РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
26 грудня 2023 року м. Рівне№460/27270/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинення певних дій у межах адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 31707,36 грн.
Ухвалою суду від 01.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
20.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду із зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, у якому просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 1339829-2407-1712 від 26.12.2022; № 18835-2407-1712 від 05.04.2023;
скасувати податкову вимогу № 0002442-1301-1700 від 16.05.2023 та реєстрацію обтяження в Державному реєстрі рухомого майна на ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління ДПС у Рівненській області внести зміни до інтегрованих карток відповідача (ФОП ОСОБА_1 ) з орендної плати з фізичних осіб шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу.
Відповідно до частини першої статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 178 КАС України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Судом встановлено, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Згідно з позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 27.01.2022 по справі № 160/11673/20, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 1640/2885/18 (провадження № К/9901/20715/19) пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Такий висновок також сформований в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 300/2318/21 (провадження № К/9901/43263/21).
В межах спірних правовідносин позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення, прийняті 26.12.2022 та 05.04.2023.
Про обставини адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення позивач в зустрічній позовній заяві не зазначає та доказів такого оскарження не надає.
У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що зазначені податкові повідомлення-рішення вона отримала 02.03.2023 та, відповідно 24.04.2023, що підтверджується також рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.
Даний зустрічний позов пред'явлено позивачем до суду 20.12.2023, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на наведене, зустрічну позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки зустрічної позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Поліщук