції від 22 грудня 2022 року № 0.0.2788993927.1 про сплату судового збору в розмірі 3 969,60 грн, залишено в матеріалах справи її копію.
Повернувши позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач протягом передбаченого в ухвалі суду строку з дня отримання копії ухвали суду, не усунув недоліки, які були зазначені в ухвалі суду від 22 лютого 2023 року.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Соколом Олексієм Юрійовичем задоволено. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 08 червня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції врахував те, що спірне питання полягає в залишенні судом першої інстанції позовної заяви без руху з підстав ненадання належним чином оформленої її копії для вручення іноземному елементу з перекладом офіційною мовою відповідної держави в порядку забезпечення здійснення судового доручення.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що мовою копій доручення та доданих документів може бути російська відповідно до статті 5 Договору між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, а звернення суду України з іноземним дорученням можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання відповідних документів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Вимоги касаційної скарги
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду через «Електронний суд» із касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року.
У касаційній скарзі заявниця зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-835цс17; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в контексті порушення прав іноземних громадян на отримання позовної заяви та додатків до неї, викладених зрозумілою їм мовою; порушено норми процесуального права, а саме: статті 3, 177 ЦПК, Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, яка набрала чинності 01 грудня 2001 року (далі - Конвенція) в контексті порушення прав іноземних громадян на отримання позовної заяви та додатків до неї, викладених зрозумілою їм мовою.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Відповідно до частин першої, другої статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина перша, друга статті 4 ЦПК України).
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви після її перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції встановив, що спірне питання полягає в залишенні судом першої інстанції позовної заяви без руху з підстав ненадання належним чином оформленої її копії для вручення іноземному елементу з перекладом офіційною мовою відповідної держави в порядку забезпечення здійснення судового доручення, оскільки примірник позовної заяви для ОСОБА_5 як громадянина Естонської Республіки був викладений не естонською, а російською мовою.
Позивач подав разом із позовною заявою до суду першої інстанції клопотання про здійснення судового доручення про вручення позовної заяви з додатками ОСОБА_7 як громадянину Естонської Республіки, викладених російською мовою відповідно до статті 5 Договору.
Відповідно до статті 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Згідно зі статтею 4 Договору при здійсненні правової допомоги установи Договірних Сторін зносяться одна з одною через Міністерство юстиції та Генеральну Прокуратуру України і Міністерство юстиції та Державну Прокуратуру Естонської Республіки, якщо даним Договором не передбачено інше.
Запитувана установа здійснює вручення документів відповідно до правил, які діють в її державі, якщо документи, що підлягають врученню, складені на її мові або забезпечені завіреним перекладом, у тих випадках, коли документи складені не на мові запитуваної Договірної Сторони або не забезпечені перекладом, вони вручаються одержувачу, якщо він згоден добровільно їх прийняти (частина перша статті 9 Договору).
Апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що відповідно до статті 5 Договору прохання про здійснення правової допомоги та додатки до них складаються на мові запитуючої Договірної Сторони, до них також додаються завірені копії перекладу на мову другої Договірної Сторони або російську мову.
Положення Конвенції щодо вручення документів у справах з іноземним елементом не суперечать нормам Договору, який є ратифікованим чинним міжнародним договором, і детально регулює правовідносини щодо вручення документів саме з Естонською Республікою.
У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-835цс17 суд виходив з того, якщо відповідач у справі є громадянином однієї з держав - учасниць Конвенції і проживає на її території, він має бути повідомлений про час і місце судового розгляду справи за позовом до нього відповідно до положень Конвенції: за дорученням суду України, направленого через головні територіальні управління юстиції до Міністерства юстиції України, якщо інше не передбачене міжнародним договором України.
Вказаний висновок Верховного Суду України не спростовує висновків суду апеляційної інстанції.
Посилання у касаційній скарзі на порушення прав відповідача ОСОБА_5 як іноземного громадянина на отримання позовної заяви та додатків до неї, викладених зрозумілою йому мовою, є безпідставними, оскільки заявниця не представляє інтереси ОСОБА_5 , який не оскаржував судові рішення у цій справі, а діє у власних інтересах, порушення оскаржуваною постановою яких не встановлено.
З огляду на вказане апеляційний суд ухвалив оскаржуване судове рішення з дотриманням норм процесуального права, а касаційна скарга є необґрунтованою, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись пунктом 2 частини першої, частиною другою статті 389, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАДЄКС», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія», про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
В. М. Ігнатенко
В. В. Сердюк