Справа № 755/2036/23
№ 1-кп/755/838/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2023 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100120000513 від 19.10.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грушківка, Гребінківського р-ну, Полтавської обл., громадянина України, українця, не одруженого, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,
ВС Т А Н О В И В:
Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 26.08.2022 № 1327, о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_6 призначено на посаду спеціаліста-криміналіста сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції України у місті Києві.
Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Старший сержант поліції ОСОБА_6 , відповідно до Присяги працівника поліції, зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів належать, в тому числі, органи Національної поліції.
Водночас, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді спеціаліста-криміналіста сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції України у місті Києві, будучи працівником правоохоронного органу, відповідно до вимог зазначеного законодавства зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства та вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, 25.02.2022 року, у невстановлені слідством час та місці, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на заволодіння вогнепальною зброєю. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння вогнепальною зброєю, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , 25.02.2022 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні чергової частини відділу поліції № 4 Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 14/1, заволодів незакріпленим за ним пістолетом Макарова 9мм № НОМЕР_1 та бойовими припасами, а саме 127 патронами 9 мм Makarov, що перебувають на балансі Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, які в подальшому, до чергової частини зазначеного відділу поліції не повернув, чим вчинив привласнення вогнепальної зброї.
Крім того, ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне зберігання та передачу вогнепальної зброї, діючи умисно, у порушення вимог п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року № 2471-ХІІ та п. п. 2, 9, 11 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576, зберігав привласнену ним 25.02.2022 року вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме пістолет Макарова 9мм № НОМЕР_1 та 27 патронів 9 мм Makarov при собі, а також, 100 патронів 9 мм Makarov у службовому автомобілі «Мітсубісі Л200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, 25.02.2022 року, у невстановлені слідством час та місці, у ОСОБА_6 , під час телефонної розмови з ОСОБА_7 , який засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 05.07.2022 року, виник злочинний умисел на передачу вогнепальної зброї та бойових припасів, а саме пістолета Макарова 9мм № НОМЕР_1 та 127 патронів 9 мм Makarov останньому. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 , 25.02.2022 року, близько 17 години 00 хвилин, перебуваючи у бомбосховищі на території електродепо «Дарниця» - електродепо Київського метрополітену за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля (Червоноткацька), 1-А, діючи умисно, у порушення вимог п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року № 2471-XII та п.п. 2, 9, 11 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576, передав ОСОБА_7 , який засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 05.07.2022 року, вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме: пістолет Макарова 9мм № НОМЕР_1 та 27 патронів 9 мм Makarov, без передбаченого законом дозволу. Не припиняючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 , 25.02.2022 року, близько 08 години 00 хвилин, перебуваючи на території Електродепо «Дарниця» - електродепо Київського метрополітену за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля (Червоноткацька), 1-А, діючи умисно, дістав із службового автомобіля «Мітсубісі Л200», реєстраційний номер НОМЕР_2 та передав ОСОБА_7 , який засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 05.07.2022 року, бойові припаси, а саме: 100 патронів 9 мм Makarov, без передбаченого законом дозволу.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе за ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України визнав у повному обсязі та показав, що дійсно вчинив протиправні дії, за обставин, зазначених у обвинувальному акті. Зокрема, зазначив, що у скоєному щиро кається, розуміє, що його дії були умисними, незаконними, прохав суворо його не карати та показав, що всі обставини, викладені в обвинувальному, а саме: час, місце, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, відповідають дійсності.
Покази ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань; постанов про визнання та долучення речових доказів до матеріалів досудового розслідування від 09.01.2023 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та наведеними вище письмовими доказами.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 у тому, що він своїми діями вчинив привласнення вогнепальної зброї, бойових припасів, тому, знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 262 КК України.
Зокрема, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 у тому, що він своїми умисними діями вчинив зберігання та передачу вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тому, знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 263 КК України.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, зокрема: під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, у скоєному щиро розкаявся, вину визнав повністю, раніше не судимий.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого (щиро каявся, вину визнав повністю, раніше не судимий), наявності пом'якшуючої обставини, зокрема, прокурор прохав призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане із позбавленням волі, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, визначені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_6 визнати винуватим за ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 262 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 263 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити остаточно ОСОБА_6 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: оптичний диск CD-Rultimatecollection, на якому наявні надписи «АНАЛІЗ» та оптичний диск VerbatimDVD+R 4,7 Gb, на якому наявні надписи «кп 62022100120000513» та «GD-22-10021/кі 12.12.2022», які приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Головуючий суддя: