КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/9690/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПРО ОЙЛ» (адреса: просп. Промисловий, 14, м. Кропивницький, 25031; код ЄДРПОУ 36617706)
до Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ - 44005668; адреса: вул. Лавандова, 27-б, м. Кропивницький, 25030)
про визнання протиправним та скасування рішення.
ТОВ «КАПРО ОЙЛ» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару UА901000/2023/000093/1 від 26.07.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 901020/2023/000167 від 26.07.2023 року.
Позов мотивовано тим, що ТОВ "Капро Ойл" придбало у PACIFIC INTER-LINK SDN BND Malaysia товар - пальмову олію. При митному оформленні цього товару його митну вартість було задекларовано за основним методом - за ціною договору на рівні 1041,00 доларів США за одну метричну тону. Позивач стверджує, що для митного оформлення декларантом подано усі необхідні супровідні документи, які підтверджували вартість імпортованого товару. Вказує, що у відповідача були відсутні правові підстави для витребування будь-яких додаткових документів на підтвердження його вартості. Про відсутність інших документів декларант повідомив відповідача листом, однак той прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів UА901000/2023/000093/1 від 26.07.2023, яким митну вартість товару скориговано на підставі статті 64 Митного кодексу України та визначено її за резервним методом. Також відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000167 від 26.07.2023. Позивач стверджує про безпідставність сумнівів відповідача щодо правильності визначення митної вартості товару, а тому просить суд визнати протиправними та скасувати вищевказані рішення.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за митною декларацією №23UA901020006217U8 для митного оформлення заявлено товар - фракція пальмової олії, пальмовий олеїн РДВ (рафінована, дезодорована, відбілена), без первинної упаковки, митну вартість якого визначено декларантом за основним методом. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення митної вартості товару, декларанту повідомлено про необхідність подання документів на підтвердження заявленої митної вартості товару. Оскільки декларант такі документи не надав, тому митний орган, враховуючи встановлену статтею 57 Митного кодексу України послідовність застосування методів визначення митної вартості, визначив митну вартість на підставі статті 60 Митного кодексу України за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Для визначення митної вартості використані відомості з МД №UA100200/2023/608640 від 13.07.2023, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) товару. Доводячи правомірність спірних рішень, представник Кропивницької митниці Держмитслужби просив суд у задоволенні позову відмовити.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Судом вчинені такі процесуальні дії та розглянуті заяви і клопотання сторін у справі:
- ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 28 листопада 2023 року справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;
- ухвалою суду від 27 грудня 2023 року відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання.
Розглянувши позовну заяву, додані до неї документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
УСТАНОВИВ:
.
ТОВ "КАПРО ОЙЛ" уклало з PACIFIC INTER-LINK SDN BND Malaysia контракт № 1 від 15.01.2021 на поставку пальмової олії.
Згідно умов пункту 2.1. даного контракту поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках на кожну окрему партію товару.
В межах виконання умов контракту на підставі Додатку №13 від 31.03.2023 постачальник зобов'язався поставити Рафінований Дезодорований Відбілений (РДВ) пальмова олія індонезійського або малазійського походження у кількості 453,30 метричних тон за ціною 1041,00 доларів США. Постачальник зобов'язався поставити товар на умовах CFR - Gdansk (Польща), згідно ІНКОТЕРМС 2010.
Позивачем подано до Кропивницької митниці митну декларацію, де визначена митна вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (контракту), щодо товарів, які імпортуються. відповідно до умов п. 2.1. Контракту та пункту 1.1. Додатку № 13 , а саме: 1041,00 доларів США.
Відповідно до вимог частини 2 статті 53 МК України на підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митною декларацією позивачем надано наступні документи:
- контракт;
- додаток № 13;
- інвойси;
- платіжні доручення про оплату товару;
- біржові котирування;
- автотранспортна накладна;
- супровідний документ Т1;
- документ, що підтверджує вартість перевезення;
- рахунки - фактури про надання транспортно-експедиційних послуг;
- договір на перевезення;
- доповнення до Контракту;
- сертифікат якості;
- декларація про походження товару;
- коносамент;
- копія митної декларації країни відправлення.
Надання позивачем вказаних документів не заперечується відповідачем.
Представник відповідача зазначає у відзиві, що при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне.
Поставка товару здійснюється згідно контракту PACIFIC INTER-LINK SDN BND Malaysia контракт № 1 від 15.01.2021. Відповідно до пункту 1.5 контракту вартість контракту складається із сум зазначених в додатках до цього контракту.
Поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках до кожної окремої партії товару, відповідно до правил Інкотермс 2010 (пункт 2.1 контракту). Додатком №13 від 31.03.2023 до контракту PACIFIC INTER-LINK SDN BND Malaysia контракт № 1 від 15.01.2021 обумовлено ціну товару, а саме: розділ 1 пункт 1.1 передбачає, що рафінована дезодорована вибілена пальмова олія індонезійського та/ або малоазійського походження становить 1041, 00 USD за одну метричну тонну.
Обґрунтовуючи збільшення митної вартості, відповідачем вказано, що розрахунок вартості товару був здійснений за другорядним методом та грунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях співставних з урахуванням заявленого коду УКТ ЗЕД на рівні 1, 1675 USD за кілограм. Інформація взята з митного оформлення ідентичного товару за МД № UA100200/2023/608640 від 13.07.2023.
Відповідно до статті 58 Кодексу, митною вартістю товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої (частини десятої) цієї статті.
З урахуванням зазначеного, на думку відповідача, в поданих до митного оформлення документах неможливо здійснити перевірку правильності визначення числових значень окремих складових заявленої митної вартості товару, оскільки відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявленого рівня вартості витрат, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ.
На підставі поданої позивачем митної декларації відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару UА901000/2023/000093/1 від 26.07.2023 за другорядним методом (6 МВМВ резервний) та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000167 від 26.07.2023
Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Так, правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України), Податкового кодексу України (також - ПК України) та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
Пункт 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначає, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із частиною 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до частини 5 статті 54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, вказаними нормами визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом, підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару стали висновки митного органу про те, що подані Товариством до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребуваних митницею додаткових документів.
Визначивши повноваження митного органу та підстави прийняття спірних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але зазначені повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, з'ясувавши обставини, з якими відповідач пов'язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару (пальмової олії), суд доходить висновку, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача та картки відмови.
Як встановлено судом, митна вартість пальмової олії визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Зокрема, відповідно до умов п.2.1. Контракту та п.1.1. Додатку № 13, поставка пальмової олії була здійснена за ціною 1041,00 USD за одну метричну тонну на умовах CFR - Gdansk (польща), згідно ІНКОТЕРМС 2010. У митній декларації зазначена митна вартість із розрахунку 1041,00 USD за одну метричну тонну. В Інвойсі (рахунку на оплату товару) митна вартість також зазначена з розрахунку 1041,00 USD. Оплата за товар здійснена з того ж розрахунку.
Згідно з аналізу, наданих декларантом митному органу документів, вбачаються наявні розбіжності в додатковій угоді № 13 від 31.03.2023, а саме в невідповідності інформації. Відтак, згідно з пунктом 2.5 додатку №13 поставка товару здійснюється з 01.06.2023 до 31.06.2023. Однак, «біржову сводку» код документу « 3017» до митного оформлення подано тільки 31.03.2023. Водночас дати поставки товару не можуть співпадати з датами навантаження товару в транспортний засіб для його перевезення, оскільки здійснюються за цивільно-правовим договором, зобов'язання за яким не обов'язково мають співпадати з датами, визначеними в додатковій угоді №13 від 31.03.2023.
Крім того, як встановлено судом, відповідачем для визначення митної вартості товару використані відомості МД № UA100200/2023/608640 від 13.07.2023, за якою здійснено митне оформлення товару "олія пальмова, рафінована, дезодорована" виробник «PT. PACIFIC MEDAN INDUSTRI». Країна походження, виробництва - Індонезія, МВВ 1, умови поставки CFR Gdansk (Польща), вага нетто 22600 кг". Однак, відповідачем не надано доказів, що позивачем придбаний товар того ж виробника. Воднораз, вартість придбаного позивачем товару повністю підтверджується калькуляцією вартості товару, яка надана постачальником.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 року в справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 року за результатом розгляду справи № 809/1884/16, згідно якої посилання митного органу на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена (відрізняється), є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та картки відмови, суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав доказів, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять необхідні реквізити і відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Отже, з огляду на викладене, враховуючи аргументи відповідача, які, на його думку, не дозволяли перевірити правильність заявленої митної вартості, приймаючи до уваги вказані обставини прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості і картки відмови, суд зазначає, що встановлені у справі обставини не дають підстав для висновку про те, що надані декларантом до митного оформлення документи не підтверджували числові значення митної вартості та не дозволяли визначити митну вартість товару за основним методом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості UА901000/2023/000093/1 від 26.07.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000167 від 26.07.2023 прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 3 статті 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 2684,00 грн) належить розподілити відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ТОВ «КАПРО ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 36617706; адреса: просп. Промисловий, 14, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25031) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ - 44005668; адреса: вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, 25030) задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару UА901000/2023/000093/1 від 26.07.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA901020/2023/000167 від 26.07.2023 року.
Стягнути з Кропивницької митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» судовий збір у розмірі 2684, 00 грн
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бу ти оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК