УХВАЛА
26 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 554/4407/22
провадження № 61-17083ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, третя особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2023 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 77,4 кв. м, житловою площею 45 кв. м.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Полтавської міської ради задоволено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, понесені виконавчим комітетом Полтавської міської ради, у розмірі 2 684,00 грн компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
28 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року позивач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 та Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 552/1354/18.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року.
Витребувати з Октябрського районного суду м. Полтави матеріали цивільної справи № 554/4407/22 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
В. В. Сердюк