номер провадження справи 4/228/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
27.12.2023 Справа № 908/3497/23
м.Запоріжжя Запорізької області
за зустрічним позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20), представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )
до відповідача за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25)
про визнання наявним право
у справі № 908/3497/23
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25)
до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20)
про стягнення 320 602 693,22 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
Без виклику представників сторін
УСТАНОВИВ
24.11.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 01/60894 від 13.11.2023 (вх. № 38429/08-07/23 від 24.11.2023) Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя про стягнення 320 602 693,22 грн. заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0421-03015 від 04.05.2019, в тому числі 312 247 462,32 грн. основного боргу за надані послуги за січень - жовтень 2023 року, 4 939 562,53 грн. інфляційних втрат та 3 415 668,37 грн. 3 % річних.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2023 справу № 908/3497/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3497/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/228/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.12.2023.
Цією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано у строк до 14.12.2023, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.12.2023 у справі № 908/3497/23 Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя продовжений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 26.12.2023.
25.12.2023 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 24.12.2023, (вх. № 4183/08-07/23 від 25.12.2023) Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ про визнання у АТ «ДТЕК Дніпроенерго» наявним право не сплачувати вартість послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) обслуговування за період з січня 2023 року по 20 жовтня 2023 року на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0421-03015 від 04.05.2019 (зі змінами та доповненнями).
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.12.2023 справу № 908/2742/23 вище зазначену зустрічну позовну заяву передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.
В пункті 3 прохальної частини зустрічної позовної заяви позивачем за зустрічним позовом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної зустрічної позовної зави до прийняття судом остаточного рішення по справі № 908/3497/23. Подане клопотання мотивовано тим, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено наразі до 14.02.2024 включно. Внаслідок повномасштабної агресії генеруючі підприємства АТ «ДТЕК Дніпроенерго» піддавались та піддаються систематичним ворожим обстрілам, а істотна частина дороговартісного обладнання зазнала серйозних ушкоджень або взагалі була знищена. Більш того, одне із генеруючих підприємств («Запорізька ТЕС») знаходиться на тимчасово окупованій території. Через це АТ «ДТЕК Дніпроенерго» перебуває у тяжкому фінансовому стані, оскільки змушене нести суттєві витрати на ремонт та/або відновлення відповідного енергетичного обладнання, аби не допустити енергетичного колапсу та негативних екологічних наслідків в Україні. За таких обставин, як виняток, в умовах діючого іншого правового режиму ніж мирний час - воєнного стану, позивач за зустрічним позовом вважає допустимим відстрочити сплату судового збору за подання зустрічної позовної заяви у справі № 908/3497/23 до прийняття судом остаточного рішення по справі № 908/3497/23.
Розглянувши клопотання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви до моменту прийняття судом рішення у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За приписами ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обов'язковою.
Частиною 2 цієї ж статті Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до приписів ст., ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 3 Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.
Згідно із підпунктами 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.), а за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939400,00 грн.).
Позивачем заявлено вимогу немайнового характеру про про визнання у АТ «ДТЕК Дніпроенерго» наявним право не сплачувати вартість послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) обслуговування за період з січня 2023 року по 20 жовтня 2023 року на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0421-03015 від 04.05.2019 (зі змінами та доповненнями), яка, виходячи з вищенаведених норм Закону, повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 2684,00 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У відповідності до ч. 2 цієї же статті Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним та вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 цієї ж норми можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
У даній справі позивачем є Міністерство оборони України.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Крім того, суд зауважує, що позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів у підтвердження обставин, якими мотивовано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» зустрічної позовної заяви у справі № 908/3497/23, а відтак, у задоволенні клопотання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову слід відмовити.
Керуючись ст., ст. 123, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд
УХВАЛИВ
1. Відмовити Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви у справі № 908/3497/23 до моменту прийняття судом рішення у справі.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Повний текст ухвали складено та підписано 27.12.2023.
3. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.Г. Зінченко