Рішення від 16.12.2023 по справі 380/13969/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/13969/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2023 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/13969/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просила:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області «Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»» № 133950006514 від 31.05.2023 року ОСОБА_1 з 31.05.2023 року.

- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу по Списку №1 період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 05.04.2013 року по 08.10.2014 року на посаді роздавальника вибухових матеріалів підземного.

- 3обов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового страхового стажу за Списком №1 періоду роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.01.2021 року по 01.03.2023 року та зарахувати заробіток за вказаний період.

- 3обов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 31.05.2023 року (дня зверненням за призначенням пенсії на пільгових умовах).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач у віці 49 років 24.05.2023 звернулася до територіального органу ПФУ із заявою, просила призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. ГУ ПФУ в Рівненській області за наслідками розгляду її заяви прийняло рішення №133950006514 від 31.05.2023, яким відмовило заявниці у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1058-IV у зв'язку з тим, що заявниця не досягла віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV (досягнення віку 50 років, за наявності страхового стажу не менше 20 років, з них 7 років 6 місяців на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці). За результатами розгляду документів поданих заявницею документів, до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи з 05.04.2013 по 08.10.2014 згідно довідки №1-154-11 від 05.04.2023, оскільки за даний період посада роздавальника вибухових матеріалів підземної дільниці вентиляції і техніки безпеки не атестована.

Позивач посилається на те, що згідно з довідкою відокремленого підрозділу «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» від 05.04.2023 року №1-154-11 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, вона працювала повний робочий день під землею на шахті і за період з 28.01.2013 року по 19.02.2013 року (00р.00міс.22 дн) виконувала підземні гірничі роботи в шахті за професією учень роздавальника вибухових матеріалів підземної дільниці вентиляції і техніки безпеки, як робітник, зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1, пункт 1 п.1.1а, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року що дає право на пенсію на пільгових умовах.

У період з 05.04.2013 року по 02.08.2016 року (03р.03міс.28 дн) виконувала підземні гірничі роботи в шахті за професією роздавальника вибухових матеріалів підземний дільниці вибухових робіт, як робітник, зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1, згідно Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року що дає право на пенсію на пільгових умовах.

У період з 03.08.2016 року по 01.03.2023 року (06 років 06 місяців 29 дні) виконувала підземні гірничі роботи в шахті за професією роздавальника вибухових матеріалів підземний дільниці вибухових робіт, як робітник, зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1, згідно Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 року що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до наказів наказ №364 від 09.10.2009, №434 від 09.10.2014 та №318 від 07.10.2019 «Про результати атестації робочих місць» проведено атестацію робочих місць і посад, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, зокрема по Списку №1 атестована професія (посада) роздавальник вибухових матеріалів ВТБ (дільниця вентиляції і техніки безпеки).

З поданих документів вбачається, що роздавальник вибухових матеріалів підземний є атестованою професією за умовами праці по Списку №1. В зв'язку з утворенням на ВП «Шахта «Великомостівська» дільниці вибухових робіт, 05.04.2013 року позивача, як роздавальника вибухових матеріалів підземного, було переведено з дільниці вентиляції і техніки безпеки на дільницю вибухових робіт, як роздавальника вибухових матеріалів підземного (посада, умови праці в підземних умовах не змінилися).

Згідно наказу ВП «Шахта «Великомостівська» №164 від 27.02.2013 року «Про створення дільниці вибухових робіт» вбачається, що з 01.03.2013 року створено на шахті виробничий підрозділ - дільницю вибухових робіт із штатним розписом в кількості 2 одиниці: начальник дільниці - 1 одиниця; завідувач підземним складом вибухових матеріалів - 1 одиниця. В п.6 наказу зазначено: «Враховуючи те, що умови праці на робочих місцях працівників дільниці вибухових робіт залишилися без змін і аналогічні тим умовам праці, які були на дільниці вентиляції і техніки безпеки пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах, а також пільгове забезпечення працівникам дільниці вибухових робіт здійснювати у відповідності до результатів атестації робочих місць завершеної 09.10.2009 року (наказ від 09.10.2009 року №364).

Також позивач зазначає, що з даної Форми РС-право вбачається, що пільговий страховий стаж по Списку №1 та страховий стаж їй зараховано по 31.12.2020 року. Також з довідки ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу) вбачається не сплата ВП Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі ССВ) за період 01.01.2021 року по 01.03.2023 року.

Позивач стверджує, що на день звернення із заявою про призначення пенсії їй було 49 років (49 років 2 місяці 19 днів, загальний стаж становив більше 20 років/відповідач підтвердив страховий стаж 24 роки 05 місяців 21 день, пільговий стаж за Списком №1 більше 7 років 6 місяців/підтверджений відповідачем 6 років 3 місяці 16 днів, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Ухвалою судді від 10.07.2023 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу встановлено строк для подання відзиву до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідач-1, ГУ ПФУ у Львівській області, позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву , просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач посилається на норми п.1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV та вказує, що станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (24.05.2023) право на пенсію за віком на пільгових умовах у позивача відсутнє. Відповідач зазначає, що до пільгового стажу роботи не зараховано період з 05.04.2013 по 08.10.2014 згідно довідки №1-154-11 від 05.04.2023, оскільки за даний період посада роздавальника вибухових матеріалів підземного дільниці вентиляції і техніки безпеки не атестована.

Відповідач-2, ГУ ПФУ в Рівненській області, позов не визнає. Просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.

До пільгового стажу роботи не зараховано період з 05.04.2013 по 08.10.2014 згідно довідки № 1-154-11 від 05.04.2023, оскільки за даний період посада роздавальника вибухових матеріалів підземного дільниці вентиляції і техніки безпеки не атестована.

Для зарахування необхідно долучити атестації робочих місць та їх перелік. Робота у шкідливих та важких умовах після 21 серпня 1992 відповідно до пункту 4.1 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 383 від 18.11.2005 затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України

Відповідач звертає увагу на те, що однією з умов для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 є досягнення особою віку 50 років. Однак, відповідно до паспорта позивач на момент звернення до органу Пенсійного фонду досягла 49 років 2 місяці 19 днів.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 N 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII визнано неконституційними статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини цього рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

На час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між нормами Закону № 1788 з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058 - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.

Однак, на виконання вказаного рішення Верховною Радою України не внесено змін до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Судом встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 24.05.2023 звернулася до органу ПФУ із заявою, просила призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 позивач працювала на відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля», а саме: з 05.04.2013 року по 01.03.2023 переведена роздавальником вибухових матеріалів підземним другого розряду з повним робочим днем в шахті (Список №1).

. В довідці про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1-154-11 від 05.04.2023, виданої ДП «Шахта «Великомостівська», зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день під землею на шахті і за період з 28.01.2013 року по 19.02.2013 року (00р.00міс.22 дн) виконувала підземні гірничі роботи в шахті за професією учень роздавальника вибухових матеріалів підземної дільниці вентиляції і техніки безпеки, як робітник, зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1, пункт 1 п.1.1а, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року що дає право на пенсію на пільгових умовах.

31.05.2023 ГУ ПФУ в Рівненській області прийняло рішення №133950006514, відповідно до котрого відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, в якому зазначило таке:

« Пунктом 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пенсійний вік визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1) становить 50 років.

Вік заявника 49 років 2 місяці 19 днів.

Згідно з пунктом 2 цієї статті, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених робота

Страховий стаж особи становить 24 роки 5 місяців 21 день (з урахуванням кратності 24 роки 5 місяців 21 день).

Пільговий стаж особи становить 6 років 3 місяці 16 днів.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

- за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

До пільгового стажу роботи не зараховано період з 05.04.2013 по 08.10.2014 згідно довідки № 1-154-11 від 05.04.2023, оскільки за даний період посада роздавальника вибухових матеріалів підземного дільниці вентиляції і техніки безпеки не атестована. Для зарахування необхідно долучити атестації робочих місць та їх перелік. Робота у шкідливих та важких умовах після 21 серпня 1992 відповідно до пункту 4.1 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 383 від 18.11.2005 затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України.

Додатковий коментар: відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», через недосягнення необхідного пенсійного віку та через відсутність пільгового стажу».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що у зв'язку з неврахуванням відповідачем часу роботи до пільгового стажу, відповідач порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно із статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Як визначено статтею 83 Закону №1788-XII, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 1) частини другої статті 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-XII, в редакції до 01.04.2015, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

З 01.04.2015 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII, яким також внесені зміні до Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Так, статтю 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” викладено в новій редакції, зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Конституційний Суд України 23.01.2020 за результатами розгляду справи №1-5/2018(746/15) прийняв рішення №1-р/2020 та вирішив таке:

- визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII;

- стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам. […]».

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383). Згідно з пунктом 10 цього Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N637.

Як визначено пунктом 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

За період роботи позивачки чинним був Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо

важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Розділом I. Гірничі роботи підрозділу 1 Списку №1, затв. постановою КМУ від 16.01.2003 №36 визначено професію/посаду працівників, зайнятих на підземних роботах пункту 1.1а усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами:

Орган ПФУ при прийнятті рішення керувався Законом №1058-IV, відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 якого право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Рішенням №133950006514 від 31.05.2023 відповідач відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв'язку з відсутністю підстав для призначення - відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (7 років 6 місяців) та недосягненням пенсійного віку (50 років).

В оскаржуваному рішенні відповідач підтвердив пільговий стаж позивачки по Списку №1 6 років 3 місяці 16 днів, проте не зарахував:

- до пільгового стажу періоди роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 05.04.2013 року по 08.10.2014 року на посаді роздавальника вибухових матеріалів підземного, оскільки за даний період посада роздавальника вибухових матеріалів підземного дільниці вентиляції і техніки безпеки не атестована.

При прийнятті цього рішення суд враховує, що у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020 Конституційний Суд України вказав таке:

статтею 13 Закону №1788 до внесення змін Законом №213 було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років. Отже, у статті 13 Закону №1788 до внесення змін Законом №213 було встановлено такий пенсійний вік: у пункті „а“ для чоловіків - 50 років, для жінок - 45 років; у пунктах «б»-«з» для чоловіків - 55 років, для жінок - 50 років. У Законі №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, збережено вказану пропорцію щодо зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку без урахування різниці між пенсійним віком для чоловіків і жінок. У частині першій статті 13 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, встановлено однаковий пенсійний вік для чоловіків та жінок, а саме: у пункті “а”- 50 років (на 10 років менше, ніж загальний пенсійний вік), у пунктах «б»-«з» - 55 років (на 5 років менше, ніж загальний пенсійний вік). Вказаними положеннями Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років. Тому Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Станом на дату звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком (заява подана 24.05.2023) з урахуванням наведеного рішення Конституційного Суду України чинною є редакція пункту а) частини першої статті 13 Закону №1788-XII, відповідно до якої право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При вирішенні питання про застосовність до спірних правовідносин положень Закону №1058-IV чи Закону №1788-XII суд враховує такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 за результатами перегляду зразкового рішення №360/3611/20 від 21.04.2021:

«[…] Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV».

Разом тим щодо не зарахування пенсійним органом до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи позивача з 05.04.2013 до 08.10.2014 з підстави непроведення атестації робочих місць суд зазначає таке.

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Положеннями ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Така ж норма міститься і в п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Разом з тим, для підтвердження пільгового стажу лише на підставі трудової книжки існує певна вимога, визначена в абз.4, 5 п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, а саме: якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, роботодавці зобов'язані проводити атестацію робочих місць за умовами праці.

При цьому законодавець поклав відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, організацій.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Аналіз зазначених норм свідчить, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Виходячи з викладеного, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у наведеній вище постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відповідачами не заперечується приналежність зазначеної посади до такої, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1.

Разом з тим, наведені відповідачем-1 мотиви щодо не зарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача за Списком № 1 в силу встановлених обставин та правової позиції Великої Палати Верховного Суду є протиправними, оскільки в трудовій книжці позивача та довідці № 1-154-11 від 05.04.2023 наявні усі необхідні відомості, які визначають її право на зарахування спірного періоду саме до пільгового стажу за Списком № 1.

Отже, станом на дату подання заяви про призначення пенсії за віком (24.05.2023) позивачка:

1) досягла 45 річного віку (49 років 2 місяці 19 днів);

2) загальний страховий стаж роботи складає більше 15 років (підтверджений органом ПФУ в оскарженому рішенні становить 24 роки 5 місяців 21 день;

3) пільговий стаж за Списком №1 становить більше 7 років 6 місяців (підтверджений органом ПФУ в оскарженому рішенні становить 6 років 3 місяці 16 днів, додатково підлягає зарахуванню на підставі цього рішення суду 1 рік 6 місяців 3 дні).

З урахуванням цих обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 станом на дату звернення до ПФУ мала право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки відповідала вимогам пункту а) частини першої статті 13 Закону №1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020.

Щодо позовної вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового страхового стажу за Списком №1 періоду роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.01.2021 року по 01.03.2023 року та зарахувати заробіток за вказаний період суд зазначає наступне.

Оскаржуване рішення не містить висновків щодо незарахування позивачу роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.01.2021 року по 01.03.2023 року у зв'язку з несплатою єдиного соціального внеску.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідачів з приводу зарахування позивачу роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.01.2021 року по 01.03.2023 року.

Таким чином, в цій частині позовних вимог відсутнє порушене право позивача. Оскільки відповідно до положень частини 1 статті 5 КАС України судовому захисту підлягають порушенні права, свободи та інтереси особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

На підставі статті 83 Закону №1788-XII пенсія за віком на пільгових умовах підлягає призначенню позивачці з дня звернення за призначенням пенсії, тобто з 24.05.2023.

Для забезпечення ефективного відновлення прав позивачки та з метою виконання цього рішення суду обов'язок щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слід покласти на територіальний орган ПФУ за місцем проживання заявниці, тобто ГУ ПФУ у Львівській області.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, 7, 21084076) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 133950006514 від 31.05.2023 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 05.04.2013 року по 08.10.2014 року на посаді роздавальника вибухових матеріалів підземного.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з дати звернення із заявою від 24.05.2023.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд. 7, ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1610,40 грн. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1610,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5. п. 15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 26.12.2023 року.

Суддя Гавдик З.В.

Попередній документ
115978087
Наступний документ
115978089
Інформація про рішення:
№ рішення: 115978088
№ справи: 380/13969/23
Дата рішення: 16.12.2023
Дата публікації: 29.12.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (10.07.2023)
Дата надходження: 20.06.2023
Предмет позову: про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії