ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5573/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", м. Київ
до Доценка Давида Миколайовича , м. Дніпро
про стягнення заборгованості
Суддя Крижний О.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Доценка Давида Миколайовича заборгованість за договором №377392-КС-001 про надання кредиту від 17.08.2021, що становить 14857,41 грн та складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 9107,41 грн та суми прострочених платежів за комісією - 750,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором за договором №377392-КС-001 про надання кредиту від 17.08.2021 в частині своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов. Направлена за його місцезнаходженням, підтвердженим даними з реєстру територіальної громади міста Дніпра та картотеки з питань реєстрації місця проживання осіб міста Дніпра копія ухвали суду від 23.10.2023 повернулася на адресу суду, як не вручена з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Суд наголошує на тому, що, ухвала суду надсилалася відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді.
Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Також відповідачу надіслано ухвалу на електронну адресу meblibykov9@gmail.com, яку він використовував при отриманні кредиту.
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, а з урахуванням поштового повернення строк на подання відзиву сплив - 11.12.2023. Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення сторонами кредитного договору, строк дії цього договору, графік повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, дослідження доказів надання кредиту, наявність/відсутність прострочення з повернення кредиту.
Так, судом встановлено, 17.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" направило Фізичній особі-підприємцю Доценку Давиду Миколайовичу пропозицію (оферту) укласти договір №377392-КС-001 про надання кредиту.
В свою чергу, Фізична особа-підприємець Доценко Давид Миколайович 17.08.2021 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №377392-КС-001 про надання кредиту на умовах визначених офертою.
Позивач зазначає, що направив Фізичній особі-підприємцю Доценку Давиду Миколайовичу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор - G-2360 на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який останнім було введено/відправлено.
Таким чином, 17.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Доценко Давидом Миколайовичем (позичальник) укладено договір про надання кредиту (електронна форма) № 377392-КС-001.
Відповідно до п. 1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Розмір та порядок нарахування плати за користування (сума коштів, яка виражена в процентах, за користування кредитом), термін дії договору визначається в п. 1 договору про надання кредиту.
Так, строк кредиту: 24 тижні; процентна ставка: в день: 1,07770000, фіксована; комісія за надання кредиту: 750,00 грн; загальний розмір наданого кредиту: 5000,00 грн; термін дії договору: до 01.02.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 12480,00 грн.
Пунктом 2 договору передбачено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (далі - проценти за користування кредитом) нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку платежів.
У пункті 3 договору визначено графік платежів з 31.08.2021 по 01.02.2022 по 1040,00 грн 12 платежів. У загальний платіж (1040,00 грн) включені проценти за користування кредитом, частковий платіж суми основного боргу та комісія за надання кредиту.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором позивачем надано платіжний документ №434412658 від 17.08.2021 про перерахування коштів на картку Доценко Д.М. (ІПН НОМЕР_2 ) коштів у розмірі 5000,00 грн згідно кредитного договору №377392-КС-001 від 17.02.2021 (а.с.23).
Позивач зазначає, що відповідачем своєчасно кредитні кошти не повернуті, проценти та комісія не сплачені, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, що і стало причиною виникнення спору.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання кредиту № 377392-КС-001 від 17.08.2021 містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-2360 17.08.2021 11:27:23".
Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також приписами статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Суд зазначає, що одноразові ідентифікатори, якими були підписані спірний договір про надання кредиту, складаються з комбінації цифр і літер, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію", а тому належними й допустимими доказами підтверджено факт укладення вказаного договору між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн, що підтверджується платіжним документом №434412658 від 17.08.2021 про перерахування коштів на картку Доценко Д.М. (ІПН НОМЕР_2 ) коштів у розмірі 5000,00 грн згідно кредитного договору №377392-КС-001 від 17.02.2021 (а.с.23).
Викладені обставини узгодження позивачем та відповідачем умов кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів свідчать, що між ними виникли кредитні правовідносини.
Позивач вказує, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з повернення кредитних коштів, та сплати відсотків. За наданим у справу розрахунком заборгованості, станом на 08.08.2023 борг відповідача за кредитом становить 5000,00 грн., заборгованість за процентами складає 9107,41 грн (нарахування процентів припинено з 01.02.2022 (останній день графіку погашення кредиту)) та комісія - 750,00 грн.
Як свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач припинив свою господарську діяльність як суб'єкт підприємницької діяльності, про що 18.11.2021 вчинено відповідний запис.
Частиною 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст.ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Доценко Давид Миколайович відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Спори, стороною яких є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем, віднесені до юрисдикції господарських судів.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, враховуючи підтвердження матеріалами справи факту надання відповідачу кредиту, та відсутність доказів щодо здійснення його повернення та сплати відсотків в установленому договором розмірі та строк, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 14857,41 грн. з яких: 5000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 9 107,41 грн - сума прострочених платежів по процентах та 750,00 грн - комісії підлягають задоволенню в повному обсязі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі №910/16713/15 зазначила, що фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу фізичної особи - підприємця, не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа - підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю як фізичної особи, та жодним чином не обмежує їх.
Як встановлено судом, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.11.2021 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Доценка Давида Миколайовича.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, з аналізу змісту ст.ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст.ст.202-208 Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" зробила висновок, що у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, оскільки позовні вимоги позивач обґрунтовує обставинами порушення відповідачем умов договору№377392-КС-001 про надання кредиту від 17.08.2021 укладеного ще за наявності у відповідача статусу підприємця, суд враховуючи, що за вищенаведеними нормами права зобов'язання фізичної особи-підприємця за господарськими договорами із втратою такого статусу не припиняються, вважає за можливе стягнути заборгованість за договором.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2147,20 грн (коефіцієнт 0,8 - позов подано в електронній формі).
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до Доценка Давида Миколайовича про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Доценка Давида Миколайовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф.411, ідентифікаційний код 41084239) заборгованість по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн, прострочені платежі по процентах у розмірі 9107,41 грн, комісію в розмірі 750,00 грн та судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.12.2023
Суддя О.М. Крижний