ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
26 грудня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/578/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчиненої на виконання рішення суду в адміністративній справі № 360/578/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчиненої на виконання рішення суду в адміністративній справі № 360/578/23, в якій заявник просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невідновлення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 18 лютого 2022 року на виконання Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2023р. у справі 360/578/23.
В обґрунтування заяви представником заявника зазначено наступне.
Відповідач у цій справі припинив виплату пенсії ОСОБА_1 і для відновлення виплати зобов'язав його листом особисто з'явитися до пенсійного органу, вказавши, що припинення виплати пенсії (яке навіть і не розпочиналося) здійснено з метою недопущення проявів шахрайських дій з боку третіх осіб, направлених на незаконне отримання належних страхових виплат.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі 360/578/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 18 лютого 2022 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відновити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 18 лютого 2022 року. Вказане рішення суду було залишено без змін Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023.
По вказаній справі було отримано виконавчий та направлено до примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 10.12.2023 №743 (трекінговий номер поштового відправлення 0600067694527).
З метою з'ясування фактичного виконання рішення суду адвокатом позивача було направлено відповідачу адвокатський запит від 05.12.2023 №737 в якому запитувалася інформація про повне виконання зазначеного вище рішення суду; розрахунок розміру пенсії; розрахунок заборгованості з пенсії; інформацію про точну дату виплати пенсії.
На вказаний адвокатський запит відповідач листом від 08.12.2023 №1200-0208-8/24932 (який був відправлений відповідачем 12.12.2023 згідно календарного штемпелю поштового відділення відправлення) надав розрахунок розміру пенсії, розрахунок заборгованості з пенсії, а щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі 360/578/23 повідомив, що процедура відновлення виплати пенсії встановлена підзаконними нормативно-правовими актами, яка зокрема передбачає процедуру встановлення особи одержувача пенсії шляхом відеоконференцзв'язку.
На думку представника заявника, відповідач фактично повторно, з тих же самих підстав не відновлює виплату пенсії, поставивши виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2023р. у справі 360/578/23 в залежність від проходження процедури встановлення особи отримувача пенсії.
Ні припинення виплати пенсії з підстав, з яких вона припинена, ні процедура ідентифікації не передбачена жодним законом, що надано належну оцінку в зазначеному вище рішенні суду.
Представник заявника вважає, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2023р у справі 360/578/23 відповідач здійснює протиправну бездіяльність.
25.12.2023 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшли заперечення на заяву, в якому просив відмовити у задоволенні заяви за необґрунтованістю.
Ухвалою суду від 18.12.2023 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 по справі № 360/578/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 18 лютого 2022 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відновити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 18 лютого 2022 року.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати пенсії за період з 18 лютого 2022 року по 30 червня 2023 року у розмірі 293919,67 грн. (двісті дев'яносто три тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять грн. 67 коп.).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Державного бюджету України судовий збір у сумі 858,88 грн (вісімсот п'ятдесят вісім грн. 88 коп.).
Рішення суду набрало законної сили 30.11.2023.
07.12.2023 Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 360/578/23 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області відновити виплату ОСОБА_1 пенсію за віком з 18 лютого 2022 року.
Крім того, 07.12.2023 Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 360/578/23 щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати пенсії за період з 18 лютого 2022 року по 30 червня 2023 року у розмірі 293919,67 грн. (двісті дев'яносто три тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять грн. 67 коп.).
Представником заявника було направлено заяву від 10.12.2023 вих. № 743 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 360/578/23, який видано Луганським окружним адміністративним судом 07.12.2023 про зобов'язання ГУ ПФУ в Луганській області відновити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 18.02.2022.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішення, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі Закон України №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII).
Статтею 26 Закону №1404-VIII визначено процедуру початку примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина 5);
Частиною першою статті 63 Закону України №1404-VIII закріплено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону України №1404-VIII).
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч.3 ст.63 Закону України №1404-VIII).
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, передбачена статтею 75 Закону України №1404-VIII.
Так, згідно з частинами 1 та 2 статті 75 Закону України №1404-VIIІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Поряд з цим, частиною 4 статті 19 Закону №1404-VIII передбачено обов'язок сторін виконавчого провадження невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
Відтак, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Як вже було встановлено судом, представником заявника було направлено заяву від 10.12.2023 вих. № 743 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 360/578/23, який видано Луганським окружним адміністративним судом 07.12.2023 про зобов'язання ГУ ПФУ в Луганській області відновити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 18.02.2022.
Суд зазначає, що сторонами до матеріалів справи не надано доказів відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 360/578/23 від 07.12.2023, невиконання рішення боржником без поважних причин, накладення виконавцем на боржника штрафів та звернення останнього до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного виконання судового рішення, відтак, звернення позивача в порядку статті 383 КАС України до суду є передчасним.
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Оскільки державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного виконання судового рішення у справі № 360/578/232, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що представником позивача надано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Ухвалою суду від 18.12.2023 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у сумі 805,20 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, відповідно до вимог процесуального законодавства у разі відмови у задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню в дохід державного бюджету з позивача.
Керуючись статтями 248, 254, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчиненої на виконання рішення суду в адміністративній справі № 360/578/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 805,20 (вісімсот п'ять) грн.20 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Є.О. Кисельова