ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
іменем України
28.12.2023 Справа № 905/1299/23
Суддя - Говорун О.В.
Секретар судового засідання - Блохіна Ю.В.
Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Відповідач - Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська".
Про стягнення штрафу у розмірі 128205 грн.
Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" (далі - відповідач) про стягнення 128205 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невірно вказану відповідачем маси вантажу у накладній, що є підставою для стягнення штрафу.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.10.2023 розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
До суду подано відзив на позов, у якому відповідач заперечує щодо заявлених вимог з посиланням на те, що накладна №48187363 від 21.01.2023 мала відноситься до опису предмета застави у відповідності до частини 1 статті 584 ЦК України, прийнявши вантаж до перевезення за вказаною накладною, залізниця визнала наявність вантажу у кількості, передбаченій накладною, для цілей договору застави (розділ 24 накладної). Вантажовідправник здав, а залізниця прийняла вантаж до перевезення за залізничною накладною №48187363 у кількості 15 вагонів без зауважень. Факт правильного завантаження підтверджується звітом від 21.01.2023 контрольного зважування та відправлення вантажу з відміткою в накладній тієї маси, яка була навантажена. Також, посилається на порушення ст.129 Статуту залізниць України та п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, та вказує, що в порушення вищезазначеного пункту, комерційний акт №450003/26 від 22.01.2023, повинен бути підписний трьома особами, посади яких повинні бути чітко передбаченими Правилами складання актів.
Також, відповідач просив у разі задоволення позовних вимог позивача зменшити розмір штрафу за невірно вказану у накладній масу вантажу до 25641 грн.
До суду подана відповідь на відзив в якій представник позивача зазначає, що доданими до позовної заяви документами підтверджується факт порушення відповідачем статті 122 Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажу, а тому заперечення відповідача є безпідставними та необґрунтованими. Посилання відповідача на статтю 233 ГК України та статтю 551 ЦК України, як підставу для зменшення розміру штрафу, позивач також вважає безпідставними, виходячи з того, що штрафна санкція не є договірною, а випливає зі положень статей 118, 122 Статуту, яким чітко визначено розмір штрафу, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
21.01.2023 Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" (вантажовідправник), зі станції Родинська Донецької залізниці на станцію Дарниця Південно-Західної залізниці, відвантажило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (вантажоодержувач) за залізничною накладною №48187363, у вагоні №61633939, вантаж - вугілля кам'яне марки г-газове Г (Г2) 0-100 УДК - 32. Вантаж у твердому стані з вологістю не більше 12 %. При оформленні залізничної накладної №48187363 відповідачем вказано масу вантажу: нетто 70000 кг. Завантаження вантажу у вагон здійснювалось засобами відправника. Маса визначена на електронних вагах (№150) (а.с.7-8).
При проходженні вагону №61633939 станції Нижньодніпровськ-Вузол- Придніпровської залізниці, було здійснено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №48187363.
Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено комерційним актом №450003/26 складеним 22.01.2023, в розділі "Д" якого зазначено: "22.01.2023 проводилось контрольне зважування вагону №61633939, що прибув за відправкою вказаною на звороті цього акту. За документом значиться вантаж "Вугілля кам'яне марки г-газове Г (Г2) (0-100), насипом, вологе не більше 2%, маркування нанесено двома повздовжніми борознами, вага брутто-не вказана, тара - 23500 кг, вага нетто-70000 кг. При зважуванні вагону на справних вагонних 150 тн електронно-тензометричних вагах ст..Нижньодніпровськ-Вузол заводський 032, що пройшли держповірку 27.09.2022 виявилось: вага брутто-95250кг, тара за документом -23500 кг, вага нетто-71750 кг, що більше ваги, вказаної в документі на 1750кг, понад вантажопідйомність вагона на 1750 кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 10 см трапецієвидне, з застосуванням катку, марковано двома повздовжніми борознами. Поглиблень не має, маркування не порушене. Вагон бездверний, розвантажувальні люки закриті. Течі вантажу не має. В технічному відношенні вагон справний. Зав.вантажним двором за штратним розкладом немає. Вагон затримано для відвантаження надлишку вантажу" (а.с.11).
На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці вагон №61633939 було затримано для відвантаження надлишку вантажу у вагон №64947864, що підтверджується актом загальної форми №89 від 22.01.2023 та №103 від 27.01.2023, та відправлено на станцію Дарниця Південно-Західної залізниці за накладною №47980040 (а.с.9, 10, 13).
Згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ) - вагонних ваг, тип тензометричні, заводський №032, міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 1 раз на 6 місяців. 27.09.2022 була проведена державна повірка зазначених ваг (а.с.21-22).
Факт зважування та розходження у масі вантажу підтверджується і випискою з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах по ст.Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, відповідно до якої маса вантажу у вагоні більша ніж зазначена у накладній на 1750 кг (а.с.15).
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 37 Статуту залізниць України (далі - Статут) встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно з ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до ст.122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно з абз.2 п.2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила № 644), маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.
Пунктом 5.5. Правил № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Позивачем, за неправильно зазначену у залізничній накладній №48187363 масу вантажу у вагоні №61633939 нарахований штраф відповідачу в розмірі 128205 грн.
Судом встановлено, що розмір суми штрафу відповідає вимогам ст.ст. 118, 122 Статуту.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо невідповідності комерційного акту вимогам п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 (далі - Правил) виходячи з наступного.
Згідно з п.10 Правил, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Наданий позивачем комерційний акт підписав: заступник начальника станції - Лобов В.Т.; агент з розшуку вантажів - Плітченко І.П.; прийомоздавальник - Рогозіна А.Л.
Наказом позивача від 05.01.2023 було затверджено коло працівників станції Нижньодніпровськ-Вузол, які мають право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи серед яких є Рогозіна А.Л. (а.с.23).
Також, позивачем надана робоча інструкція прийомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_1 та посадова інструкція агента з розшуку вантажу та багажу, з якою була ознайомлена ОСОБА_2 якою була здійснена перевірка маси вантажу у вагоні (а.с.30-34).
Отже, комерційний акт підписаний відповідно до вимог п.10 Правил, а саме трьома визначеними представниками.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідачем не доведено винятковість випадку, а також судом прийнято до уваги, що відповідачем було навантажено вагон понад його вантажопідйомність на 1750 кг, що, в свою чергу, загрожувало безпеці руху залізничного транспорту.
Таким чином, підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" (85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, вул.Перемоги, б.9, ідентифікаційний код юридичної особи - 31599557) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код юридичної особи - 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, б.108, код ЄДРПОУ ВП - 40081237) штраф у розмірі 128205 (сто двадцять вісім тисяч двісті п'ять) грн та витрати з оплати судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Говорун