Справа № 177/2585/23
Провадження № 1-кп/177/278/23
УХВАЛА
Іменем України
21.12.2023 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041230001891 від 22.09.2023 за ч. 1 ст. 119 КК України щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
захисника обвинуваченого,
адвоката ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ:
Указаний обвинувальний акт, затверджений прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 18.12.2023, з реєстром матеріалів досудового розслідування, 19.12.2023 надійшов до Криворізького районного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 19.12.2023 призначено підготовче судове засідання з розгляду вказаного обвинувального акта.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважає, що його складено з дотриманням вимог ст. 291 КПК України. Підстави для закриття провадження чи внесення подання про визначення підсудності відсутні. Дане кримінальне провадження розглядати у відкритому судовому засіданні з викликом учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 , кожен окремо, не заперечували щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду.
Потерпіла ОСОБА_6 правом на участь у судовому засіданні не скористалася, надала заяву про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності.
Заслухавши учасників підготовчого провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов до наступного висновку.
Дане кримінальне провадження підсудне Криворізькому районному суду Дніпропетровської області.
Підстави для прийняття рішень визначених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України.
За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Окрім того, прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, мотивуючи тим, що ризики, визначені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час не відпали та продовжують існувати, а більш м'який запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду.
Прокурор клопотання підтримав, з підстав, наведених у ньому та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 , просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, застосувавши цілодобовий домашній арешт, або ж у нічний період доби, щоб обвинувачений мав можливість працювати, відшкодувати потерпілій шкоду. Вказували, що прокурором не доведено неможливість застосування більш м'якого застосування запобіжного заходу та наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки та у разі застосування до нього домашнього арешту, зобов'язується виконувати всі покладені на нього судом обов'язки, зокрема з'явитися за першим викликом до суду.
Розглянувши клопотання прокурора та усне клопотання обвинуваченого і його захисника, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити, серед іншого, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Як зазначив ЄСПЛ у справі Клішин проти України, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Отже, наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути ретельно перевірено, існування ризиків негативної поведінки особи чітко наведені та проаналізовано питання щодо можливості застосування альтернативного запобіжного заходу.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Дейнеко проти України вказав, що не розглянувши конкретні факти або альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи та посилаючись головним чином і постійно на тяжкість обвинувачень, органи влади продовжували строк тримання заявника під вартою до розгляду його справи судом на підставах, які не можуть вважатися достатніми для обґрунтування тривалості тримання під вартою, що визнано порушенням п. 3 ст. 5 Конвенції.
У своїй судовій практиці Європейських суд з прав людини неодноразово зазначав, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання особи під вартою.
Відповідно до рішення за скаргою № 12369 від 26.06.1991 у справі «Латальє проти Франції», п. 51 «Попереднє затримання не має передувати покаранню у виді позбавлення свободи, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.
Судом установлено, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, не зменшились. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, санкцією статті обвинувачення передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі на строк до п'яти років. Вказані обставини, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, характеру інкримінованого злочину, свідчать про існування ризику переховування від суду, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, а також те, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження та судовий розгляд не розпочато, жодні докази не досліджені, учасники не допитані, відтак обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду і незаконно впливати на свідків.
Водночас, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим, за встановлених судом обставин, не може бути самостійною підставою для подальшого продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтування можливого переховування від суду.
Окрім того, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, рідних брата та сестру, з якими підтримує гарні стосунки, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки.
Отже, за вище вказаних обставин, суд вважає, що прокурором не доведено, що для забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого є необхідним застосування відносно останнього виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як визначено п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції з прав людини, кожен, кого заарештовано має негайно постати перед судом, і йому має бути забезпечено розгляд справи упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт, з покладенням на нього обов'язків, відповідно до вимог ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 314- 317 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023041230001891 від 22.09.2023 за ч. 1 ст. 119 КК України щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити до судового розгляду на 28.12.2023, о 10 год. 30 хв.
Викликати в судове засідання учасників судового провадження.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_5 , заявленого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу- задовольнити
Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, строком на 2 (два) місяці, заборонивши обвинуваченому цілодобово залишати житло, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до Криворізького районного суду Дніпропетровської області на першу вимогу;
- не залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком випадків прибуття до суду за викликом та у зв'язку з отриманням медичної допомоги;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно з зали суду.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно, після звільнення з-під варти, прибути до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Копію ухвали направити до ДУ «Криворізька установа виконання покарань № 3»» для відома та виконання.
Ухвалу для виконання направити органу поліції за визначеним місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 .
Органу Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про що невідкладно повідомити Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на Криворізьке РУП ГУНП у Дніпропетровській області та на процесуального прокурора в кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали до 21.02.2024 виключно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 22.12.2023
Суддя: ОСОБА_1