ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
27 грудня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/1302/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» (далі - позивач, ТОВ «Луганськобленерго») до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 07 жовтня 2022 року № 15/09-19-04-01-06/39104114 щодо можливості своєчасного виконання платником податків - ТОВ «Луганськобленерго» свого податкового обов'язку;
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 28 вересня 2023 року № 29004/6/99-00-06-03-03-06 про результати розгляду скарги ТОВ «Луганськобленерго» від 07 листопада 2022 року № 55-01/14/10;
- зобов'язати ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання ТОВ «Луганськобленерго» свого податкового обов'язку на підставі заяви від 23 вересня 2022 року № 55-01/14/09 про відсутність можливості своєчасного виконання ТОВ «Луганськобленерго» обов'язків (у тому числі обов'язок податкового агента), визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 датою прийняття рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 07 жовтня 2022 року № 15/09-19-04-01-06/39104114.
Позовні вимоги ТОВ «Луганськобленерго» мотивовані тим, що 23 вересня 2022 року товариство звернулося в електронному кабінеті платника податків до ГУ ДПС в Івано-Франківській області та Головного управління ДПС у Луганській області із заявою № 55-01/14/09 про відсутність можливості своєчасного виконання позивачем обов'язків (у тому числі обов'язок податкового агента), визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, яка зареєстрована контролюючим органом за № 20070 від 23 вересня 2022 року реєстраційний індекс № 20070/6.
Підставами неможливості своєчасного виконання ТОВ «Луганськобленерго» податкових обов'язків стали і в заяві були зазначені: проведення воєнних (бойових) дій, тимчасова окупація Російською Федерацією території, на якій зареєстроване місцезнаходження ТОВ «Луганськобленерго», здійснення господарської діяльності ТОВ «Луганськобленерго», де знаходиться все майно ТОВ «Луганськобленерго» - виробничі потужності (будівлі, споруди, робочі машини, обладнання, транспортні засоби, прилади, інвентар) - об'єкти оподаткування, відповідні показники яких відображаються при складанні та подачі податкової та фінансової звітності; захоплення збройними силами (формуваннями) Російської Федерації всього майна ТОВ «Луганськобленерго», втрата всього майна ТОВ «Луганськобленерго»; захоплення збройними силами (формуваннями) Російської Федерації первинних документів, серверного обладнання з програмним забезпеченням та електронних баз даних ТОВ «Луганськобленерго», що унеможливило для ТОВ «Луганськобленерго» здійснення розрахунку показників для нарахування (стягнення) податків та зборів, складання та подачі податкової декларації з податку на прибуток підприємств та фінансової звітності; неможливість вивезення майна (рухомого) та первинних документів у зв'язку із загрозою для життя співробітників ТОВ «Луганськобленерго»; повне припинення роботи банківської системи України у Луганській області; фактичне призупинення з 24 лютого 2022 року роботи ТОВ «Луганськобленерго», призупинення дії трудових договорів з працівниками товариства (відсутність персоналу).
До заяви про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов'язків позивачем були надані: копія сертифікату Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1; копія листа щодо призупинення дії договорів від 07 березня 2022 року № 92; копія додаткової угоди від 07 березня 2022 року (Л-47-1-21); копія додаткової угоди від 07 березня 2022 року (Л-47-21); копія листа щодо зменшення суми орендної плати від 31 березня 2022 року № 01-24/2/1/727; копія додаткової угоди від 01 квітня 2022 року (Л-85-20/У-520-20); копія листа щодо призупинення дії договорів від 06 квітня 2022 року № 01-52/2/887/1; копія додаткової угоди від 06 квітня 2022 року (Л-6-22); копія додаткової угоди від 06 квітня 2022 року (Л-61-21); копія довідки переселенця від 22 квітня 2022 року; копія повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до Державної податкової служби України та ГУ ДПС у Луганській області (м. Сєвєродонецьк) від 17 травня 2022 року № 49-01/17/05; копія заяви про кримінальне правопорушення на адресу Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України від 19 травня 2022 року № 50-01/19/05; копія квитанції з електронного кабінету платника від 23 травня 2022 року № 7791, реєстраційний індекс 7791/6; копія повідомлення ГУ Національної поліції України в Луганській області про початок проведення досудового розслідування від 31 травня 2022 року № 1011/111/18-2022; копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31 травня 2022 року № 12022130000000076; копія листа щодо звільнення від орендної плати від 31 травня 2022 року № 01-24/2/1/761; копія додаткової угоди від 01 червня 2022 року (Л-85-20/У-520-20); копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17 червня 2022 року № 22022130000000224; копія наказу «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ТОВ «Луганськобленерго» від 25 липня 2022 року № 6к; копія відповіді ДПС України від 31 серпня 2022 року № 10079/6/99-00-09-01-02-06.
25 жовтня 2022 року ТОВ «Луганськобленерго» отримало в електронному кабінеті платника податків від ГУ ДПС у Івано-Франківській області рішення від 07 жовтня 2022 року № 15/09-19-04-01-06/39104114 щодо можливості своєчасного виконання ТОВ «Луганськобленерго» свого податкового обов'язку (далі - оскаржуване рішення-1).
Оскаржуване рішення-1 прийнято з підстав, що у ТОВ «Луганськобленерго» є можливість виконання податкового обов'язку щодо подання податкових декларацій по податку на прибуток за податкові періоди 2022 року, яка обумовлена фактом подання ТОВ «Луганськобленерго» за ці ж податкові періоди 2022 року податкових декларацій, розрахунків по інших видах податків і зборів, в т.ч. по податку на додану вартість, а також реєстрації податкових накладних, сплати грошових зобов'язань за відповідним видом платежу.
Не погодившись із оскаржуваним рішенням-1, 07 листопада 2022 року ТОВ «Луганськобленерго» звернулося (в електронному кабінеті платника податків) до ДПС України зі скаргою № 55-01/14/10, яка зареєстрована 08 листопада 2022 року під № 18654, реєстраційний індекс №18654/6.
Рішенням ДПС України від 28 вересня 2023 року № 29004/6/99-00-06-03-03-06 (далі - оскаржуване рішення-2) скарга ТОВ «Луганськобленерго» від 07 листопада 2022 року № 55-01/14/10 залишена без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Івано-Франківській області від 07 жовтня 2022 року № 15/09-19-04-01-06/39104114 - без змін. Оскаржуване рішення-2 отримано позивачем в електронному кабінеті платника податків 28 вересня 2023 року.
ДПС України в оскаржуваному рішенні-2 було досліджено, зокрема: копії документів ТОВ «ЛОЕ, доданих до Заяви про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов'язків; місцезнаходження (податкова адреса) ТОВ «Луганськобленерго» (м. Сєвєродонецьк, Луганська область) враховуючи норми Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309, яким затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно якого Сєвєродонецька міська територіальна громада з 25 червня 2022 року входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України; об'єкти оподаткування ТОВ «ЛОЕ» (відповідно до форми «20-ОПП»): комплекс, дитячий садок (виробнича ділянка) за адресою: Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Свободи, 1-Б (дата взяття на облік 28 грудня 2019 року), нежитлове приміщення (кабінет) за адресою: м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 3 (дата взяття на облік 07 травня 2020 року), нежитлове приміщення (офіс) за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г (дата взяття на облік 06 квітня 2021 року), після чого відповідачем ІІ було встановлено, що Старобільська міська територіальна громада з 28 лютого 2022 року входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України; інформаційні бази даних ДПС, згідно яких ТОВ «Луганськобленерго» відноситься до категорії платників податку на прибуток, що складають податкову звітність щоквартально, а остання подана податкова декларація з податку на прибуток - 2021 рік (17 лютого 2022 року, реєстраційний номер - 9431987467); подані ТОВ «Луганськобленерго» за податкові періоди січень-серпень 2022 року податкові декларації, розрахунки: з податку на додану вартість за січень-серпень 2022 року у встановлені терміни; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску за І квартал 2022 року - 16 червня 2022 року, за II квартал 2022 року - 07 липня 2022 року; податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік - у період з 17 по 21 лютого 2022 року; податковий розрахунок з плати за землю на 2022 рік - 07 лютого 2022 року; реєстрація TOB «Луганськобленерго», починаючи з 30 червня 2022 року податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за надані послуги з оренди майна, оренди приміщення, суборенди нежитлових приміщень.
Крім дослідження вищевказаних документів ДПС України в оскаржуваному рішенні-2 здійснений аналіз норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо використання платником податків даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємствами шляхом обов'язкового проведення інвентаризації активів і зобов'язань, Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 зі змінами щодо проведення підприємствами, із місцезнаходженням на території проведення антитерористичної операції, воєнних (бойових) дій під час воєнного стану, тимчасово окупованої Російською Федерацією, інвентаризації активів і зобов'язань у разі безперешкодного, безпечного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку.
На думку позивача, за результатами дослідження вищевказаних документів і аналізу зазначених норм законодавства відповідачем ІІ без будь-яких висновків оскаржуване рішення-1 було залишено без змін, а скарга ТОВ «Луганськобленерго» - без задоволення.
Посилаючи на підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, наказ Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», позивач вважає, що оскаржувані рішення відповідачів є необґрунтованими та протиправними, тому підлягають скасуванню, позовні вимоги просить задовольнити.
Заперечуючи проти задоволення позову ТОВ «Луганськобленерго», ГУ ДПС в Івано-Франківській області 24 листопада 2023 року подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що згідно з підпунктом 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України).
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 36.3 статті 36 ПК України встановлено, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Згідно з абзацом 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
06 вересня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та переліки документів на підтвердження» (далі - Порядок № 225).
Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку № 225 до платників податків /податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку, передбачені Порядком № 225.
Підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) визначено у підпунктах 1-7 пункту 1 розділу II Порядку № 225.
Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами:
- посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
- юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи;
6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку № 225 у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим Порядком № 225.
Підставою для неможливості податкових обов'язків позивачем у заяві визначено:
1) щодо складання податкових декларацій по податку на прибуток за період з 01 січня 2022 року по дату припинення військового стану - відсутність доступу до первинних документів, неможливість вивезення у зв'язку з їх знаходженням на територіях проведення воєнних (бойових) дій та які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); відсутність можливості розрахувати амортизаційні відрахування, оскільки відсутня інформація про пошкодження об'єктів основних засобів та придатність їх до подальшого використання; відсутність інформації щодо стану об'єктів нерухомого житлового та нежитлового майна з метою віднесення до витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю; відсутність переліку територій, на яких ведуться (ведися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначеними Кабінетом Міністрів України (згідно цього переліку не сплачується плата за землю та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки);
2) щодо сплати податку на прибуток за період з 01 січня 2022 року по дату припинення військового стану - відсутність можливості для складання декларації з податку на прибуток за період з 01 січня 2022 року по дату припинення військового стану;
3) щодо складання декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01 січня 2023 року по дату припинення військового стану - відсутність доступу до первинних документів, неможливість вивезення у зв'язку з їх знаходженням на територіях проведення воєнних (бойових) дій та які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); відсутність інформації щодо стану земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна; відсутність переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначеними Кабінетом Міністрів України;
4) щодо сплати орендної плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 01 січня 2023 року по дату припинення військового стану - неможливості безпечного та безперешкодного доступу до активів, неможливості проведення обов'язкової суцільної інвентаризації цих активів, на підставі яких Товариство не може визначити суми податкового обов'язку та скласти податкові декларації, зобов'язання по яких підлягатимуть сплаті.
Згідно з інформаційними базами даних ДПС ТОВ «Луганськобленерго» відноситься до категорії платників податку на прибуток, що складають податкову звітність щоквартально.
Остання подана податкова декларація з податку на прибуток - 2021 рік (17 лютого 2022 року, реєстраційний номер - 9431987467).
Товариством за податкові періоди січень-серпень 2022 року подані декларації: з податку на додану вартість за січень-серпень 2022 року у встановлені терміни; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску за І квартал 2022 року - 16 червня 2022 року, за II квартал 2022 року - 07 липня 2022 року; податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік - у період з 17 по 21 лютого 2022 року; податковий розрахунок з плати за землю на 2022 рік - 07 лютого 2022 року.
Протягом 2022 року, починаючи з 30 червня 2022року, ТОВ «Луганськобленерго» здійснювалася реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за надані послуги з оренди майна, оренди приміщення, суборенди нежитлових приміщень.
Відповідно до даних зведеної ІКП в ІКС «Податковий блок», податковий борг станом на 05 жовтня 2022 року у позивача відсутній.
За результатами розгляду заяви позивача ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийнято рішення від 07 жовтня 2022 року № 15/09-19-04-01-06/3910411 щодо можливості, своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку у зв'язку з фактом подання позивачем за податкові періоди 2022 року податкових декларацій, розрахунків по інших видах податків і зборів, у т.ч. ПДВ, а також реєстрацією податкових накладних в ЄРПН.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПК України.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (стаття 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі - Закон № 996-ХІV).
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (стаття 10 Закону № 996-ХІV).
Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами, (далі - Порядок № 419) та Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879, зі змінами (далі - Положення № 879) проведення інвентаризації обов'язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.
Відповідно до абзацу десятого пункту 12 Порядку № 419 та пункту 8 розділу І Положення № 879 підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал підприємств.
У річній фінансовій звітності, як встановлено пунктом 12 Порядку № 419, інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов'язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв'язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку. При цьому інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.
Підприємства, зазначені в абзаці десятому пункту 12 Порядку № 419, зобов'язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з'явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Крім того, пунктом 1 розділу III Порядку № 225 визначено, що контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
На підставі вказаного ГУ ДПС в Івано-Франківській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Луганськобленерго».
Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем 28 листопада 2023 року подана відповідь на відзив відповідача-1.
Правом подати до суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача-2, якщо такі докази не надані позивачем, ДПС України не скористався.
Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа розглядатиметься у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 23 листопада 2023 року відмовлено ТОВ «Луганськобленерго» у задоволенні клопотання про розгляд справи № 360/1302/23 в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив наступне.
ТОВ «Луганськобленерго» (ідентифікаційний код 39104114, місцезнаходження: вул. Гоголя, 24, 2 поверх, кімната 5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 35.12 Передача електроенергії; 35.13 Розподілення електроенергії; 35.14 Торгівля електроенергією (основний), про що свідчать відповіддю № 306621 від 06 листопада 2023 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
23 вересня 2022 року TOB «Луганськобленерго» звернулося в електронному кабінеті платника податків до ГУ ДПС в Івано-Франківській області та Головного управління ДПС у Луганській області із заявою № 55-01/14/09 про відсутність можливості своєчасного виконання позивачем обов'язків (у тому числі обов'язок податкового агента), визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, яка зареєстрована контролюючим органом за № 20070 від 23 вересня 2022 року реєстраційний індекс № 20070/6.
Підставами неможливості своєчасного виконання TOB «Луганськобленерго» податкових обов'язків в заяві були зазначені:
- щодо складання податкових декларацій з податку на прибуток за період з 01 січня 2022 року по дату припинення військового стану - відсутність доступу до первинних документів, неможливість вивезення у зв'язку з їх знаходженням на територіях проведення воєнних (бойових) дій та які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); відсутність можливості розрахувати амортизаційні відрахування, оскільки відсутня інформація про пошкодження об'єктів основних засобів та придатність їх до подальшого використання; відсутність інформації щодо стану об'єктів нерухомого житлового та нежитлового майна з метою віднесення до витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю; відсутність переліку територій, на яких ведуться (ведися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначеними Кабінетом Міністрів України;
- щодо складання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 01 січня 2023 року по дату припинення військового стану - відсутність доступу до первинних документів, неможливість вивезення у зв'язку з їх знаходженням на територіях проведення воєнних (бойових) дій та які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); відсутність інформації щодо стану земельних ділянок та розташованих на них об'єктів основних засобів з метою віднесення до витрат, пов'язаних з господарською діяльністю нарахованої плати за землю; відсутність переліку територій, на яких ведуться (ведися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначеними Кабінетом Міністрів України; не визначено земельні ділянки (земельні частки (паї), обласними військовими адміністраціями які засмічені вибухово-небезпечними предметами;
- щодо складання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01 січня 2023 року по дату припинення військового стану - відсутність доступу до первинних документів, неможливість вивезення у зв'язку з їх знаходженням на територіях проведення воєнних (бойових) дій та які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); відсутність інформації щодо стану об'єктів нерухомого житлового та нежитлового майна з метою з метою віднесення до витрат, пов'язаних з господарською діяльністю нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; відсутність переліку територій, на яких ведуться (ведися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначеними Кабінетом Міністрів України; не визначено земельні ділянки (земельні частки (паї), обласними військовими адміністраціями які засмічені вибухово-небезпечними предметами;
- щодо сплати податку на прибуток за період з 01 січня 2022 року по дату припинення військового стану - відсутність можливості для складання декларації з податку на прибуток за період з 01 січня 2022 року по дату припинення військового стану;
- щодо сплати орендної плати за з 01 січня 2023 року по дату припинення військового стану та щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01 січня 2023 року по дату припинення військового стану - визначення суми податкового зобов'язання та складання декларацій з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01 січня 2023 року по дату припинення військового стану, відбудеться за результатами проведення обов'язкової суцільної інвентаризації за можливості забезпечення безпечного та безперешкодного доступу до активів.
До заяви про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов'язків позивачем були додані такі документи: копія сертифікату Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1; копія листа щодо призупинення дії договорів від 07 березня 2022 року № 92; копія додаткової угоди від 07 березня 2022 року (Л-47-1-21); копія додаткової угоди від 07 березня 2022 року (Л-47-21); копія листа щодо зменшення суми орендної плати від 31 березня 2022 року № 01-24/2/1/727; копія додаткової угоди від 01 квітня 2022 року (Л-85-20/У-520-20); копія листа щодо призупинення дії договорів від 06 квітня 2022 року № 01-52/2/887/1; копія додаткової угоди від 06 квітня 2022 року (Л-6-22); копія додаткової угоди від 06 квітня 2022 року (Л-61-21); копія довідки переселенця від 22 квітня 2022 року; копія повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до Державної податкової служби України та ГУ ДПС у Луганській області (м. Сєвєродонецьк) від 17 травня 2022 року № 49-01/17/05; копія заяви про кримінальне правопорушення на адресу Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України від 19 травня 2022 року № 50-01/19/05; копія квитанції з електронного кабінету платника від 23 травня 2022 року № 7791, реєстраційний індекс 7791/6; копія повідомлення ГУ Національної поліції України в Луганській області про початок проведення досудового розслідування від 31 травня 2022 року № 1011/111/18-2022; копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31 травня 2022 року № 12022130000000076; копія листа щодо звільнення від орендної плати від 31 травня 2022 року № 01-24/2/1/761; копія додаткової угоди від 01 червня 2022 року (Л-85-20/У-520-20); копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17 червня 2022 року № 22022130000000224; копія наказу «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ТОВ «Луганськобленерго» від 25 липня 2022 року № 6к; копія відповіді ДПС України від 31 серпня 2022 року № 10079/6/99-00-09-01-02-06.
ГУ ДПС в Івано-Франківській області за наслідками розгляду заяви платника від 23 вересня 2022 року № 55-01/14/09 (вх. № 20162/6 від 26 вересня 2022 року) 07 жовтня 2022 року прийнято рішення № 15/09-19-04-01-06/39104114 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку. В якості підстав прийняття цього рішення зазначено: можливість виконання товариством податкового обов'язку щодо подання податкових декларацій по податку на прибуток за податкові періоди 2022 року обумовлена фактом подання товариством за ці ж податкові періоди 2022 року податкових декларацій, розрахунків по інших видах податків і зборів, у т. ч. по податку на додану вартість, а також реєстрацію податкових накладних, сплатою грошових зобов'язань за відповідним видом платежу.
Не погодившись з указаним рішенням від 07 жовтня 2022 року № 15/09-19-04-01-06/39104114, ТОВ «Луганськобленерго» 07 листопада 2022 року оскаржило його до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 28 вересня 2023 року № 29004/6/99-00-06-03-03-06 скарга ТОВ «Луганськобленерго» від 07 листопада 2022 року № 55-01/14/10 залишена без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Івано-Франківській області від 07 жовтня 2022 року № 15/09-19-04-01-06/39104114 - без змін. Це рішення отримано позивачем в електронному кабінеті платника податків 28 вересня 2023 року.
Вирішуючи правомірність прийняття спірного рішення, суд виходить з наступного.
У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Законами України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, від 22 травня 2022 року № 2263-IX, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, від 02 травня 2023 року № 3057-IX, від 27 липня 2023 року № 3275-IX, від 08 листопада 2023 року № 3429-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні Укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року № 254/2023, від 26 липня 2023 року № 451/2023, від 06 листопада 2023 року № 734/2023, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 годин 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 годин 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 годин 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 годин 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Отже, в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до пункту 45.2. статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ТОВ «Луганськобленерго» є Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, 24, 2 поверх, кімната 5, майно ТОВ «Луганськобленерго» розміщено на території територіальних громад Щастинського, Сватівського, Сєвєродонецького, Старобільського районів Луганської області, а саме: смт Біловодськ, вул. Гуньяна, 55, приміщення 1; смт Білокуракине, вул. Переїздна, 29а; м. Кремінна, пров. Гастелло, 1б; смт Марківка, вул. Задорожного, 29, приміщення № 1; смт Мілове, вул. Дружби Народів, 185б/1; смт Новопсков, вул.. Шкільна, 2а; смт Новоайдар, пров. Сінний, 10, приміщення 1; м. Рубіжне, вул. Енергетиків, 1а, приміщення 5; м. Сватове, вул. Стадіонна, 1, приміщення 1; смт Станиця-Луганська, вул. Горького, 68/1; м. Старобільськ, вул. Горького, 123; смт Троїцьке, вул. Мічуріна, 55а; м. Лисичанськ, вул. О. Довженко, 11, приміщення 1; м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, 24/2; м. Попасна, вул. Спортивна, 11, приміщення № 1; м. Щастя, вул. Енергетиків, 1в, що підтверджується також рішенням Господарського суду Луганської області від 09 листопада 2016 року у справі № 913/1162/16, протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Луганськобленерго» від 18 грудня 2014 року, актом приймання-передачі майна в статутний капітал ТОВ «Луганськобленерго» від 26 грудня 2014 року, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, договором оренди від 30 жовтня 2020 року № Л-85-20/У-520-20 та актом приймання-передачі; статутом підприємства.
Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні/блокуванні затверджувався Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України періодично вносилися зміни у вищевказаний наказ від 25 квітня 2022 року № 75, якими Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), викладався у новій редакції станом на поточну дату.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789 (із змінами). Наказ від 22 грудня 2022 року № 309 набрав чинності з 27 грудня 2022 року.
Згідно з підпунктом 2.5 «Луганська область» пункту 2 «Території активних бойових дій» розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» Переліку №309 (із змінами) до території активних бойових дій віднесені деякі селища та територіальні громади Луганської області: Сватівського, Сєвєродонецького, Старобільського і Щастинського районів.
Відповідно до пункту 6 «Луганська область» розділу II «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» Переліку № 309 (із змінами) до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України віднесені:
- Сватівський район: Білокуракинська селищна територіальна громада з 05 березня 2022 року, Коломийчиська сільська територіальна громада з 14 березня 2022 року; Красноріченська селищна територіальна громада з 01 березня 2022 року, Лозно-Олександрівська селищна територіальна громада з 05 березня 2022 року, Нижньодуванська селищна територіальна громада з 09 березня 2022 року, Сватівська міська територіальна громада з 08 березня 2022 року, Троїцька селищна територіальна громада з 06 березня 2022 року; дата припинення можливості бойових дій ще не визначена;
- Сєвєродонецький район: Гірська міська територіальна громада з 23 червня 2022 року, Кремінська міська територіальна громада з 18 квітня 2022 року, Лисичанська міська територіальна громада з 03 липня 2022 року, Попаснянська міська територіальна громада з 07 травня 2022 року, Рубіжанська міська територіальна громада з 13 травня 2022 року, Сєвєродонецька міська територіальна громада з 25 червня 2022 року; дата припинення можливості бойових дій ще не визначена;
- Старобільський район: Біловодська селищна територіальна громада з 24 лютого 2022 року, Білолуцька селищна територіальна громада з 24 лютого 2022 року, Марківська селищна територіальна громада з 24 лютого 2022 року, Міловська селищна територіальна громада з 24 лютого 2022 року, Новопсковська селищна територіальна громада з 03 березня 2022 року, Старобільська міська територіальна громада з 28 лютого 2022 року, Чмирівська сільська територіальна громада з 26 лютого 2022 року, Шульгинська сільська територіальна громада з 27 лютого 2022 року; дата припинення можливості бойових дій ще не визначена;
- Щастинський район: Нижньотеплівська сільська територіальна громада з 24 лютого 2022 року, Новоайдарська селищна територіальна громада з 25 лютого 2022 року, Станично-Луганська селищна територіальна громада з 24 лютого 2022 року, Широківська сільська територіальна громада з 24 лютого 2022 року, Щастинська міська територіальна громада з 25 лютого 2022 року; дата припинення можливості бойових дій ще не визначена.
Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Відповідно до підпункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України затверджені:
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України;
Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента;
Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента.
Згідно з пунктів 1, 2 розділу І Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Дія цього Порядку поширюється на платників податків фізичних осіб резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, та на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов'язків, передбачених ПК України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Розділом II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов'язків та спосіб інформування контролюючих органів передбачені підстави неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами:
- посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
- юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, до платників податків, які на дату набрання чинності цим Порядком (а саме: на 06 вересня 2022 року) мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків - юридичною особою податкового обов'язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу (пункт 8 передбачає, що платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення).
Пунктом 3 розділу II вищевказаного Порядку також встановлено, що заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов'язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов'язки не мав/не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов'язки, або інформацію щодо обставин, пов'язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими, обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, до платників податків, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з'явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила. У разі відсутності у платника податків, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу. платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
При цьому, пунктом 7 розділу II вищевказаного Порядку встановлено, що платники податків, які не подали, у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 1 розділу III вищевказаного Порядку заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов'язків.
У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов'язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків.
Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.
Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.
Додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.
Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань/пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов'язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов'язків.
Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.
Обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - рішення) за формою, що додається.
Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.
У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено наступний Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента:
1) акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030;
2) інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 599);
3) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна;
4) інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326;
5) документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків);
6) копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості));
7) документ або повідомлення оператора поштового зв'язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв'язку та/або об'єктів поштового зв'язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;
8) документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв'язку із введенням воєнного стану;
9) копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов'язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв'язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку;
10) документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв'язку з введенням воєнного стану;
11) повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб'єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках;
12) документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов'язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет- провайдера);
13) документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об'єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо);
14) документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо);
15) документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви;
16) документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II ПК України , повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України);
17) подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).
Враховуючи вищезазначене, за змістом Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, головною умовою застосування підстав (критеріїв), за якими платник податків став таким, що не може виконувати свій податковий обов'язок, є те, що вони виникли внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, які спричинені військовою агресією Російської Федерації.
При цьому, таку підставу як: перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації, зазначено в окремому підпункті 6 пункту 1 розділу II Порядку, який передбачає перелік підстав неможливості виконання податкових обов'язків.
Отже суд зазначає, що вказана підстава (критерій) є самостійною й достатньою підставою для визнання платника податків таким, що не мав можливості виконувати податковий обов'язок.
Таким чином, документом, що підтверджує наявність у платника податків такої підстави (критерію) є документ, що підтверджує факт бойових дій або оточення, або окупації території, де перебуває такий платник податків (податкова адреса та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо).
Таким документом на момент звернення позивача до відповідача-1 із заявою від 23 вересня 2022 № 55-01/14/09 про відсутність можливості своєчасного виконання позивачем обов'язків є Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789, у якому вказано: Білокуракинська селищна територіальна громада, Сватівська міська територіальна громада, Троїцька селищна територіальна громада; Кремінська міська територіальна громада, Лисичанська міська територіальна громада, Попаснянська міська територіальна громада, Рубіжанська міська територіальна громада, Сєвєродонецька міська територіальна громада; Біловодська селищна територіальна громада, Марківська селищна територіальна громада , Міловська селищна територіальна громада, Новопсковська селищна територіальна громада, Старобільська міська територіальна громада, Новоайдарська селищна територіальна громада, Станично-Луганська селищна територіальна громада, Щастинська міська територіальна громада - фактичне місцезнаходження/знаходження майна позивача).
Зміст Порядків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 свідчить про те, що на підтвердження певної підстави для визнання платника податків таким, що не мав можливості виконувати податковий обов'язок, необхідно надати до податкового органу інформацію, один документ або кілька документів, який/які стосуються та підтверджують саме цю підставу, а не всі разом документи, які передбачені у Переліку Міністерства фінансів України.
Отже позивачем надано відповідачу належний та достатній доказ для підтвердження неможливості виконання ним податкового обов'язку з підстави, передбаченої підпунктом «6» пункту 1 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.
Порядок № 225 набув чинності 06 вересня 2022 року, а виконати його вимоги щодо подання відповідної заяви платникам податків необхідно у досить стислий термін, а саме до 30 вересня 2022 року. Отже, якщо платник податків не встиг подати заяву, та підтверджуючі документи до 30 вересня 2022 року (згідно з пунктом 3 розділу II Порядку) або пізніше, але одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (згідно з пунктом 4 розділу II Порядку), то вважається, що у нього є можливість виконувати свої податкові обов'язки.
При цьому, за своїм змістом пункт 4 розділу II Порядку № 225, як положення нормативно-правового акту, має пряму перспективну дію. Тобто у пункті 4 розділу II Порядку мова йде про випадки набуття можливості платником податків виконувати такі податкові обов'язки, як реєстрація податкової накладної, подання звітності тощо, у період після 30 вересня 2022 року.
Факт реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на що посилається відповідач, не є свідченням того, що позивач у цей період мав можливість своєчасно та у повному обсязі виконувати свої податкові обов'язки, оскільки податкова адреса та виробничі потужності позивача знаходяться на території можливих бойових дій з 24 лютого 2022 року і внаслідок цього у позивача відсутні такі можливості.
Визнання позивача таким, що мав можливості виконувати свої податкові обов'язки та має нести відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання), за таких обставин, є порушенням відповідачем-1 діючого законодавства України.
Крім того, згідно з пунктом 1 розділу III Порядку № 225 контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах. Обов'язок доведення можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган.
Доказів звернення відповідача-1 до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах до суду не надано.
Отже відповідач-1 не виконав вимогу пункту 1 розділу III Порядку № 225 про те, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейським Судом з прав людини у рішенні від 01 липня 2003 року у справі Suominen V. Finlandвказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, за висновком суду, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
З урахуванням вказаного рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 07 жовтня 2022 року № 15/09-19-04-01-06/39104114, яким встановлено можливість позивача своєчасного виконання свого податкового обов'язку, прийняте всупереч положенням Наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та переліків документів на підтвердження», порушує права позивача, як платника податків, передбачені підпунктом 69.1. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є необґрунтованим, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення ДПС України від 28 вересня 2023 року № 29004/6/99-00-06-03-03-06 про результати розгляду скарги ТОВ «Луганськобленерго» від 07 листопада 2022 року № 55-01/14/10, суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
Порядок оскарження рішень контролюючого органу врегульовано положеннями статті 56 ПК України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися зі скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня(пункт 56.2 статті 56 ПК України).
Згідно з пунктом 56.3 статті 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв'язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Подання скарги в електронній формі засобами електронного зв'язку здійснюється платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними. Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 ПК України).
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимими, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Оскаржуване рішення відповідача-2 про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, не містить приписів вчинити обов'язкові дії позивачу та не створює для нього жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, не порушує права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі № 826/1023/16, від 11 червня 2019 року у справах №№ 826/7257/16, 826/24656/15, від 18 червня 2019 року у справі № 826/7961/16, від 24 червня 2019 року у справі № 826/11001/15 і від 12 липня 2019 року у справі 813/5256/13.
Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 28 вересня 2023 року № 29004/6/99-00-06-03-03-06 про результати розгляду скарги ТОВ «Луганськобленерго» від 07 листопада 2022 року № 55-01/14/10 необхідно відмовити.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання податкових обов'язків згідно із заявою від 23 вересня 2022 року № 55-01/14/09 про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов'язків, суд зазначає наступне.
Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, вбачається, що під дискреційним повноваженням необхідно розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
З системного аналізу положень частин першої та третьої статті 2 КАС України в кореспонденції з приписами статті 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків ТОВ «Луганськобленерго» податкових обов'язків.
Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає, що у статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, необхідно зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 07 жовтня 2022 року № 15/09-19-04-01-06/39104114 щодо можливості своєчасного виконання платником податків - ТОВ «Луганськобленерго» свого податкового обов'язку;
- зобов'язати ГУ ДПС в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ТОВ «Луганськобленерго» про неможливість сплати податків від 23 вересня 2022 року № 55-01/14/09, на підставі пункту 1 розділу ІІ Наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та переліків документів на підтвердження», та прийняти мотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру юридична особа має сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону № 3674-VI).
Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 800/473/17 і від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18).
Позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру (перша - визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 07 жовтня 2022 року № 15/09-19-04-01-06/39104114 щодо можливості своєчасного виконання платником податків - ТОВ «Луганськобленерго» свого податкового обов'язку та зобов'язання ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання ТОВ «Луганськобленерго» свого податкового обов'язку на підставі заяви від 23 вересня 2022 року № 55-01/14/09 про відсутність можливості своєчасного виконання ТОВ «Луганськобленерго» обов'язків (у тому числі обов'язок податкового агента), визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, датою прийняття рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 07 жовтня року 2022 № 15/09-19-04-01-06/39104114; друга - визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 28 вересня 2023 року № 29004/6/99-00-06-03-03-06 про результати розгляду скарги ТОВ «Луганськобленерго» від 07 листопада 2022 року № 55-01/14/10).
Отже, позивач мав сплатити судовий збір за подання цього позову у розмірі 5368,00 грн (2684,00 грн х 2).
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8052,00 грн.
Таким чином, судом установлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом внесено судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено законом, а саме - на 2684,00 грн.
Разом з тим, згідно з пунктом 1 частини першої, частини другої статті 7 Закону № 3674-VI у разі внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
У зв'язку з цим суд роз'яснює позивачу право звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору, внесеного у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог (частина третя статті 139 КАС України).
Оскільки позов задовольняється частково, судові витрати у розмірі 2684,00 грн за позовними вимогами, у задоволенні яких відмовлено, покладаються на позивача, а судові витрати у розмірі 2684,00 грн за позовними вимогами, які задовольняються, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яким допущено порушення прав платника податків.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» (ідентифікаційний код 39104114, місцезнаходження: вул. Гоголя, 24, 2 поверх, кімната 5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 43968084, місцезнаходження: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018), Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 07 жовтня 2022 року № 15/09-19-04-01-06/39104114 щодо можливості своєчасного виконання платником податків - Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» свого податкового обов'язку.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» про неможливість сплати податків від 23 вересня 2022 року № 55-01/14/09, на підставі пункту 1 розділу ІІ наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», та прийняти мотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Кисіль