Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
27 грудня 2023 р. справа № 520/3834/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківської обласної прокуратури (вул. Б.Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 02910108) про стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної прокуратури, в якому просить суд стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь позивача вихідну допомогу при звільненні в розмірі 8063,27 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 48379,62 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Другого апеляційного адміністративного суду про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі №520/549/23.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 провадження у справі поновлено.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено про недотримання позивачем строку звернення до суду, зокрема, відповідач вважає, що про порушення своїх прав позивачу було відомо з моменту звільнення зі служби наприкінці 2021 року, утім, до суду позивач звернувся на початку 2023 року, тобто, з порушенням місячного строку звернення до суду.
Враховуючи, що адміністративний позов подано до суду після спливу передбаченого КАС України строку, судом залишено позов без руху на підставі ч.13 ст.17 КАС України та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалу від 27.07.2023 отримано позивачем через систему "Електронний суд" 27.07.2023.
На момент вирішення питання про залишення позову без розгляду позивач не скористався процесуальним правом надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 позов залишено без розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 ухвалу ХОАС від 03.08.2023 скасовано в частині. Справу направлено до ХОАС для продовження розгляду.
Ухвалою ХОАС від 27.12.2023 позов прийнято до розгляду.
Вимоги ухвали ХОАС від 27.07.2023 позивачем не виконано, до суду не надано заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду поважними та докази поважності причин його пропуску, тому суд приходить до висновку про необхідність повторно залишити позов без руху.
Відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідачем надано до суду докази того, що листом Харківської обласної прокуратури від 19.07.2022 за № 21-92-22вих щодо розгляду заяви позивача від 12.07.2022 йому направлено довідку про середній розмір середньомісячної заробітної плати та розрахунковий лист за жовтень 2021 року з детальним описом грошових виплат, здійснених при звільненні.
Тобто, про порушення свої прав позив дізнався саме з моменту отримання вказаного листа, до суду звернувся 14.02.2023, при цьому твердження позивача про те, що відповіді на свої заяви він не отримував, у означеному контексті є неприйнятними та такими, що мають намір ввести суд в оману.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що адміністративний позов подано до суду після спливу передбаченого КАС України строку, суд приходить до висновку про залишення повторно адміністративного позову без руху.
Так, згідно з положеннями ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву - повторно залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.
Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк п'ять днів з моменту отримання копії ухвали та роз'яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ