УХВАЛА
26 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 490/10145/19
провадження № 61-14460ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С.,
Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», треті особи: акціонерне товариство «ВТБ Банк», приватне підприємство Фірма «Нові часи», про припинення права вимоги та припинення іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ «ФК «Поліс» про припинення права вимоги та припинення іпотеки.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
03 жовтня 2023 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 19 жовтня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме для надання належним чином оформленої касаційної скарги.
Недоліки касаційної скарги усунено. На виконання вимог ухвали суду позивач подала нову редакцію касаційної скарги та зазначила, що підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц та у справі № 676/1958/16-ц.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Судовий збір сплачений.
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року.
Витребувати із Центрального районного суду м. Миколаєва матеріали цивільної справи № 490/10145/19 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», треті особи: акціонерне товариство «ВТБ Банк», приватне підприємство Фірма «Нові часи», про припинення права вимоги та припинення іпотеки.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
В. В. Сердюк