ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року справа № 380/9906/23
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати надбавки позивачу як військовослужбовцю, який працював в умовах режимних обмежень у період з 01.01.2020 року по 25.11.2022 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити надбавку позивачу, як військовослужбовцю, який працював в умовах режимних обмежень у період 01.01.2020 року по 25.11.2022 року з урахуванням раніше виплачених сум;
- здійснити перерахунок та виплатити позивачу суму одноразової грошової допомоги при звільненні, а також грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2018 - 2022 роки з урахуванням надбавки, як військовослужбовцю, який працював в умовах режимних обмежень з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача включити до розрахунку грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу надбавку, як військовослужбовцю, який працював в умовах режимних обмежень, за період з листопада 2020 по жовтень 2022 з врахуванням недоплаченої суми та подати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку (донарахування) розміру пенсії за вислугу років з моменту її призначення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 01.01.2020 по 25.11.2022 позивачу не виплачувалася надбавка за роботу з таємними документами, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» та наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам». Вказав, що така надбавка повинна бути виплачена позивачу у зв'язку з виконанням обов'язків за займаною у спірний період посадою. Стверджує, що спірна надбавка повинна виплачуватися позивачу у розмірі 15 % від посадового окладу. У зв'язку з тим, що заяву позивача про нарахування і виплату надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % залишено відповідачем без задоволення, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою від 12.05.2023 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою від 19.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Стрийський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (82404 Львівська область м. Стрий вул. Остапа Нижанківського 6; код ЄДРПОУ 09849702).
Ухвалою суду від 25.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 43248 від 12.06.2023), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень вказав, що підставою для виплати військовослужбовцям Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, надбавки до посадових окладів у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, є накази про встановлення надбавки військовослужбовцям відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. При цьому повідомив, що позивач проходив військову службу в Стрийському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який перебуває на фінансовому забезпеченні у Львівському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Також вказав, що в архівній відомості № 3 за 2020 рік відображено виплати на підставі щомісячних наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до яких за лютий, березень, травень, червень, серпень, вересень виплата спірної надбавки визначена у розмірі 10%, за квітень, липень, жовтень 15%. При цьому вказав, що у відомості відображені виплати в поточному місяці за попередній місяць. Відповідач стверджує, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 про виплату надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за результатами роботи з документами, що містять державну таємницю ОСОБА_1 на підставі яких відповідачем здійснюється нарахування та виплата цієї надбавки, за 2021 рік не оформлявся. За 2022 рік позивач отримував надбавку за роботу в умовах режимних обмежень на підставі наказу начальника Стрийського РТЦК та СП від 07.03.2022 № 3, згідно з яким спірна надбавка виплачується надбавка в розмірі 10% від посадового окладу з 07.03.2022. Таким чином вважає, що спірна надбавка виплачена позивачу у правильних розмірах, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Також заперечив щодо задоволення позовних вимог щодо перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2018 - 2022 роки з урахуванням надбавки як військовослужбовцю, який працював в умовах режимних обмежень, а також щодо включення до розрахунку грошового забезпечення для призначення пенсії, оскільки, на думку відповідача, такі вимоги є похідними та задоволенню не підлягають. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 41357 від 06.06.2023) у якій навів доводи аналогічні тим, які викладені в позовній заяві. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Копію ухвали від 19.05.2023 та копію позовної заяви з додатками вручено третій особі 01.06.2023, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 7901831707090. Станом на день розгляду справи пояснень на позовну заяву на адресу суду від третьої особи не надходило.
Суд вивчив матеріали справи, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.
ОСОБА_1 у спірний період проходив військову службу у Стрийському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, що підтверджується витягом з послужного списку позивача.
Відповідно до витягу з наказу начальника Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) № 369 від 25.11.2022 підполковника ОСОБА_1 з 25.11.2022 виключено зі списків особового складу Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та всіх видів забезпечення.
Листом від 28.03.2023 відповідач повідомив позивача про те, що надбавку в умовах режимних обмежень за 2020 рік ОСОБА_1 отримував, що відображено в архівній відомості за 2020 рік. Також повідомив, що за 2021 рік Стрийським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки не було видано накази відповідно до абзацу першого пункт 3 розділу 11 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, який є підставою для нарахування та виплати надбавки. Вказав, що за 2022 рік надбавку в мовах режимних обмежень позивач отримував з березня 2022 року, відповідно до наказу Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07.03.2022 № 3 «Про визначення розмірів і порядку надання компенсації військовослужбовцям і працівникам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.
З наявних у справі доказів, а саме: архівних відомостей за 2020, 2022 роки слідує, що спірну надбавку виплачено позивачу у січні, березні, квітні, червні, липні, вересні, жовтні 2020 року та з квітня по грудень 2022 року у розмірі 10% від посадового окладу. У травні, серпні та листопаді 2020 року спірну надбавку виплачено позивачу у розмірі 15% від посадового окладу. У лютому, грудні 2020 - березні 2022 року спірна надбавка позивачу не виплачувалася. При цьому, як повідомив відповідач, вказана інформація свідчить про виплату надбавки за попередній місяць (наприклад у березні 2020 року - за лютий 2020 року і т.д.).
Крім того, на підтвердження правомірності виплати надбавки у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, відповідач надав витяги з наказів військового комісара Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.03.2020 № 22, від 01.04.2020 № 28, від 04.05.2020 № 31, від 01.06.2020 № 36, від 02.07.2020 № 44, від 03.08.2020 № 50, від 01.09.2020 № 56, від 01.10.2020 № 62, від 30.10.2020 № 70, якими зокрема наказано виплатити надбавку за роботу, з матеріальними носіями секретної інформації, позивачу у розмірі 10% від посадового окладу за лютий, березень, травень, червень, серпень, вересень 2020 року відповідно.
Позивач вважає дії відповідача щодо не нарахування та невиплати надбавки позивачу як військовослужбовцю, який працював в умовах режимних обмежень у період з 01.01.2020 року по 25.11.2022 року, а також щодо не перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2018 - 2022 роки з урахуванням надбавки як військовослужбовцю, який працював в умовах режимних обмежень, а також щодо включення такої надбавки до розрахунку грошового забезпечення для призначення пенсії, тому звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу приписів частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
В силу вимог ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-XII).
Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 (надалі - Постанова КМУ № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 6 пункту 6 Постанови КМУ № 704 передбачено, виплачувати надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірах та порядку, визначених законодавством.
Аналогічні за змістом положення щодо складу грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам містяться у пункті 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 (далі - Наказ № 260).
Порядок виплати надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень визначено в розділі XI Наказу № 260.
Відповідно до п. 1 розділу XI Наказу № 260, військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов'язки в умовах режимних обмежень у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов'язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.
Пунктом 2 розділу XI Наказу № 260, встановлено, що розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації:
- відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків;
- відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків;
- відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Згідно п. 3 розділу XI наказу № 260, для виплати надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, командир військової частини щорічно станом на 01 січня визначає наказом розмір надбавки відповідно до номенклатури посад військовослужбовців і працівників, зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, за погодженням з режимно-секретним органом.
Надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, виплачується із дня вступу до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня отримання допуску до державної таємниці за номенклатурою посад та дня підписання наказу про призначення, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені.
Виплата військовослужбовцям надбавки припиняється із дня:
- наступного за днем звільнення від виконання обов'язків за посадою чи вступу до тимчасового виконання обов'язків за посадою, за якою виплату надбавки не встановлено;
- припинення доступу до матеріальних носіїв секретної інформації;
- закінчення науково-дослідних і науково-конструкторських робіт (п. 4 розділу XI Наказу № 260).
Пунктом 6 розділу XI Наказу № 260 передбачено, що виплата надбавки, встановленої пунктом 2 цього розділу, військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, під час перебування їх на навчанні за заочною формою навчання зберігається.
Таким чином з викладеного слідує, що до грошового забезпечення військовослужбовця входять такі додаткові види грошового забезпечення, як надбавка у зв'язку із роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.
При цьому, право на надбавку у зв'язку із роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці виникає за сукупності двох умов:
- наявність дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю;
- фактична постійна діяльність із відомостями, що становлять державну таємницю.
У разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України (ст. 30 Закону України «Про державну таємницю»).
Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регламентуються Законом України «Про державну таємницю».
Статтею 1 Закону України «Про державну таємницю» визначено, що допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.
За приписами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю» залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 7 років; для форми 3 - 10 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю» допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю» для розгляду питання про надання громадянам допуску до державної таємниці державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, де працюють, проходять службу або навчаються громадяни, оформляються документи, які надсилаються до органів Служби безпеки України. Перелік та форми таких документів, а також порядок їх надання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 7 статті 22 Закону України «Про державну таємницю» визначено, що надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну таємницю» рішення про надання доступу до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв приймають керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, у яких виконуються роботи, пов'язані з державною таємницею, або зберігаються матеріальні носії секретної інформації.
Статтею 28 Закону України «Про державну таємницю» встановлено, що громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов'язаний:
- не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
- не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом;
- не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України;
- виконувати вимоги режиму секретності;
- повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України;
- додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.
Нормами статті 29 Закону України «Про державну таємницю» передбачені обмеження прав у зв'язку з допуском та доступом до державної таємниці, а саме:
- громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці у порядку, встановленому законодавством, і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на п'ять років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею (ч. 1 ст. 29);
- не обмежується виїзд у держави, з якими Україна має міжнародні договори, що передбачають такий виїзд і згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 2 ст. 29);
- на громадянина також поширюються обмеження свободи інформаційної діяльності, що випливають з цього Закону (ч. 3 ст. 29).
Отже, Законом України «Про державну таємницю» передбачені відповідні обмеження до громадян, які працюють з відомостями, що становлять державну таємницю.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну таємницю» у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону України «Про державну таємницю» Кабінет Міністрів України постановою від 15.06.1994 № 414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення № 414).
У п. 1 Положення № 414 зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших державних органів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю.
Відповідно до п. 2 Положення № 414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
За приписами п. 5 Положення № 414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
Відповідно до п. 6 Положення № 414 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.
Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
Умови, за яких державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації можуть отримати дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, встановлено у ст. 20 Закону України «Про державну таємницю».
Надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Тобто, якщо обсяг функціональних обов'язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону України «Про державну таємницю» залежить від ступеня секретності.
Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов'язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.
Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов'язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов'язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв'язку з чим у неї відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну таємницю» виникає право на отримання компенсації.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 296/6615/17, від 07.05.2020 у справі № 813/2925/18, від 27.05.2020 у справі № 806/2056/18, від 28.01.2021 у справі № 240/229/20.
Як вже зазначалося вище, за змістом пункту 2 Положення № 414 компенсація надається у вигляді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. Зокрема, за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «таємно» встановлюється 10% надбавка, а за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «цілком таємно» - 15% надбавка.
В той же час, Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 по справі № 802/74/15-а висловив правовий висновок, що положення ст. 30 Закону України «Про державну таємницю», п. п. 2, 5 Положення № 414 слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов'язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов'язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням № 414, про що видати відповідний розпорядчий документ.
При цьому, факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов'язаної з доступом до державної таємниці (постанова Верховного Суду 28.01.2021 у справі № 240/229/20).
У цій справі спір стосується наявності підстав для виплати позивачу у спірний період надбавки у розмірі 15% від посадового окладу.
Військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов'язки в умовах режимних обмежень у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов'язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.
Як вже встановлено судом згідно п. 3 розділу XI наказу № 260, для виплати надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, командир військової частини щорічно станом на 01 січня визначає наказом розмір надбавки відповідно до номенклатури посад військовослужбовців і працівників, зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, за погодженням з режимно-секретним органом.
Наказом військового комісара Стрийського об'єднаного міського військового комісаріату від 02.01.2020 № 14 наказано виплачувати надбавку у 2020 році військовослужбовцям Стрийського об'єднаного міського військового комісаріату, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, в наступних розмірах від посадового окладу, зокрема, майору ОСОБА_1 , заступнику військового комісара - начальнику мобілізаційного відділення - 15%.
Наказом військового комісара Стрийського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31.12.2020 № 22 наказано виплачувати надбавку у 2021 році військовослужбовцям Стрийського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, в наступних розмірах від посадового окладу, зокрема, майору ОСОБА_1 , тимчасово виконуючому обов'язки заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення - 15%.
Наказом начальника Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31.12.2021 № 10 наказано виплачувати надбавку у 2022 році військовослужбовцям Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, в наступних розмірах від посадового окладу, зокрема, майору ОСОБА_1 , заступнику начальника РТЦК та СП - начальнику мобілізаційного відділення - 15%.
При цьому, наказом начальника Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07.03.2022 № 3 наказано виплачувати надбавку з 07.03.2022 військовослужбовцям Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, в наступних розмірах від посадового окладу, зокрема, майору ОСОБА_1 , заступнику начальника РТЦК та СП - начальнику мобілізаційного відділення - 10%.
Сукупність вищевказаних фактичних обставин вказує на те, що позивач мав допуск до державної таємниці, а характер його роботи (служби) на посаді передбачав роботу по забезпеченню режиму таємності, а також роботу з документами, справами, матеріальними носіями інформації, які вимагають наявність доступу до державної таємниці, що є підставою для отримання позивачем надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% від посадового окладу за період з 01.01.2020 по 06.03.2022 включно.
Доводи відповідача про відсутність правових підстав для нарахування позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за відсутності наказів про встановлення такої надбавки за займаною посадою, суд вважає необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджується факт видачі таких наказів.
Крім того, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що під час проходження позивачем військової служби, в межах спірного періоду, останньому було скасовано доступ до державної таємниці. Доказів того, що позивач таку роботу не здійснював відповідачем також суду надано не було.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, судом встановлено протиправність дій щодо ненарахування та невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу за період з 01.01.2020 по 06.03.2022 включно з урахуванням проведених виплат.
При цьому, з 07.03.2022 спірну надбавку встановлено у розмірі 10% від посадового окладу, що відповідає розміру, визначеному начальником Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Тому в позовні вимог за вказаний період задоволенню не підлягають, оскільки не встановлено протиправності дій відповідача щодо виплати надбавки за таємністю.
Водночас, при вирішенні позовних вимог у частині здійснення перерахунку та виплати позивачу суми одноразової грошової допомоги при звільненні, а також грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2018 - 2022 роки з урахуванням надбавки, як військовослужбовцю, який працював в умовах режимних обмежень з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язання відповідача включити до розрахунку грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу надбавку, як військовослужбовцю, який працював в умовах режимних обмежень, за період з листопада 2020 по жовтень 2022 з врахуванням недоплаченої суми та подати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку (донарахування) розміру пенсії за вислугу років з моменту її призначення, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Тобто, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Відповідачем ще не здійснено нарахування та виплату надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу за період з 01.01.2020 по 06.03.2022 включно з урахуванням проведених виплат, а тому у суду під час розгляду цієї справи відсутні докази про ухилення від інших зобов'язань.
З огляду на це, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині вказаних позовних вимог, як передчасних.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримано, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити частково.
Ураховуючи, що позивач у цій справі сплатив судовий збір за подання позовної вимоги про зобов'язання відповідача включити до розрахунку грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу надбавку, як військовослужбовцю, який працював в умовах режимних обмежень, за період з листопада 2020 по жовтень 2022 з врахуванням недоплаченої суми та подати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку (донарахування) розміру пенсії за вислугу років з моменту її призначення та така залишена судом без задоволення, то судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (79005 м. Львів вул. Івана Франка 25; код ЄДРПОУ 08412340), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (82404 Львівська область м. Стрий вул. Остапа Нижанківського 6; код ЄДРПОУ 09849702), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу за період з 01.01.2020 по 06.03.2022 включно, з урахуванням проведених виплат.
3. Зобов'язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу за період з 01.01.2020 по 06.03.2022, з урахуванням проведених виплат.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.П. Качур