Справа № 420/35897/23
УХВАЛА
26 грудня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Полтавській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
До суду з позовом звернулась адвокат Хуснутдінова Наіля Чингізівна діюча в інтересах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1) та Головного управління ДПС в Полтавській області (далі - відповідач-1), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 13.12.2022 № 7849968/2934613368 про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 13.12.2022 № 7849969/2934613368 про відмову в реєстрації податкової накладної № 38 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 13.12.2022 № 7849971/2934613368 про відмову в реєстрації податкової накладної № 63 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 09.12.2022 № 7824667/2934613368 про відмову в реєстрації податкової накладної № 41 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 09.12.2022 № 7824665/2934613368 про відмову в реєстрації податкової накладної № 52 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 09.12.2022 № 7824664/2934613368 про відмову в реєстрації податкової накладної № 54 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 09.12.2022 № 7824662/2934613368 про відмову в реєстрації податкової накладної № 56 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 07.02.2023 № 8223410/2934613368 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 27.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: №20 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 29.11.2022; № 38 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 29.11.2022; № 63 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 29.11.2022; № 41 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових-накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 29.11.2022; № 52 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 29.11.2022; № 54 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 29.11.2022; № 56 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 29.11.2022; № 16 від 27.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 30.12.2022.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Разом із цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання. З прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом оскарження є рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, прийняті комісією Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.12.2022 року, від 13.12.2022 року, від 27.12.2022 року, від 07.02.2023 року.
При цьому, позивач скористався правом на адміністративне оскарження даних рішень шляхом подання скарги до ДПС України, які залишені без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
З огляду на вказані обставини, для звернення до суду з вказаними вимогами передбачений тримісячний строк, який обчислюється з дня отримання позивачем рішень за результатами розгляду його скарг.
Натомість, позивач звернувся до суду 19.12.2023 року (дата направлення позовної заяви з додатком поштовим зв'язком), що свідчить про порушення позивачем тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача разом з позовною заявою подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку, яка обґрунтована тим, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 , а відтак працює в умовах військового стану у місті Херсон, який знаходиться під постійним обстрілом, крім того до 11.11.2022 місто знаходилося під окупацією військами російської федерації. На даний час, місто знаходиться цілодобово під вогнем окупантів, а відтак ФОП ОСОБА_1 пропущено строк на оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних із-за неможливості ведення господарської діяльності в умовах воєнного стану. Підготовка позовної заяви, а також, документів, які додаються до позовної заяви займає значний час роботи. У місті часто є перебої з електропостачанням та інтернет зв'язком. Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, з подальшим продовженням. 28.02.2022 Торгово-промислова палата України листом № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що війна в Україні належить до форс-мажорних обставин. Відповідно ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України внесла зміни до ПК України, а саме: статтю 102 ПК України доповнено п. 102.9 такого змісту: «На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.» Наразі позивач відновлює свою роботу та має можливість працювати. У зв'язку з чим, з урахуванням п. 102.9 ст.102 ПК України, просить поновити строк на оскарження рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з урахуванням вказаних доводів позивача, суддя вказує про таке.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ч. 3 ст. 78 КАС України).
Аналізуючи наведені положення процесуального закону, слід зазначити, що можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду нерозривно пов'язується із обов'язком заінтересованої сторони довести поважність причин такого пропуску. При цьому, загальновідомі обставини, зокрема, щодо введення воєнного стану в Україні, доведенню не підлягають, що вимагає від сторони пояснення індивідуальних причин, їх поважності та зв'язку зі згаданою загальновідомою обставиною.
Наразі положення КАС України не пов'язують факт дії воєнного стану в Україні з автоматичним продовженням процесуальних строків або імперативністю підстав для його поновлення. Крім того, запровадження в Україні воєнного стану не супроводжувалось ініціативами законодавця, натомість, внести зміни до процесуальних законів.
Таким чином, введення воєнного стану не є безумовною підставою для їх поновлення або продовження, проте має безпосередній вплив на оцінку судом інших (індивідуальних) обставин, які унеможливили або істотно ускладнили дотримання учасником процесу регламентованого терміну.
Суд звертає увагу позивача, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, зазначила, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи, проте суддя вважає, що позивачем не наведено жодних конкретних доводів та не надано жодних доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні.
З огляду на вказане, наведені у заяві про поновлення строку на звернення до суду із даними вимогами аргументи на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, відхиляються як необґрунтовані.
Отже, позивачу пропонується вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 120, 123, 160-162, 169, 171, 241-243, 248 КАС України,
ухвалила:
У задоволені заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, письмових пояснень щодо інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та надання належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна