УХВАЛА
25 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 204/5231/23
провадження № 61-18074ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Олійник А. С.,
розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 31 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 22 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 281 400,00 грн, завданої
у результаті неправомірних рішень та умисного невиконання судових рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року
у справі № 160/3600/20 та від 15 червня 2020 року у справі № 160/3312/20.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 31 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду
в розмірі 5 000,00 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 50 грн,
а всього 5 050,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня
2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
16 грудня 2023 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернувся
до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в частині відшкодування розміру моральної шкоди і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
19 грудня 2023 року Військова частина НОМЕР_1 , засобами поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня
2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада
2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Красногвардійського районного суду
м. Дніпропетровська від 31 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційні скарги та додані до них матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вони подані на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі
№ 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684,00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 281 400 грн, що станом на 01 січня 2023 року
не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн).
Касаційні скарги та додані до них матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства, а також
не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно
до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи
та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Касаційний перегляд судових рішень є екстраординарним, тобто таким, що не відбувається у кожній справі.
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № Я (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію
та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи,
яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), №40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду
не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], § 230, № 36760/06, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод (далі - Конвенції) до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), §37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), §32, від 02 листопада 2006 року, № 29182/03, «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) §29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).
Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справах «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; «Козліца проти Хорватії», § 33; «Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), №2611/07 та §54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07, «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), §48, від 02 жовтня
2012 року, № 32299/08).
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження)
у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову,
що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особами, які подали касаційні скарги, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особам, які подали касаційні скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник