26.12.2023 Єдиний унікальний номер 205/13843/23
1-кп/205/1152/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12023046690000779 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, на утриманні малолітніх та непрацездатних осіб не має, офіційно не працевлаштований, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не має,
який обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
07 грудня 2023 року, приблизно о 07 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 зайшов до будинку АДРЕСА_1 . В цей час у вищевказаному будинку перебувала ОСОБА_4 , де між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт через раптово виниклі неприязні стосунки. В ході конфлікту у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований па заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій.
В подальшому, у вищевказаному будинку, 07.12.2023 року, приблизно о 07 годин 00 хвилин, ОСОБА_3 , реалізуючи свій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи кримінально-протиправний характер вчинюваних дій, схопив ОСОБА_4 , яка перебувала у ліжку за праву ногу двома руками та витяг з ліжка, від чого остання впала на підлогу. В момент, коли ОСОБА_4 намагалась піднятись, ОСОБА_3 наніс останній удари кулаками обох рук в область голови, точну кількість не встановлено, але не менше шести ударів. В подальшому, коли ОСОБА_4 піднялась на ноги, ОСОБА_3 знаходячись обличчям до спини ОСОБА_4 , вдарив останню в область спини кулаками, близько двох разів. Після цього, ОСОБА_4 вибігла з будинку на вулицю.
Приблизно через 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи на вулиці біля буд. АДРЕСА_1 , почала гучно стукати у хвіртку до вказаного домоволодіння. В цей момент, на вулицю вийшов ОСОБА_3 , та продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел, наніс ОСОБА_4 удари кулаками в область обличчя, точну кількість не встановлено, але не менше 20 ударів. В момент, коли ОСОБА_3 наносив ОСОБА_4 удари по обличчю, остання почала відходити спиною в бік будинку АДРЕСА_2 . Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підійшли до паркану вищевказаного будинку, ОСОБА_3 перехилив ОСОБА_4 спиною через паркан та наніс останній приблизно 4-5 хаотичних ударів кулаками, в область голови.
В подальшому, ОСОБА_4 забігла на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 в свою чергу, зайшов за останньою на територію вказаного домоволодіння, та коли ОСОБА_4 знаходилась біля входу до вищевказаного будинку, ОСОБА_3 збив ОСОБА_4 з ніг, від чого остання впала на землю. Продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 приблизно 3 рази удари кулаками в ліву частину тулуба від грудної клітини. Після чого, ОСОБА_5 піднялась та зайшла до будинку. ОСОБА_3 зайшов до будинку за ОСОБА_5 та в подальшому, знову повалив останню на підлогу та став бити ременем по сідницям та задній частині тулуба, точну кількість ударів не встановлено, але не менше 5 разів.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді: чотири синця: нижче кута лопатки справа, па правій сідниці, тильній поверхні обох кистей; два садна: в ділянці попереку зліва, правої сідниці; дві поверхневі рани; правої кисті, лівого гомілково-ступневого суглобу, що спричинені від дії не менш восьми ударів тупого (тупих) твердого предмету (предметів), в термін, на який вказує потерпіла, тобто 07.12.2023 року. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:
- письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
- письмова заява потерпілої ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акта у її відсутність, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не має.
За результатами дослідження змісту заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: 1) повне визнання обвинуваченим своєї вини; 2) щире каяття обвинуваченим у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, судимості не має, неодруженого, малолітніх або неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, за місцем проживання характеризується посередньо.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт, передбаченого санкцією статті обвинувачення.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.
Процесуальні витрати і речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 369, 371-374, 382 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 120 (сто двадцять) годин.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1