ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.12.2023м. ДніпроСправа № 904/3406/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "220", м. Синельникове Дніпропетровської області
про стягнення 1 094 120,46 грн, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Секретар судового засідання Григорчук М.І.
Представники:
від позивача: Хандога В.В., ордер АЕ 1216235 від 28.07.2023, адвокат
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "220" суму основного боргу за договором поставки товарів №55 від 31.05.2019 у розмірі 739 089,91 грн, пеню в розмірі 221 160,56 грн та 10 відсотків від вартості товару 133 869,99 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем за договором поставки товарів №55 від 31.05.2019, в частині оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "220" за отриманий товар за видатковою накладною №5 від 09.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
18.07.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "220" надійшов відзив в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі
В обґрунтування відзиву зазначає, що відповідач, як на дату укладення договору № 55 від 31.05.2019 року, так і по сьогодні працює з печаткою, будь-яких рішень відносно того, що ТОВ "220" працює без печатки, власниками Товариства не приймались. Разом з тим, Специфікація № 1 від 08.02.2022 року, що є начебто Додатком № 1 до Договору № 55 від 31.05.2019 року, не містить відтиску печатки ТОВ "220", поставка здійснена на невідому відповідачу адресу, адже адреса виробництва позивача зовсім інша (м. Олександрія, Куколівське шосе. 1) Аналізуючи усі три Специфікації (№ 2 від 12.12.2022, та № 3 від 28.12.2022), котрі надав позивач, чітко видно, що підписували її три різні особи, підписи явно та дуже відрізняються одна від одної. Тому встановити достовірність підпису без скріплення печаткою, дуже важко. Надані як доказ, видаткові накладні - безпосередньо № 5 від 09.02.2023 року, теж не завірено печаткою відповідача, довіреність, де маються теж підписи начебто Шпітько О.Г., не мають підпису Головного бухгалтера Овчиннікової Є.В. На ТТН, теж лише невідомий підпис без печатки, незважаючи на те, що зазначено, що підписує директор Шпітько О.Г. Аналогічна ситуація і з іншими накладними та довіреностями і ТТН, мається лише підпис, без скріплення печатки.
18.07.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "220" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про перехід розгляду справи за правилами загального позовного провадження в якому просить суду про перехід розгляду справи за правилами загального позовного провадження для забезпечення сторонам можливості реалізації своїх прав, та в судовому порядку оглянути оригінали наданих позивачем в обґрунтування до позову документів, та за необхідності заявити клопотання про відповідну експертизу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 призначено підготовче засідання на 15.08.2023.
31.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" надійшла відповідь на відзив в якій просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер", що видаткова накладна № 5 складена 09 лютого 2022 р., а не 2023 року, як помилково у відзиві зазначає відповідач. Крім того, на оригіналах первинних документів, копії яких надано до матеріалів справи, мається відбиток печатки відповідача, що спростовує зазначені у відзиві обставини. Ця обставина може бути встановлена при візуальному огляді оригіналів документів. Також видаткова накладна № 5 від 09 лютого 2022 р. підписана уповноваженою особою відповідача, а цей підпис скріплено печаткою. Тобто, навіть відсутність підпису Головного бухгалтера відповідача у довіреності не спростовує факту отримання товару за видатковою накладною № 5 від 09.02.2022 р.
Таким чином вважає викладені у відзиві на позовну заяву заперечення відповідача щодо начебто відсутності печатки в оригіналах документів, неспроможними.
Також звертає увагу суду, що під час складання Специфікації № 1 від 08.02.2022 року дійсно було допущено технічну помилку при зазначенні адреси виробництва відповідача. Проте у Товарно-транспортній накладній вказану адресу було зазначено вірно.
Передбачений умовами договору поставки товар було поставлено на належну адресу та передано відповідачу у встановленому порядку. Наявність технічної помилки в Специфікації жодним чином на виконання договору з боку позивача не вплинула.
Також зауважує, що 08 лютого 2022 року позивач надав відповідачу Рахунок на оплату № 5 від 08.02.2022 р. на суму 1 338 699 грн. 91 коп. Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов'язання щодо здійснення оплати за своєчасно отриманий товар, які були визначені сторонами у Специфікації №1 від 08.02.2022 до Договору поставки товарів № 55 від 31.05.2019, здійснив тільки часткову оплату товару з простроченням понад 10 місяців, а саме: Платіжним дорученням № 376 від 14.12.2022 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 401 610,00 грн з призначенням платежу: "оплата за товар згідно договору № 55 від 31.05.2019 р., рахунку № 5 від 08.02.2022 p."; Платіжним дорученням № 428 від 30.12.2022 р. відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. з призначенням платежу: "оплата за товар згідно договору № 55 від 31.05.2019 р., рахунку № 5 від 08.02.2022 р.". Однак при цьому у відповідача не виникало жодних зауважень щодо зазначеної в рахунку на оплату № 5 від 08.02.2022 р. суми у розмірі 1 338 699 грн. 91 коп.
Позивач вважає, що відповідачем визнавалась сума заборгованості перед позивачем саме у розмірі 1 338 699 грн. 91 коп., що додатково підтверджує факт отримання відповідачем всієї передбаченої умовами поставки партії товару.
03.08.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "220" суму основного боргу за договором поставки товарів №55 від 31.05.2019 у розмірі 739 089,91 грн, пеню в розмірі 221 160,56 грн, 10 відсотків від вартості товару 133 869,99 грн, збитки від інфляції у розмірі 324 296.77 грн., річні в розмірі 46 727,65 грн.
У засіданні 15.08.2023 оголошено перерву до 30.08.2023.
29.08.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "220" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання в якому просить суд перенести розгляд справи на іншу дату.
30.08.2023 від адвоката позивача до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява в якій повідомляє суд, що докази на підтвердження понесених позивачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у цій справі.
У судове засідання 30.08.2023 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче судове засідання у справі на 13.09.2023
12.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "220" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою в якій просить суду стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "220" суму основного боргу за договором №55 від 31.05.2019 року в розмірі 601 610,00 грн, пеню в розмірі 22 0051,95 грн, 3% річних у розмірі 13 212,00 грн, інфляційні збільшення в розмірі 26 703,63грн. Судові витрати просить покласти на відповідача за зустрічним позовом.
Разом із зустрічним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "220" подане клопотання про поновлення пропущеного строку встановленого для подання зустрічного позову в якому просить суд поновити пропущений строк для подання зустрічного позову та прийняти до розгляду зустрічний позов та об'єднати в одне провадження з первісним позовом по справі 904/3406/23.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову відмовлено; повернуто зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "220" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" про стягнення 861 568,58грн.
12.09.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "220" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про призначення експертизи у справі про стягнення заборгованості у справі №904/3406/23 в якому просить суд призначити по справі 904/3406/23 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському НДІ судових експертиз. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
- чи виконано підпис на Специфікації №1 від 08.02.2022р., видаткової накладної №5 від 09.02.2022 року, та довіреності на отримання №2 від 08.02.2022 року, ТТН №5 від 09.02.2022 року директором ТОВ "220" Шпітько Олегом Григоровичем.
Призначити по справі судову технічну експертизу документів, па вирішення якої поставити наступні питання:
- чи нанесено відтиски печатки від імені ТОВ "220" на Специфікації№1 від 08.02.2022р., видаткової накладної №5 від 09.02.2022 року, та довіреності на отримання №2 від 08.02.2022 року, ТТН №5 від 09.02.2022 року експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження?
- чи нанесено відтиски факсиміле директора Шпітько О.Г. від імені ТОН "220" на Специфікації №1 від 08.02.2022р., видаткової накладної №5 від 09.02.2022 року, та довіреності на отримання №2 від 08.02.2022 року, ТТН №5 від 09.02.2022 року експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження?
У судовому засіданні 13.09.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" подано заяву, в якій просить суд заяву про збільшення позовних вимог від 03.08.2023 у справі №904/3406/23 залишити без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 03.08.2023 задоволено; залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" про збільшення позовних вимог від 03.08.2023 у справі №904/3406/23.
27.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" надійшли заперечення проти призначення судової експертизи у справі №904/3406/23 в яком упросить суд відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої та судової експертизи.
Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" подано клопотання про витребування доказів у справі №904/3406/23 в якому просить суд витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005) інформацію про те, чи сформував відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "220" податковий кредит на підставі складеної Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" податкової накладної № 3 від 09.02.2022 р. на суму 1 338 699 гривень 91 копійка в період, починаючи з 09.02.2022.
У засіданні 27.09.2023 оголошено перерву до 11.10.2023.
10.10.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "220" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення.
11.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" надійшли пояснення по справі.
У засіданні 11.10.2023 оголошено перерву до 08.11.2023.
03.11.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "220" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення.
08.11.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "220" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника.
08.11.2023 через систему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" подані пояснення по справі.
У судовому засіданні, яке відбулося 08.11.2023 представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2023 відмовлено задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "220" про призначення експертизи у справі про стягнення заборгованості у справі №904/3406/23.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2023 відкладено підготовче судове засідання у справі на 22.11.2023.
21.11.2023 через систему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "220" подано клопотання про колегіальний розгляд справи в якому просить призначити колегіальний розгляд справи.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що при розгляді даної справи маються багато факторів, котрі потребують детального розгляду, та по причині складності такої справи та необхідність з'ясування обставин, що мають значення для вирішення цього спору.
У судовому засіданні, яке відбулось 22.11.2023 представник відповідача підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Представник позивача заперечував, посилаючись на те, що справа не є великою чи складною, спірна заборгованість виникла за однією видатковою накладною, тому відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача.
Заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для призначення колегіального розгляду справи, в задоволенні клопотання відмовлено протокольною ухвалою.
У судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про виклик до суду свідка - водія ТОВ "Бісер" Пітікова В.К., а у разі неможливості витребування письмових пояснень ТОВ "Бісер" щодо здійснення поставки за товарно-транспортною накладною №5 від 09.02.2022.
Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду про суті в судовому засіданні на 20.12.2023.
18.12.2023 від через систему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "220" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, яке мотивоване тим, що представник товариства Самунь І.М. у період з 18.12.2023 по 22.12.2023 перебуває у службовому відрядженні в м. Києві.
У судовому засіданні, яке відбулось 20.12.2023, господарським судом враховане подане клопотання відповідача та оголошено перерву до 27.12.2023 о 12:00 год., про що повідомлено відповідача відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023, яка доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "220" 21.12.2023 09:47 год.
У судовому засіданні, яке відбулось 27.12.2023, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив суд.
У судовому засіданні 27.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
31.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "220" (покупець) укладено договір поставки товарів №55, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товари, визначені у п. 1.2. цього договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.
Найменування, одиниці виміру, кількість, асортимент, ціна товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються у Специфікаціях та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору .
Крім того видаткова накладна, рахунок-фактура мають містити інформацію стосовно Специфікації, на підставі якої проводиться поставка товару (пункт 1.2 договору).
Поставка Товару проводиться у відповідності до заявок, які подаються Покупцем. Заявка обов'язково повинна містити данні щодо асортименту та кількості Товару. Заявка може бути надана Постачальнику по факсу, електронною поштою, кур'єром або іншим, погодженим Сторонами способом (пункт 1.3 договору).
Датою поставки партії товару вважається дата фактичної передачі відповідної партії товару
покупцю, яка вказується у видатковій накладній та товарно-транспортній накладній, підписаних сторонами (пункт 2.10 договору).
Відповідно пункту 4.1. та 4.2 договору ціна на товар встановлюється у національній валюті (гривнях) у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору та/або у видаткових накладних.
Ціна містить вартість упаковки та доставки партії товару, якщо інше не зазначено у Специфікаціях на окрему партію товару.
У відповідності з пунктом 5.1 договору умови та порядок оплати партій товару визначаються сторонами в Специфікаціях.
Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, списана з поточного рахунку покупця (пункт 5.2 договору).
Днем отримання платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, надійшла на поточний рахунок постачальника (пункт 5.3 договору).
Сторони зобов'язані кожен місяць проводити звірку взаєморозрахунків. Акт звірки взаєморозрахунків повинен бути підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для подальших та остаточних розрахунків (пункт 5.4 договору).
Цей Договір набирає чинності в день його підписання.
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1 цього договору та закінчується 30 грудня 2019 року. У випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору не заявить в письмовій формі про своє рішення розірвати або змінити даний договір, він вважається пролонгованим на наступний рік. Кількість пролонгацій не обмежена.
Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 10.1-11.3 договору).
Додаткові угоди, специфікації, заявки, підписані засобами факсимільного зв'язку є невід'ємною частиною договору і мають юридичну силу, повинні бути підтверджені оригіналом протягом трьох днів з дати їх підписання (пункт 12.5 договору).
Договір, накладні та інша первинна документація за договором можуть бути підписані особисто або з вживанням факсиміле директора (пункт 12.8 договору).
Сторонами узгоджено та укладено Специфікацію №1 від 08.02.2022, відповідно до пункту 1 умов якої позивач (постачальник) зобов'язався поставити, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти і сплатити товар - полівінілхлорід суспензійний КSК-67 в кількості 22,00тони, за ціною 60 850,00грн. за 1 тону з ПДВ на загальну суму 1 338 699,91 грн.
Пунктом 2 специфікації передбачено: умова поставки товару: м. Олександрія, Купуловське шосе,1.
Пунктом 4 специфікації передбачено: оплата товару здійснюється покупцем до 23 лютого 2022 року шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Виконуючи взяті на себе зобов'язання позивач здійснив поставку на адресу покупця обумовленого товару, Загальна сума поставки з урахуванням ПДВ склала 1 338 699,91грн.
На виконання умов договору №55 поставки товарів від 31.05.2019 та Специфікації №1 від 08.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" здійснило поставку Товариству з обмеженою відповідальністю "220" товар - полівінілхлорід суспензійний КSК-67 в кількості 22,00 тони, загальною вартістю 1 338 699,91 грн., що підтверджується видатковою накладною №5 від 09 лютого 2022 року; товарно-транспортною накладною №5 від 09 лютого 2022 року; довіреністю на отримання товару №2 від 08 лютого 2022 року.
На оплату поставленого товару Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "220" рахунок на оплату №5 від 08.02.2022 на суму 1 338 699,91 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що доставка товару здійснювалась автомобільним перевізником ТОВ "Бісер", про що зазначено у товарно-транспортній накладній №5 від 09.02.2022, а також підтверджується рахунком №55 від 10.02.2022 на оплату транспортно-експедиційних послуг; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) надання транспортно-експедиційних послуг №55 від 10 лютого 2022 року; платіжним дорученням №2400 від 20.04.2022 про здійснення позивачем оплати в сумі 20 000,00грн. за надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню товару за реквізитами зазначеними сторонами у специфікації №1 від 08 лютого 2022р. до договору поставки товарів №55 від 31.05.2019.
Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "220" здійснило перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" у розмірі 601 610,00 грн., згідно з платіжним дорученням №376 від 14.12.2022 у сумі 401 610,00грн з призначенням платежу: "оплата за товар згідно договору №55 від 31.05.2019р., рахунку №5 від 08.02.2022р."; платіжним дорученням №428 від 30.12.2022 у сумі 200 000,00 грн. з призначенням платежу: "оплата за товар згідно договору №55 від 31.05,2019р., рахунку №5 від 08.02.2022".
Товариство з обмеженою відповідальністю "220" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" зобов'язань з оплати поставленого товару у сумі 737 089,91 грн. (1 338 699,91 грн. - 601 610.00 грн.), проти чого заперечує відповідач, що причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 737 089,91 грн основного боргу, 221 160,56 грн пені, 133 869,99 грн. неустойки 10 % від вартості товару,
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки №55 від 361.05.2019, специфікації №1 від 08.02.2022, факт поставки товару, наявність / відсутність підстав для стягнення заборгованості, наявність / відсутність прострочення оплати, періоди прострочення.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" просить стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "220" 737 089,91 грн. (1 338 699,91 грн. - 601 610.00 грн.) заборгованості за поставлений товар за договором №55 поставки товарів від 31.05.2019 на підставі Специфікації №1 від 08.02.2022 згідно видаткової накладної №5 від 09 лютого 2022 року та товарно-транспортної накладної №5 від 09 лютого 2022 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "220" проти позову заперечує, посилаючись на те, що Специфікація № 1 від 08.02.2022 не містить відтиску печатки ТОВ "220", поставка здійснена на невідому відповідачу адресу, адже адреса виробництва позивача зовсім інша (м. Олександрія, Куколівське шосе. 1), видаткова накладна № 5 від 09.02.2023 не завірена печаткою відповідача, довіреність, де маються теж підписи начебто Шпітько О.Г., не мають підпису головного бухгалтера Овчиннікової Є.В., на ТТН, теж лише невідомий підпис без печатки, незважаючи на те, що зазначено, що підписує директор Шпітько О.Г. Аналогічна ситуація і з іншими накладними та довіреностями і ТТН, мається лише підпис, без скріплення печатки.
Таким чином, відповідач фактично заперечує факт укладення Специфікації №1 від 08.02.2022 та поставки товару згідно видаткової накладної №5 від 09 лютого 2022 року та товарно-транспортної накладної №5 від 09 лютого 2022 року.
Господарський суд відхиляє вказані посилання з таких підстав.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
У даному аспекті суд звертає увагу, що під час розгляду справи встановлено, що Специфікація №1 від 08.02.2022, видаткова накладна №5 від 09 лютого 2022 року, товарно-транспортна накладна №5 від 09 лютого 2022 року та довіреність на отримання №2 від 08.02.2022 містить факсиміле директора Товариства з обмеженою відповідальністю "220".
За приписами пункту 12.8 договір, накладні та інша первинна документація за договором можуть бути підписані особисто або з вживанням факсиміле директора.
Таким чином, сторонами під час укладення договору передбачено застосування, в тому числі й факсиміле директора.
Також, господарський враховує, що позивачем зареєстровано податкову накладну №3 від 08.02.2022 за спірною операцією на суму 1 338 699,91 грн. з ПДВ.
Під час розгляду справи з'ясовано, що відповідачем прийнято податковий кредит за податковою накладною №3 від 08.02.2022.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17 податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові № 922/2115/19 від 03.06.2023 виклав наступний правовий висновок дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.
Відповідач не надав жодних доказів неприйняття податкової накладної у податковому обліку.
З викладеного слідує, що дії відповідача, зокрема прийняття податкової накладної у податковому обліку, проведення часткової оплати за товар у сумі 601 610,00 грн. підтверджують отримання відповідачем товару від позивача.
Відповідач доказів оплати вартості поставленого товару у розмірі 737 089,91 грн. до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.
За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 737 089,91 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 1 стаття 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 9.4 договору у випадку прострочення платежу покупцем понад строк, встановлений пунктом 5.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченої вартості партії товару за кожен день прострочення.
Пунктом 9.7 договору встановлено, що у випадку несплати покупцем вартості товару протягом 20 днів з моменту обумовленого строку оплати покупець сплачує постачальнику неустойку у розмірі 10 % від вартості товару.
Пунктом 6 специфікації передбачено; в разі несплати в строк указаний в пункті 4 даної специфікації. покупець оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченої партії товару.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 221 160,56 грн. пені за період з 24.02.2022 по 22.08.2022 та 133 869,99 грн. неустойки 10 % від вартості товару.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги у розмірі 1 094 120,46 грн. (737 089,91 грн основного боргу + 221 160,56 грн пені + 133 869,99 грн. неустойки 10 % від вартості товару).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "220" про стягнення 1 094 120,46 грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "220" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Покровська, буд 3-з, приміщення 9, код ЄДРПОУ 37916431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа полімер" (49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд 59-А, код ЄДРПОУ 39828179) 737 089,91 грн основного боргу, 221 160,56 грн пені, 133 869,99 грн. неустойки 10 % від вартості товару, 16 411,81 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.12.2023
Суддя Ю.А. Бажанова