22.12.23
Справа № 522/13899/23
Провадження № 2-а/522/294/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Свяченої Ю.Б.,
за участю секретаря судового засідання Прусс О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом про скасування постанови серії ЕАС № 7281215 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесеної інспектором роти №3 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Олексюком Борисом Сергійовичем.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 9.2.б. ПДР України, а саме не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку під час здійснення повороту. В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що 04.07.2023 року о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_1 перетинав Т - образне перехрестя вулиць Леонтовича та вулиці Велика Арнаутська. Виїхавши на перехрестя, водій ОСОБА_1 рухаючись по вулиці Леонтовича здійснив поворот на вулицю Велика Арнаутська не подавши сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, так як керувався дорожньою розміткою 1.18 та дорожнім знаком 5.16, у зв'язку з чим, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення та просить скасувати постанову. Також, позивач зазначає, що під час розгляду справи не мав можливості в повній мірі реалізувати свої права, а саме скористатись правовою допомогою та належним чином ознайомитись з матеріалами справи.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 липня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 10 годину 20 хвилин 26 жовтня 2023 року у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси.
У ході розгляду справи від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну неналежного відповідача інспектора роти №3 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Олексюка Бориса Сергійовича належним відповідачем - Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, просив розглядати справу без його участі за наявними у справі доказами.
Відповідач, інспектор роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Олексюк Борис Сергійович у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2023 року заяву позивача ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача інспектора роти №3 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Олексюка Бориса Сергійовича належним відповідачем - Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області - задоволено.
Замінено інспектора роти №3 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Олексюка Бориса Сергійовича як неналежного відповідача, - на належного відповідача Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області.
У зв'язку з неявкою сторін та замінною відповідача, відповідно до вимог КАС України, розгляд справи відкладено на 11 год. 30 хв. 22 грудня 2023 року в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 33, каб. 210.
До суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками від представника Департаменту патрульної поліції з долученими доказами відправлення позивачу відзиву та компакт-диск.
У відзиві представник Департаменту патрульної поліції не погодився з вимогами позовної заяви та долучив до відзиву компакт-диск з відеозаписами, зазначив, що позивач необґрунтовано стверджує, що він не порушував ПДР України з наступних підстав, 04.07.2023 року приблизно о 21 год. 30 хв. в ході виконання службових обов'язків інспектор роти №3 батальйону №2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Олексюк Борис Сергійович, за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 1, виявив транспортний засіб HONDA CR-V д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо громадянина ОСОБА_1 , якийкеруючи транспортним засобом здійснив проїзд Т-образного перехрестя вул. Велика Арнаутська та вул. Лєонтовича не подавши сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом,чим порушив п. 9.2.б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення Позивачем підтверджується відеозаписами зі службового відеореєстратора поліцейських розташованого в службовому автомобілі та з нагрудних портативних камер поліцейських. Поліцейські відреагували на дане правопорушення, зупинили транспортний засіб HONDA CR-V д.н.з. НОМЕР_1 ,згідно пункту 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», представились та пояснили суть скоєного правопорушення. Відповідно до пункту 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Згідно частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Розділом 9 ПДР України встановлено, що попереджувальні сигнали застосовуються для своєчасного інформування учасників дорожнього руху про намір виконати маневр, залучення уваги транспортного засобу, виділення транспортного засобу в потоці та попередження про небезпечні ситуації. Відповідно до пункту 9.2 «б» ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, зокрема перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Сигнали покажчиками повороту обов'язково мають подаватися завчасно і незалежно від місця виконання маневру, наявності інших учасників дорожнього руху та плавності виконання маневру. Згідно пункту 9.4 ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом. Відтак з приведеної норми слідує, що обов'язок щодо подання сигналів світлового покажчика повороту не ставиться у залежність від наявності чи відсутності дорожніх знаків перед поворотом. Під будь-якою зміною напрямку руху слід розуміти маневр, пов'язаний з незначною зміною напрямку руху по відношенню до повздовжньої осі проїзної частини дороги, яким є поворот праворуч чи ліворуч. Згідно частини 2 статті 122 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Під час розгляду справи поліцейські пояснили ОСОБА_1 суть скоєного правопорушення, роз'яснили йому права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Треба врахувати, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав поліцейським письмового пояснення по суті вчиненого ним правопорушення. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5 ст. 278 КУпАП - не надходило. Окрім того, Позивачу було роз'яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз'яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст. 307, 308 КУпАП. Також, на зворотному боці оскаржуваної постанови містяться положення ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268, 307, 308 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7281215 від 04.07.2023 року, згідно якої на громадянина ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень 00 копійок. Негайно, після закінчення розгляду справи інспектор, відповідно до ст. 285 КУпАП, оголосив винесену постанову та надав її копію позивачу, про що свідчить власний підпис позивача у графі №9 «Копію постанови мною отримано» вищезазначеної постанови.
22 грудня 2023 року в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У судове засідання з'явився представник Департаменту патрульної поліції Нагнибіда О.М. Надав заяву про розгляд справи без звуко- та відеофіксації судового засідання.
Представник Департаменту патрульної поліції проти позову заперечує, Просить залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.
Суд, заслухавши пояснення представника Департаменту патрульної поліції, вивчивши доводи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини.
Згідно з постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7281215 від 04.07.2023 року винесеною інспектором управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Олексюком Б.С., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 510,00 грн за те, що він 04.07.2023 року о 21 год. 30 хв. за адресою, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 1, керуючи транспортним засобом HONDA CR-V д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив проїзд Т-образного перехрестя вул. Велика Арнаутська та вул. Лєонтовича не подавши сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом,чим порушив п. 9.2.б. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п.11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Юридичною підставою для відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно з ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Розділом 9 ПДР України встановлено, що попереджувальні сигнали застосовуються для своєчасного інформування учасників дорожнього руху про намір виконати маневр, залучення уваги транспортного засобу, виділення транспортного засобу в потоці та попередження про небезпечні ситуації.
Відповідно до п. 9.2.б. ПДР України, Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Сигнали покажчиками повороту обов'язково мають подаватися завчасно і незалежно від місця виконання маневру, наявності інших учасників дорожнього руху та плавності виконання маневру.
У відповідності до п. 9.4 ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
Відтак з приведеної норми слідує, що обов'язок щодо подання сигналів світлового покажчика повороту не ставиться у залежність від наявності чи відсутності дорожніх знаків перед поворотом. Під будь-якою зміною напрямку руху слід розуміти маневр, пов'язаний з незначною зміною напрямку руху по відношенню до повздовжньої осі проїзної частини дороги, яким є поворот праворуч чи ліворуч.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, диспозиція наведеної правової норми передбачає притягнення до відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення ними, зокрема, правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі ч. 1 ст. 222 КУпАП у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ч. 2 ст. 122 цього Кодексу.
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (П. 34, 35 постанови Верховного Суду у справі №524/5741/16-а від 20.05.2020 року).
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1,2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, які ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем на підтвердження викладених у спірній постанові обставин було надано суду відеозаписи з відеореєстратора та з нагрудної камери інспекторів поліції, зроблених 04.07.2023 року.
З переглянутих відеозаписів встановлено, що 04.07.2023 року близько 21 год. 28 хв. у м. Одеса на перехресті вул. Лєонтовича та вул. Велика Арнаутська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем HONDA CR-V д.н.з. НОМЕР_1 та під час руху по вул. Лєонтовича здійснив в'їзд на перехрестя вул. Лєонтовича та вул. Велика Арнаутська, з подальшим поворотом (ліворуч) на вул. Велика Арнаутська. Таким чином, при виїзді з перехрестя водій ОСОБА_1 здійснював поворот ліворуч, а отже відповідно до п. 9.2.б. ПДР України повинен був увімкнути покажчик повороту напрямку ліворуч, однак ОСОБА_1 не було дотримано вимоги п. 9.2.б. ПДР України, останній не подав сигнал світловим покажчиком при здійсненні повороту ліворуч, що чітко вбачається з переглянутого відеозапису.
Суд звертає увагу, що на 00:52 сек. відеозапису «Відеозапис правопорушення з відеореєстратора ч.1» вбачається рух автомобілів, які рухаються попереду позивача в одному напрямку з увімкненим сигналом покажчику повороту (ліворуч).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що останні містять належні та беззаперечні докази вчинення позивачем зазначеного у спірній постанові правопорушення.
Стосовно доводів позивача про те, що він не мав можливості в повній мірі реалізувати свої права, а саме скористатись правовою допомогою та належним чином ознайомитись з матеріалами адміністративної справи, такі доводи спростовуються дослідженим відеозаписом з нагрудних камер поліцейських відеофайл «Відеозаписи з нагрудних камер поліцейських», з якого видно, що працівник поліції запропонував ознайомитись позивачу із відеозаписом факту порушення правил дорожнього руху, однак позивач відмовився, а саме 05 хвилина 29 секунда відеозапису.
Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача в позовній заяві на судову практику та на постанову Верховного Суду від 29.11.2018 у справі №537/5071/16-а, оскільки такі не є релевантними з огляду на обставини, встановлені у цій справі.
Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням у подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Підстави позову на які посилався позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не спростовано останнім.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), згідно з якою принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд вважає, що інспектор поліції правомірно виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, зміст якої не суперечить нормам законодавства, порушень при її винесенні не встановлено.
Що ж стосується позовних вимог про визнання протиправними дії інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Олексюка Б.С., суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині визнання протиправними дій поліцейського щодо винесення оскаржуваної постанови, оскільки прийняття такого рішення не передбачено ст.286 КАС України.
Керуючись ст. 2; 5-6; 8-9; 71-72; 90; 242-246 КАС України, на підставі ст. 19 Конституції України, ст. 3; 18; 35, 40 Закону України «Про Національну поліції», ст.ст.122; 251; 252; 268, 280 КУпАП, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7281215 від 04.07.2023 року - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення рішення.
Суддя Ю.Б. Свячена