Справа №750/13041/23
Провадження №2/751/1631/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року місто Чернігів
НОВОЗАВОДСЬКИЙРАЙОННИЙСУДМІСТАЧЕРНІГОВА
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
при секретарі Курач В.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ВСТАНОВИВ:
09.10.2023 року на підставі ухвали Деснянського районного суду міста Чернігова від 07.10.2023 року до Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 25.02.2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, за актовим записом №242, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ? частини з усіх видів його заробітну (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, окремо для кожної, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. Просить всі судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивує тим, що 25.02.2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, за актовим записом №242, з відповідачем по справі було зареєстровано шлюб, від якого мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначає, що на даний момент діти проживають з нею і перебувають на повному її утриманні. Вказує, що між нею та відповідачем існують непорозуміння у вирішенні спільних питань існування сім'ї, основна причина розпаду сім'ї, це відсутність між ними почуття любові та поваги. Фактично, спільне господарство не ведеться, між ними відсутнє взаєморозуміння і довіра. Примирення між ними неможливе. Стверджує, що домовленості, щодо утримання спільних дітей з відповідачем не досягнуто, відповідач працездатний і може фінансово забезпечувати своїх дітей.
На підставі ст.ст. 104, 105, 110, 112, 180-183 СК України, просить, шлюб між нею та відповідачем розірвати, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання трьох малолітніх дітей.
Ухвалою суду від 13.10.2023 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не надіслав.
Дослідивши матеріали справи, подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно розцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 25.02.2014 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, який зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, за актовим записом №242, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 від 25.02.2014 року. (а.с.5)
Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 29.01.2019 року, серії НОМЕР_3 від 27.05.2014 року, серії НОМЕР_4 від 19.12.2020 року, батьками неповнолітніх: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6,7,8)
Як вбачається з витягу №163 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 07.07.2023 року, неповнолітні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.14)
Згідно з ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до вимог ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дитини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема, статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини встановлена ст. 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов'язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.
Керуючись ст. 7 Сімейного кодексу України відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За умов ч.ч. 1, 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
На час розгляду справи домовленості між позивачем та відповідачем з приводу участі відповідача в утриманні дитини не досягнуто, а отже, аліменти підлягають стягненню в судовому порядку в силу ст. 181 Сімейного Кодексу України.
При визначенні розміру аліментів судом враховуються обставини викладені у ст. 182 СК України: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
За приписами статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, приймаючи до уваги обставини життя подружжя, відсутність згоди позивача на примирення, приходить до висновку, що шлюб на підставі ст.112 Сімейного Кодексу України належить розірвати, оскільки шлюбні стосунки фактично припинились і перебування їх у шлюбі носить формальний характер, збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, що має істотне значення у даній справі. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 відповідно до ст.113 СК України залишити « ОСОБА_9 ».
Виходячи з того, що діти проживають разом із позивачем, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок позивача полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дітей, а ще й у постійному вихованні, контролі, враховуючи вік дітей, беручи до уваги обов'язок батьків щодо матеріального утримання дітей, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів. З відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 04.09.2023 року, в силу ст. 191 Сімейного Кодексу України, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Суд визнає необхідним застосувати п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
В частині вимог про розірвання шлюбу, позивачем понесені документально підтверджені судові витрати в розмірі 1 073,60 грн. (а.с.1), які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Судовий збір, в частині вимог про стягнення аліментів, від сплати якого позивач звільнена на підставі п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 223, 247, 280 - 282, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 180-184, 191 СК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований 25.02.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 242 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишити прізвище « ОСОБА_9 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частини видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 04.09.2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір у розмірі 1073 (одна тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь держави (Призначення платежу: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/, 22030106; код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , (місце реєстрації: АДРЕСА_3 )
Повний текст рішення суду виготовлений 22.12.2023 року.
Головуючий - суддя О. Г. Деркач