МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
(ДОДАТКОВЕ)
27.12.2023 р. Справа № 400/3325/22
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі,
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5,м. Миколаїв,54001,
простягнення компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 р. по справі №400/3325/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області внести відомості до наказу від 11.05.2022 № 375 о/с щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 37,5 днів щорічної оплачуваної відпустки; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 та 2021 рік у кількості 37,5 діб; в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпуски за 2022 рік та щодо стягнення компенсації саме в сумі 39362 гривень, - відмовлено.
29.11.23 позивачем заявлено клопотання про ухвалення додаткового судового рішення у справі №400/3325/22 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 11160 (одинадцять тисяч сто шістдесят ) гривень.
Суд розглянув заяву щодо винесення додаткового судового рішення 27.12.2023 у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивачем заявлено в позовній заяві про відшкодування витрат на правову допомогу та зазначено, що докази підтвердження понесення витрат будуть подані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ст. 139 КАС України.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 139 КАС України, позивача заявлено про понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11160 гривень та надані докази: договір, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Кобзаренко М.Ю., ордер на надання правничої правової допомоги, попередній розрахунок суми судових витрат.
Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Положеннями ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічні правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17 та від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Досліджуючи надані позивачем документи, судом встановлено, відповідно до попереднього розрахунку адвокатом надані послуг на суму 11164,50 грн (ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з судовою практикою, складання позовної заяви та відповіді на відзив, виготовлення копій позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, ознайомлення з відзивом, ознайомлення з заперечення, участь у судових засіданнях.
Однак, цей розрахунок є попереднім та не відповідає обставинам справи, а саме: представником позивача не було подано до суду відповіді на відзив, також відповідачем не надавалось заперечення по справі, та представник позивача не приймав участі у судовому засіданні.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 11160,00 грн не є розумною та співмірною, виходячи з предмету розгляду даної справи, виконаних послуг. Фактичне понесення позивачем суми витрат на правову допомогу у заявленому обсязі не підтверджено наявними у справі доказами.
З урахуванням наданих доказів та враховуючи можливість понесення витрат на правову допомогу у майбутньому, суд приходить до висновку про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
У випадку, передбаченому п.3 наведеної вище норми, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 143, 248, 252 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, Миколаїв, 54001, 40108735) судові витрати у сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) .
2. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко