ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
27 грудня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/1258/23
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Захарової О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
16 жовтня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУПФУ в Донецькій області), в якому представник позивача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.09.2023 П/С № 914290873291 «Про відмову в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 » та рішення відповідача про відмову в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 від 09.10.2023 П/С № 914290873291;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму пенсії, що належала матері позивача і залишилась недоотриманою у зв'язку зі смертю з 01.04.2016 по момент смерті, як члену сім'ї померлого пенсіонера, яка проживала з нею разом на день смерті та компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за весь період прострочення пенсійних виплат померлого пенсіонера, розрахувавши її розмір за методикою відповідно статті третьої Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати»;
3) направити на адресу Пенсійного фонду України окрему ухвалу в порядку статті 249 КАС України у зв'язку з систематичним порушенням підконтрольним Управлінням вимог чинного законодавство, що вже прямо встановлено судовими рішеннями.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.09.2021 позивач засобами поштового зв'язку звернулась до відповідача із заявою довільної формі та пакетом документів, які передбачені чинним законодавством для отримання пенсії померлої матері. Вказана заява була розглянута відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян», про що свідчить лист-відповідь від 01.11.2021 № 16803-16021/Р-15/8-0500/21. Позивачу було роз'яснено, що необхідно надати заяву про виплату недоотриманої пенсії, згідно з додатком 4 Порядку № 22-1 з повним пакетом необхідних документів особисто або за допомогою вебпорталу разом зі сканованими документами, придатними до сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1.
Не погодившись з бездіяльністю органу ПФУ позивач звернулась до Луганського окружного адміністративного суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 360/4994/21 визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30.09.2021 про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
31.03.2023 (доки тривало провадження по справі № 360/4994/21) представник позивача повторно звернувся до відповідача через веб-сайт Пенсійного фонду України і з заявою про виплату недоотриманої пенсії матері позивача, як того вимагав відповідач у листі від 01.11.2021. Метою цього звернення було врегулювання спору у позасудовому порядку, оскільки розгляд справи № 360/4994/21 тривав майже 2 роки.
24.04.2023 на електронну адресу представника позивача надійшло рішення органу ПФУ від 03.04.2023 № П/С 914290873291 «Про відмову у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії гр. ОСОБА_1 ».
Вкотре не погодившись з діями органу ПФУ представник позивача звернувся до суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 № 360/773/23 визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.04.2023 № П/С 914290873291 «Про відмову у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії гр. ОСОБА_1 ».
14.09.2023 представник позивача втретє звернувся до відповідача через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, вкотре надавши весь пакет документів та копію рішення суду у справі № 360/4994/21, який зобов'язав орган ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 30.09.2021 та прийняти рішення.
19.09.2023 органом ПФУ прийнято рішення П/С № 914290873291 «Про відмову в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 ».
Зазначене рішення відповідача представник позивача вважає протиправним та таким, що належить скасуванню.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишено без руху.
Ухвалою від 30 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано ГУПФУ в Донецькій області подати відзив та витребувано від відповідача докази, яких, на думку суду, не вистачає для розгляду справи.
Від ГУПФУ в Донецькій області надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
Відповідач зазначає, що відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2014 перебувала на обліку в Головному управлінні (з дислокацією у м. Слов'янськ) як внутрішньо переміщена особа, та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058.
Виплата пенсії ОСОБА_3 проведена по 29.02.2016 включно.
З 01.03.2016 виплата пенсії ОСОБА_3 припинена на підставі статті 12 Закону № 1706 (у зв'язку зі скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб).
Однак, після призупинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_3 за поновленням виплати у встановленому законом порядку не зверталася.
Пенсія за період з 01.04.2016 по 30.06.2021 за життя ОСОБА_3 не нараховувалась.
Пенсійна справа знята з обліку з 01.07.2021 у зв'язку зі смертю пенсіонера 30.06.2021 року.
Таким чином, ОСОБА_3 за життя не була позбавлена права на отримання пенсії, а прострочення виплати сталося з її вини, оскільки після призупинення нарахування та виплати пенсії жодних дій, спрямованих на відновлення її виплати, вчинено не було.
30 вересня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до Головного управління з заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 . Заява направлена засобами поштового зв'язку.
Вказана заява розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян». За результатами її розгляду позивачу направлено лист-відповідь від 01.11.2021 № 16803-16021/Р-15/8-0500/21, згідно з яким ОСОБА_2 надано детальне роз'яснення щодо порядку звернення з заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера відповідно до вимог Порядку № 22-1.
Не погодившись з вказаною відповіддю, ОСОБА_2 у встановленому законом порядку звернулася до суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 360/4994/21 (далі - рішення суду), яке набрало законної сили 12.09.2023 (після апеляційного оскарження), адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 30.09.2021 про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні. В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідач зазначає, що зобов'язання стосовно здійснення виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера в рішенні суду відсутнє.
Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань повторно розглянуто заяву від 30.09.2021 про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 і поданих до неї документів та прийнято рішення про відмову в оформлені та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 від 11.10.2023 № 12715/05-16, яке змінено рішенням від 20.10.2023 № 13098/05-16, у зв'язку з наявними порушеннями норм чинного законодавства, а саме: не дотримано вимоги статті 52 Закону № 1058 (не підтверджено факт спільного проживання з померлою на день смерті відповідно до пункту 2.22 Порядку № 22-1), пункту 2.23 Порядку № 22-1 (копії документів не посвідчені нотаріально), пункту 1.5 Порядку № 22-1 (заявником не надано довідку внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі такої довідки).
За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 31.03.2023 із заявою № 1649 про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся ОСОБА_1 , який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності в інтересах ОСОБА_2 .
За результатом розгляду заяви та поданих документів прийнято рішення про відмову в оформлені та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 від 03.04.2023 № 3105/05-16, яке змінено рішенням від 28.04.2023 № 4648/05-16, оскільки заяву подано з порушення вимог чинного законодавства, а саме: пункту 1.1. Порядку № 22-1 (заяву не надано спадкоємцем особисто); пункту 2.23 Порядку № 22-1 (надані копії документів не посвідчені нотаріально); пункту 2.26 Порядку № 22-1 (відсутнє свідоцтво про право на спадщину) та пункту 1.5 Порядку № 22-1 (відсутня довідка про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 ).
Рішення про відмову в оформлені та виплаті недоотриманої пенсії від 03.04.2023 оскаржено позивачем в судовому порядку.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі № 360/773/23 адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.04.2023 № П/С 914290873291 «Про відмову у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії гр. ОСОБА_1 ». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі № 360/773/23 оскаржено Головним управлінням до Першого апеляційного адміністративного суду. Станом на сьогоднішній день розгляд справи триває.
За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 14.09.2023 із заявою № 4129 про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся ОСОБА_1 , який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності в інтересах ОСОБА_2 .
За результатом розгляду заяви прийнято рішення про відмову в оформлені та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 від 22.09.2023 № 11913/05-16, оскільки виявлені порушення норм чинного законодавства, а саме пункту 1.1 Порядку № 22-1 (заяву не надано спадкоємцем особисто); пункту 2.23 Порядку № 22-1 (надані копії документів не посвідчені нотаріально), пункту 2.26 Порядку № 22-1 (відсутнє свідоцтво про право на спадщину), пункту 1.5 Порядку № 22-1 (не надано довідку внутрішньо переміщеної особи та реквізити рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк»).
Відповідач зазначає, що з аналізу наведених вище норм права вбачається, що підставою для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України у встановленому законом порядку.
Не зважаючи на роз'яснення Головного управління, позивачем не було дотримано встановленого порядку звернення, оскільки всі заяви про виплату недоотриманої пенсії подані ОСОБА_2 та її представником з порушенням вимог Закону № 1058 та Порядку № 22-1.
З огляду на наведене, відповідач вважає, що відсутні підстави для оформлення та виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 .
Користуючись правом на подання заяв по суті справи, представником позивача подана відповідь на відзив.
Відповідач правом подати заперечення не скористався.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є донькою померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 14.05.1985 серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_3 була призначена пенсія за віком з 01.04.2003 довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням від 24.02.2003 серії НОМЕР_4 .
ОСОБА_3 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, останній раз пенсія була нарахована 01.03.2016, що підтверджується витягом з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення пенсії.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, про що 26.08.2021 було складено відповідний актовий запис № 78 та 02.09.2021 Індустріально-Немишлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .
30.09.2021 позивач засобами поштового зв'язку звернулась до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою довільної формі та пакетом документів, в якій просила нарахувати та виплатити недоотриману пенсію померлої матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Кадіївка за весь період (з моменту припинення пенсійних виплат до моменту смерті), а також повідомити період та розмір пенсійних виплат ОСОБА_3 , які підлягають виплаті.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто заяву позивача від 30.09.2021 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та листом від 01.11.2021 № 16803-16021/Р-15/8-0500/21 повідомлено, що пунктом 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 зі змінами внесеними на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Порядок 22-1) визначено, що заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається заявником особисто до територіального управління, що призначає пенсію через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Позивачу було роз'яснено, що необхідно надати заяву про виплату недоотриманої пенсії, згідно із додатком 4 Порядку № 22-1 з повним пакетом необхідних документів особисто або за допомогою вебпорталу разом зі сканованими документами, придатними до сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи ВанкГО відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі № 360/4994/21, яке набрало законної сили 12 вересня 2023 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 30.09.2021 про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні. В решті позовних вимог відмовити.
Рішенням від 03.04.2023 П/С № 914290873291 за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.03.2023 № 1649 щодо оформлення недоотриманої пенсії за померлу ОСОБА_3 відповідно до статті 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поданої від імені ОСОБА_2 та поданих документів, відповідачем відмовлено ОСОБА_2 у оформленні та виплаті недоотриманої суми пенсії за у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ), оскільки виявлені порушення норм чинного законодавства, а саме: - заява від 31.03.2023 за № 1649 подана довіреною особою на підставі нотаріально посвідченої довіреності; відсутня довідка про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 ; документи, подані у копіях, не засвідчені нотаріально; відсутнє свідоцтво про право на спадщину.
Рішенням від 28.04.2023 П/С № 914290873291, прийнятому на заміну рішення про відмову від 03.04.2023 за № 3105/05-16 у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії гр. ОСОБА_1 , відповідач за результатом розгляду заяви від 31.03.2023 року № 1649 та поданих відмовив ОСОБА_2 у оформленні та виплаті недоотриманої суми пенсії за у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ), оскільки виявлені порушення норм чинного законодавства, а саме: заява від 31.03.2023 за № 1649 подана довіреною особою на підставі нотаріально посвідченої довіреності; відсутня довідка про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 документи, подані у копіях, не засвідчені нотаріально; відсутнє свідоцтво про право на спадщину.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі № 360/773/23, адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.04.2023 № П/С 914290873291 «Про відмову у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії гр. ОСОБА_1 ». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
14 вересня 2023 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.
За результатом розгляду заяви від 14.09.2023 № 4129 та поданих документів відповідачем прийнято рішення від 19 вересня 2023 року П/С № 914290873291 відмовити ОСОБА_1 у оформленні та виплаті недоотриманої суми пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , оскільки виявлені порушення норм чинного законодавства, а саме пункту 1.1. Порядку 22-1 (заява подана довіреною особою); пункту 2.23 Порядку 22-1 (подані копії документів не засвідчені нотаріально), пункту 2.26 Порядку 22-1 (відсутнє свідоцтво про право на спадщину), пункту 1.5 Порядку 22-1 (не надано довідку ВПО, рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк»).
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі № 360/4994/21, відповідачем розглянуто заяву позивача від 30.09.2021 та прийнято рішення від 09.10.2023 П/С № 914290873291, яким відмовлено ОСОБА_2 у оформленні та виплаті недоотриманої суми пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 .
В рішенні від 09.10.2023 НОМЕР_6 відповідач зазначив, що пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами внесеними Постановою правління Пенсійного фонду України від 20.04.2023 № 21-1) (далі - Порядок № 22-1) заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Відповідно до другого абзацу пункту 1.5. Порядку 22-1 внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Пунктом 1 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Відповідно до абзацу 1 пункту 1 постанови КМУ від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» визначено, що виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги (крім допомоги на проживання, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам») та компенсацій, матеріального забезпечення, та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Пунктом 2.23 Порядку 22-1 передбачено, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, орг
Міністерство юстиції України на звернення представника позивача від 28.04.2023 (від 28.04.2023 вх. № С-11406) щодо апостилювання документів, повідомило, що документи, видані компетентними органами російської федерації, можуть бути прийняті на території України без додаткового засвідчення, тобто без проставлення апостиля (під час дії воєнного стану та після шести місяців після його припинення або скасування).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
При вирішені спору суд виходить з того, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Стаття 4 Закону № 1058-IV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (стаття 9 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 46 Закону №1058-ІV, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 52 Закону № 1058-IV.
Так, положеннями статті 52 Закону №1058-IV передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Вищевказана норма закону кореспондується зі статтею 91 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», згідно з якою суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Як було встановлено судом, ОСОБА_2 звернулась до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою від 30.09.2021 про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера та необхідним пакетом документів.
Натомість, листом-відповіддю від 01.11.2021 № 16803-16021/Р-15/8-0500/21 позивачу було відмовлено у розгляді її заяви по суті з підстав не дотримання порядку звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера та запропоновано звернутись особисто або за допомогою вебпорталу зі сканованими документами, придатними до сприйняття їх змісту.
Суд вважає доводи відповідача, які викладені у листі від 01.11.2021 № 16803-16021/Р-15/8-0500/21 та у рішенні про відмову в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 від 09.10.2023 П/С № 914290873291, яке прийняте на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі № 360/4994/21, необґрунтованими та безпідставними, виходячи з такого.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного Фонду України 25.11.2005р. №22-1 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 визначено, що заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (абзац другий пункту 1.1. Порядку № 22-1).
Положеннями пункту 1.9 Порядку № 22-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Днем звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до пункту 2.26 Порядку № 22-1 регламентовано наступне.
Для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з абзацами другим та третім пункту 4.3 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Суд вважає за необхідне зазначити, що члени сім'ї померлого пенсіонера, які проживали разом із ним на день його смерті, мають право на суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку зі смертю, реалізація якого повинна здійснюватись у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку № 22-1.
Виходячи із аналізу правових норм, які регулюють порядок звернення особи за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на тримання таких виплати, є відповідна заява особи разом із переліком документів, які додаються до такої заяви, подані до уповноваженого територіального органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.
При цьому, Порядком № 22-1 передбачені декілька способів звернення із заявами про виплату недоотриманої пенсії до структурних підрозділів ПФУ, а саме: особисто, засобами поштового зв'язку або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Таким чином, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 було дотримано порядок та спосіб звернення із заявою від 30 вересня 2021 року за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера.
При цьому, норми Порядку № 22-1 не містять вимог стосовно прямої заборони особам, що звертаються до пенсійних органів, подавати заяву через представника, уповноваженого на вчинення таких дій на підставі нотаріально посвідченої довіреності.
Суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 59 Конституції України передбачає, що кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Доводи відповідача про те, що заява позивача про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може бути передана в пенсійний фонд тільки ним особисто, звужує конституційне право на звернення за допомогою через уповноваженого представника.
Отже, суд дійшов висновку, що чинним законодавством передбачена можливість подачі заяви як особисто позивачем, так і його особистої заяви уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи через представника.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем було дотримано порядок та спосіб звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера і в подальшу при поданні заяви її представником, а також надано весь необхідний пакет документів передбачений Порядком № 22-1.
Згідно з пунктом 1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, цей Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв'язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.
Згідно з абзацом 2 пункту 4 Порядку № 1596 допомога на поховання, сума пенсії, грошової допомоги, недоотримана у зв'язку із смертю одержувача, пенсія, грошова допомога в разі виїзду одержувача на постійне місце проживання за кордон та у випадках, що потребують термінових виплат, виплачуються органами Пенсійного фонду, органами соціального захисту населення шляхом зарахування на поточний рахунок одержувача (особи, яка має право на отримання виплат у зв'язку із його смертю) в уповноваженому банку. У разі відсутності в одержувача поточного рахунка такі виплати можуть проводитися органами Пенсійного фонду шляхом переказу коштів одержувачу без відкриття рахунка через банк, який є уповноваженим на провадження розрахунково-касових операцій з коштами Пенсійного фонду України, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 січня 2004 року № 25 «Про визначення уповноваженого банку, який провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду України» (Офіційний вісник України, 2004 р., № 3, ст. 127), а також органами соціального захисту населення - через уповноважений банк, з яким передбачено такий спосіб виплати договором, зазначеним у пункті 3 цього Порядку.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 січня 2004 року № 25-р визначено АТ «Ощадбанк» уповноваженим банком, який провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду України.
Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на обліку внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою КМУ від 01.10.2014 №509, уповноваженим банком є АТ «Ощадбанк».
Перерахування недоотриманої пенсії здійснюється на ім'я та рахунок особи, яка згідно з законодавством має право на зазначену виплату.
Отже, виплата недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю особи здійснюється на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання такої виплати, що відкриті в уповноважених банках, а у разі їх відсутності шляхом переказу коштів одержувачу без відкриття рахунка через банк, який є уповноваженим на провадження розрахунково-касових операцій з коштами Пенсійного фонду України.
При цьому суд звертає увагу, що матеріали справи не містять банківських реквізитів позивача на які повинні здійснюватися відповідні виплати, як і доказів відсутності таких рахунків.
Як встановлено судом, позивач не позбавлена права на отримання недоотриманої пенсії на особистий поточний рахунок, відкритий в уповноважених банках.
Отже, після надходження до відповідача відповідних відомостей щодо відкритих рахунків позивача в уповноважених банках, на які необхідно виплатити недоотриману пенсію, або відсутності таких рахунків, Відповідач матиме можливість здійснити відповідні виплати в спосіб передбачений Порядком № 1596.
Проте, сама по собі відсутність відкритого рахунку в уповноваженому банку, відповідно до чинного законодавства не є підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про відмову у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії.
Відсутність відповідного рахунку буде лише перешкодою для виконання такого рішення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих обставин, для відмови позивачу у виплаті недоотриманої пенсії її матері з підстав не надання довідки про відкритий рахунок в уповноваженому банку.
Щодо посилання відповідача про необхідність надання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка звертається за вказаними виплатами.
Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
За статтею 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.
Згідно зі статтею 2 Закону України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або «інші права», як це зазначено у статті 9 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб») не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.
З огляду на викладене, відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи не може бути підставою для невиплати недоотриманої пенсії.
Таким чином, вказана підстава для невиплати недоотриманої пенсії позивачу є необґрунтованою.
Щодо посилання відповідача про необхідність надання свідоцтва про право на спадщину.
В постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Отже пенсійні виплати згідно із Законом № 1058-IV, які залишилися неодержаними пенсіонером у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини. Тобто вказані пенсійні виплати не спадкуються спадкоємцями, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною, зокрема за частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV.
Таким чином, пенсійні виплати, які залишилися неодержаними ОСОБА_3 у зв'язку з її смертю, не включаються до складу спадщини, та підлягають виплаті виключно за процедурою, визначеною, зокрема за частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача, які і стали підставою для відмови у виплаті позивачу недоодержаної пенсії померлої матері, є безпідставними та помилковими.
Таким чином, рішення від 19.09.2023 П/ НОМЕР_7 «Про відмову в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 » та про відмову в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 від 09.10.2023 П/ НОМЕР_7 є протиправними, та такими, що порушують права позивача та підлягають скасуванню.
Стосовно вимог представника позивача зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходу, суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).
Статтею 3 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тобто, компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у пункті 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Частиною другою статті 55 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Із аналізу наведених норм слідує, що компенсація втрати частини доходів нараховується та виплачується на вже нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України.
Основною умовою, передбаченою статтею 55 Закону № 2262-ХІІ, статтею 2 Закону № 2050-III для виплати громадянину компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії.
Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу.
Враховуючи, що відповідач не здійснював нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3 , підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого нарахування будуть порушені, відсутні.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 23.12.2020 по справі № 807/1525/16, від 04.03.2021 по справі № 520/34/17, від 01.04.2021 по справі № 120/4555/18-а, від 31.05.2022 по справі № 380/2839/20.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність дій відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Що стосується вимог позивача про винесення окремої ухвали, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Дана норма встановлює право суду у разі необхідності постановити окрему ухвалу та не є обов'язковою для суду.
Суд не знаходить підстав для прийняття окремої ухвали та, як наслідок відсутність підстав для задоволення вимог позивача про винесення окремої ухвали.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою суду від 30.10.2023 позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по суті.
Частиною восьмою статті 139 КАС України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у сумі 858,88 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Генерала Батюка, буд. 8, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.09.2023 П/С № 914290873291 «Про відмову в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 ».
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 від 09.10.2023 П/ НОМЕР_7 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму пенсії, що належала її матері ОСОБА_4 та залишилася недоотриманою на день її смерті, як члену сім'ї померлого пенсіонера, яка проживала з нєю разом на день її смерті, за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2021 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 858,88 грн (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова