УХВАЛА
Іменем України
27 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 592/5557/23
провадження № 61-17854ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Управління патрульної поліції в Сумській області, Головного управління державної податкової служби у Сумській області, Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: відділ примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми), приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Юморанова Валентина Михайлівна, про визнання квартири та земельної ділянки об'єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частки вказаного нерухомого майна, визнання недійсними договорів дарування квартири та земельної ділянки, визнання недійсними спадкових договорів та зняття арешту з майна,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Управління патрульної поліції в Сумській області, Головного управління державної податкової служби у Сумській області, Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: відділ примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми), приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Юморанова В. М., про визнання квартири та земельної ділянки об'єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частки вказаного нерухомого майна, визнання недійсними договорів дарування квартири та земельної ділянки, визнання недійсними спадкових договорів та зняття арешту з майна.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 травня 2023 року позов ОСОБА_2 визнано неподаним та повернуто заявнику.
Постановою Сумського апеляційного суду від 06 липня 2023 року ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 травня 2023 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
31 липня 2023 року до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшло клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду, на обґрунтування якого зазначав, що подання вказаного позову є зловживанням позивачем права на звернення до суду з метою перешкодити виконанню судових рішень про стягнення з ОСОБА_3 , колишньої дружини позивача, заборгованості за судовими рішеннями, наголошував на тому, що позов має штучний характер.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 серпня 2023 року вказану позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу.
Постановою Сумського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 серпня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
12 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Сумського апеляційного суду
від 21 листопада 2023 року.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право
в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Частиною третьою статті 44 ЦПК України визначено, що у випадку подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається
у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу); до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви; відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України; позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання квартири та земельної ділянки об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на частини цього нерухомого майна, визнання недійсним договорів дарування квартири та земельної ділянки, визнання недійсними спадкових договорів та зняття арешту з майна.
Апеляційний суд правильно зазначив, що визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. А встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи по суті.
Проте, суд першої інстанції фактично вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Зокрема, посилання на умови договорів дарування квартири та земельної ділянки, на тривале незастосування позивачем заходів щодо вирішення майнових питань після набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та передаючи справу для продовження розгляду, правильно вказав, що в діях ОСОБА_4 відсутня недобросовісна поведінка та зловживання своїми процесуальними правами, звернувшись з позовом до суду позивач скористався своїми процесуальними правами, наданими йому нормами ЦПК України.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 21 листопада
2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Управління патрульної поліції в Сумській області, Головного управління державної податкової служби у Сумській області, Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: відділ примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми), приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Юморанова Валентина Михайлівна, про визнання квартири та земельної ділянки об'єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частки вказаного нерухомого майна, визнання недійсними договорів дарування квартири та земельної ділянки, визнання недійсними спадкових договорів та зняття арешту з майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська