Справа №:755/13513/23
Провадження № 2/755/6223/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" грудня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому, просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини усіх видів його заробітку, до досягнення нею 23-х років, за умови, що вона буде продовжувати навчання, з 01.08.2023.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з відповідачем перебувала в шлюбі з 22.01.2005, який розірвано рішенням суду від 21.12.2015. У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася донька ОСОБА_3 . До досягнення донькою повноліття відповідач сплачував аліменти на її утримання на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.10.2016. По досягненню дитиною повноліття, виплати припинилися. Донька на даний час навчається на ІІ курсі Університету Біоресурсів і Природокористування (НУБіП). Вона не може повністю забезпечити повноційне навчання доньки та її утримання.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.10.2023 відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні строки.
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач не отримав, конверт з вказаними документами повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою». При цьому вказані документи направлялись судом за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання відповідача.
Відповідачем до суду відзиву на позовну заяву подано не було, позивачкою додаткових пояснень та доказів також до суду подано не було.
Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували в зареєстрованому шлюбі з 22.01.2005, який був розірваний рішенням Дарницького районного суду м. Києві від 21.12.2015.
У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 .
Рішенням Дарницького районного суду м. Києві від 11.10.2016 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.06.2016 та до досягнення дочкою повноліття.
Місце проживання позивача та ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки Національного університету біоресурсів і природокористування України, від 30.08.2023, ОСОБА_3 є студенткою ОС «Бакалавр» 2 курсу денної форми навчання спеціальності «Менеджмент» факультету аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України. Рік закінчення: 30.06.2026.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 189 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. (ст. 199 СК України).
До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу. (ст. 201 СК України).
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За матеріалами справи судом установлено, що позивач відноситься до категорії осіб яким надано право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, оскільки донька сторін досягнула віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років та продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Вирішуючи питання здатності батьків надавати матеріальну допомогу, суд має брати до уваги установлений законом прожитковий мінімум, враховувати розмір витрат, які батьки змушені нести (наприклад, у зв'язку із власною хворобою тощо). Якщо доходи батьків з урахуванням необхідних витрат забезпечують їм прожитковий мінімум, вони можуть визнаватися такими, що здатні надавати матеріальну допомогу. В будь-якому випадку суд має оцінювати всі обставини справи в сукупності.
Судом враховується, що відповідач відзиву на позовну заяву не подав, як і не подав доказів які б спростовували позовні вимоги позивача та докази які б свідчили про неспроможність сплати аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023рік» установлено з 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 589 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 2 684 грн. При цьому, статтею 8 цього ж Закону визначено, що з 01.01.2023 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 6 700 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи убачається, що позивач проживає разом з повнолітньою донькою, яка перебуває на її утриманні. При цьому, відповідач є особою працездатного віку, законодавчо на останнього покладено обов'язок забезпечення утримання та виховання власної дитини, у зв'язку з чим враховуючи вимоги ст. 182 СК України, беручи до уваги те, що будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог у частині розміру аліментів відповідачем суду надано не було, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 аліментів в розмірі частини з усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, і до закінчення навчання, але не більш як до досягнення донькою 23-річного віку.
У відповідності до ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 08.09.2023.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки в силу п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову, з урахуванням ч.6 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», із відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 182, 187, 189-192, 194-197, 199-201 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 354, 430 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, аліменти в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно починаючи з 08.09.2023 і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23-річного віку. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: