УХВАЛА
Іменем України
27 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 2-33/2009
провадження № 61-16224ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Тернопільського апеляційного суду
від 11 вересня 2023 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Транс Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Транс Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Транс Фінанс») звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області
від 28 березня 2022 року заяву ТОВ «ФК «Транс Фінанс» задоволено.
Замінено стягувача Акціонерне товариство «Універсал Банк», його правонаступником ТОВ «ФК «Транс Фінанс»у справі № 2-33/2009 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, 29 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернуся з апеляційною скаргою на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 березня 2022 року.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року відмовлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що справу неодноразово було відкладено, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 були повідомлені про розгляд справи, призначеної на 28 березня 2022 року, оскільки надіслали клопотання про відкладення розгляду справи, з апеляційною скаргою представник заявника звернувся 29 серпня 2023 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», рішення від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком для осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 11 вересня 2023 рокуза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Транс Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська