Справа № 420/25908/23
УХВАЛА
25 грудня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про залучення співвідповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 16.10.2023 року, просить суд:
- визнати протиправними дії ООТЦКСП щодо відмови у підготовці та наданні до ГУПФУ довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року та 01.01.2021 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії;
- зобов'язати ООТЦКСП підготувати та надати до ГУПФУ довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року та 01.01.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.
Ухвалою від 30.10.2023 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №420/25908/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику).
Ухвалою суду від 30.10.2023 року зупинено провадження в адміністративній справі №420/25908/23 до прийняття рішення судовою палатою Верховного Суду з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у справі №380/1907/23.
Ухвалою від 18.12.2023 року суд поновив провадження у справі №420/25908/23.
19.12.2023 року до суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі № 420/25908/23 співвідповідача, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, крім того у вказаному клопотанні позивач просить:
« 1. Визнати протиправними:
- дії ООТЦКСП щодо відмови, за моїм запитом, у підготовці та наданні до ГУПФУ довідки про розмір мого грошового забезпечення станом на 29.01.2020р. та далі на 01.01.кожного року у відповідності до вимог статей 43 і 63 ЗУ №2262-ХІІ з врахуванням положень ПКМУ №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку моєї пенсії.
- дії ГУПФУ щодо не складання у відповідності до вимог статей 43 і 63 ЗУ №2262-XII, з врахуванням положень ПКМУ №704, Списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку станом на 29.01.2020р. та далі на 01.01.кожного року та поданні до ООТЦКСП, що привело до порушення моїх прав на належне пенсійне забезпечення.
2. Зобов'язати:
- ООТЦКСП підготувати та надати до ГУПФУ довідки про розмір мого грошового забезпечення станом на 29.01.2020р. та далі на 01.01.кожного року у відповідності до вимог статей 43 і 63 ЗУ №2262-ХІІ з врахуванням положень ПКМУ №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку моєї пенсії.
- ГУПФУ:
• складати у відповідності до вимог статей 43 і 63 ЗУ №2262-ХІІ, з врахуванням положень ПКМУ №704, Список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку станом на 29.01.2020р. та далі на 01.01 .кожного року та подавати до ООТЦКСП.
• здійснити перерахунок та виплату моєї пенсії з 29.01.2020р на підставі довідок про розмір мого грошового забезпечення виданих з ООТЦКСП до ГУПФУ та здійснити виплату різниці між нарахованим та виплаченим розміром пенсії.».
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, наведеною нормою передбачено, що позивач має право або змінити предмет позову або збільшити позовні вимоги шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4 частини 5 статті 160 КАС України).
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі N 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19.
Відповідно положень КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Однак, таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Так, у позовній заяві позивач оскаржує відмову ООТЦКСП у підготовці та наданні до ГУПФУ довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року та 01.01.2021 р.
Однак, проаналізувавши зміст поданого позивачем клопотання вбачається, що позивач не лише просить залучити співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, але й висуває до нього нові вимоги, які не були зазначені у тексті первісної позовної заяви.
Тобто, подане позивачем клопотання є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданого позивачем клопотання в якості клопотання про залучення співвідповідача.
КАС України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, а також порядок розгляду заяв з процесуальних питань.
Так, частиною 2 статті 167 КАС України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі № 420/25908/23 співвідповідача підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 47, 167, 248, 256 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі № 420/25908/23 співвідповідача - повернути без розгляду заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Лебедєва