УХВАЛА
25 грудня 2023 року
місто Київ
справа № 536/1273/21
провадження № 61-14013ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка Вадима Миколайовича, Карпенко Світлани Олексіївни у справі за позовом дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31 січня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
21 липня 2021 року дочірнє підприємство «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 1 282 872,96 грн, які він отримав на виконання рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
31 січня 2022 року рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області позов ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» 1 282 872,96 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
ОСОБА_1 оскаржив рішення в апеляційному порядку.
03 жовтня 2022 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31 січня 2022 року залишено без змін.
28 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31 січня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року.
Того ж дня, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу № 536/1273/21 (провадження № 61-14013ск23) призначено до розгляду судді-доповідачеві Фаловській І. М. Визначено, що до складу колегії входять судді Ігнатенко В. М., Сердюк В. В.
18 жовтня 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Фаловської І. М. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, визнано наведені у клопотанні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги. Касаційний суд вказував на необхідність направлення заяви про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку, та надання відповідних доказів.
10 листопада 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді-доповідача Фаловської І. М. від розгляду зазначеної касаційної скарги.
13 листопада 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Фаловської І. М. визнано необґрунтованою та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
14 листопада 2023 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Коротуна В. М. для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Фаловської І. М.
15 листопада 2023 року ухвалою Верховного Суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Фаловської І. М. відмовлено.
22 листопада 2023 року суддя-доповідач Фаловська І. М. звернулася до заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду зі службовою запискою про приведення у відповідність складу постійно діючої колегії Третьої судової палати у тому числі і за провадженням № 61-14013ск23.
Того ж дня розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Грицик О. Ф. винесено розпорядження № 1508/0/226-23 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи.
30 листопада 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Фаловської І. М. заявлено самовідвід у справі та передано касаційну скаргу на повторний автоматизований перерозподіл.
04 грудня 2023 року заступник керівника Апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного цивільного суду винесла розпорядження № 1579/0/226-23 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи.
04 грудня 2023 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М., визначено суддів, які входять до складу колегії - Карпенко С. О., Сердюка В. В.
06 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.
12 грудня 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач) Карпенко С. О., Сердюк В. В. заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. визнано необґрунтованою та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
13 грудня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді Гудимі Д. А. для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід.
14 грудня 2023 року ухвалою судді Верховного Суду Гудими Д. А. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. відмовлено.
19 грудня 2023 року до Верховного Суду повторно надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.
На переконання заявника, Верховний Суд у складі судді Гудими Д. А. помилково відмовив у задоволенні першої заяви про відвід суддів Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. В ухвалі від 14 грудня 2023 року суддя Гудима Д. А. не надав правової оцінки порушенням, допущеним суддею Фаловською І. М. Відповідач указував на порушення при повторному автоматизованому розподілі справи, під час якого визначено суддів Ігнатенка В. М. і Карпенко С. О. для розгляду його касаційної скарги. Зазначив про порушення його права на ознайомлення з матеріалами справи. Вказував, що в ухвалі від 12 грудня 2023 року допущено описку у даті подання заяви про відвід судді Фаловської І. М. Така описка, на думку заявника, є додатковим підтвердженням сумнівів у безсторонності та незалежності суддів. Така ж описка була допущена і суддею Фаловською І. М.
Хаменушко Р. М. наполягав, що подання ним указаної заяви про відвід суддів Ігнатенка В. М. та Карпенко С. О. є єдиним засобом відновлення його порушених прав і за наведених підстав не може розцінюватися як засіб тиску на суддів у зв'язку зі здійсненням ними правосуддя.
21 грудня 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В. визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. передано для вирішення іншому судді.
21 грудня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід суддів Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. від 19 грудня 2023 року призначено суддю-доповідача Ситнік О. М.
Вважаю, що відсутні підстави для задоволення заяви про відвід.
ОСОБА_1 заявив відвід суддям Ігнатенку В. М. та Карпенко С. О. з декількох підстав.
Він вказав, що має сумнів у об'єктивності та неупередженості вказаних суддів у зв'язку з недотриманням ними вимог, передбачених частиною шостою та пунктами 1, 2, 4, 8 частини сьомої статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).
Вказані норми передбачають таке.
За частиною шостою статті 56 Закону № 1402-VIII суддя повинен додержуватися присяги.
Частина сьома цієї статті передбачає обов'язки суді, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виявляти повагу до учасників процесу;систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду.
Також заява про відвід містить посилання на порушення частини першої статті 33, пункту 5 частини першої статті 36 та частини третьої статті 39 ЦПК України.
Відповідно до статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (далі - ЄСІТС) під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Тобто підставою для відводу вказаних суддів Хаменушко Р. М. зазначає порушення порядку визначення судді-доповідача та складу суду.
Про таке свідчить і його посилання у тексті заяви про відвід на те, що у жовтні 2023 року до складу колегії суддів безпідставно було включено суддю Ігнатенка В. М., а 22 листопада та 04 грудня 2023 року до складу колегії суддів безпідставно включено суддю Карпенко С. О.
Разом з тим, як частиною першою статті 33, так і Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25, унормовано порядок визначення судді-доповідача та складу колегії суддів у суді касаційної інстанції, якщо цивільним процесуальним законом передбачено розгляд справи колегіальним складом суду.
Відповідно до частини другої статті 33 ЦПК України справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІТС суддя-доповідач.
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частина третя статті 33 ЦПК України).
Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом (частина сьома статті 33 ЦПК України).
Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється ЄСІТС з числа резервних суддів (частина восьма статті 33 ЦПК України).
Якщо змінити суддю, який вибув, з числа резервних суддів неможливо, його заміна здійснюється ЄСІТС у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті. Суддя, визначений на заміну вибулого судді, розглядає у складі колегії суддів усі невирішені справи, що розглядає така колегія суддів, та які у зв'язку з відсутністю вибулого судді неможливо розглянути в строки, встановлені цим Кодексом (частина дев'ята статті 33 ЦПК України).
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина одинадцята статті 33 ЦПК України).
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом. Протокол має містити такі відомості:1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу;2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, імена (найменування) учасників справи; 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (частини чотирнадцята та п'ятнадцята статті 33 ЦПК України).
Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви (частина шістнадцята статті 33 ЦПК України).
Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сімнадцята статті 33 ЦПК України).
02 квітня 2015 року рішенням Ради суддів України № 25 затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення), якевизначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції і забезпечує, зокрема об'єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження) (підпункт 1.3.1 пункту 1.3 Положення).
Згідно з підпунктами 2.3.1 - 2.3.2 пункту 2.3 Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою. Збори суддів можуть визначити склади постійно діючих колегій суддів (підпункт 2.3.11 пункту 2.3 Положення).
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 Положення).
Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення (підпункт 2.3.49 пункту 2.3 Положення).
Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу (підпункт 2.3.23 пункту 2.3 Положення).
Тобто за наявності рішення відповідного суду про визначення складу постійно діючих колегій та резервних суддів після призначення справи судді-доповідачу визначається склад колегії суддів з урахуванням персонального складу постійно діючої колегії, а у разі, якщо суддя постійно діючої колегії не може приймати участі у розгляді справи - резервного суддю.
14 грудня 2017 року постановою Пленуму Верховного Суду № 8 затверджено Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді (далі - Тимчасові засади), відповідно до пункту 1.3 яких збори суддів касаційного суду (далі - збори суддів) для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема: визначають персональний склад судових палат та кількість суддів у судових палатах; визначають персональний склад постійних колегій суддів; визначають резервних суддів для кожної постійної колегії суддів строком на один рік.
Заміна судді, який не є суддею-доповідачем у судовій справі, у складі колегії суддів, здійснюється з числа резервних суддів за ініціативою (повідомлення або службової записки) судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням заступника керівника апарату, що додається до матеріалів справи (пункт 3.4 Тимчасових засад).
Особливості визначення складу суду в Касаційному цивільному суді передбачені у пункті 4.2 Тимчасових засад: збори суддів Касаційного цивільного суду визначають: персональні склади постійних колегій суддів (із головуючими) та колегій у складі трьох суддів у межах постійних колегій суддів; резервних суддів строком на один рік у кількості не менше двох суддів із числа суддів іншої постійної колегії суддів цієї самої судової палати, затвердженої зборами суддів (підпункт 4.2.1). Колегія у складі трьох суддів, у тому числі для попереднього розгляду справи, формується із суддів відповідного складу постійної колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить визначений автоматизованою системою суддя-доповідач (підпункт 4.2.2).
13 березня 2023 року збори суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду прийняли рішення № 3, згідно з яким вирішили, що до складу 2 колегії першої постійно діючої колегії у складі трьох суддів Третьої судової палати ввійшли судді Фаловська І. М. , Сердюк В. В. і ОСОБА_3, а резервними суддями цієї колегії затверджені судді Ігнатенко В. М. і Карпенко С. О.
22 серпня 2023 року рішенням Вищої ради правосуддя № 835/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» звільнено ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
28 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.
28 вересня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Фаловській І. М. та вказано, що до складу колегії входять судді Сердюк В. В. та Ігнатенко В. М.
У своїй заяві ОСОБА_1 посилається на безпідставне включення до складу колегії суддів судді Ігнатенка В. М .
Разом з тим, рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2023 року № 3 на виконання вимог частини другої статті 44 Закону № 1402-VIII, частини восьмої статті 33 ЦПК України, Положення та Тимчасових засад внесено зміни у частині визначення персонального складу постійних складів колегій суддів, зокрема у пункті 4 визначено склад 2 колегії першої постійно діючої колегії у складі трьох суддів: Фаловської І. М., Сердюка В. В. та Стрільчука В. А. та резервних суддів Ігнатенка В. М. та Карпенко С. О .
Оскільки рішенням Вищої ради правосуддя від 22 серпня 2023 року № 835/0/15-23 суддю ОСОБА_3 звільнено з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку і він не має права приймати участь у розгляді справ, колегія суддів визначена з урахуванням наявного резервного судді Ігнатенка В. М .
Таке формування судової колегії для розгляду справи відповідає вимогам як наведених норм ЦПК України, так і пункту 2.3 Положення та пунктам 1.3, 3.4, 4.2 Тимчасових засад.
07 листопада 2023 року у зв'язку зі звільненням у відставку деяких суддів збори суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалили рішення № 7, згідно з яким: виключили суддю Стрільчука В. А. з персонального складу Третьої судової палати Касаційного цивільного суду; внесли зміни до персонального складу 2 колегії першої постійно діючої колегії у складі трьох суддів цієї палати.
Того ж дня збори суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалили рішення № 8, згідно з яким визначили резервним суддею 2 колегії першої постійно діючої колегії у складі трьох суддів суддю Ігнатенка В. М.
15 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень у справі № 536/1273/21.
22 листопада 2023 року суддя-доповідач Фаловська І. М. звернулася зі службовою запискою до заступника керівника Апарату Верховного Суду-керівника секретаріату Касаційного цивільного суду про приведення у відповідність з рішенням № 8 зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2023 року про визначення кількісного і персонального складу судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду.
22 листопада 2023 року розпорядженням № 1508/0/226-23 заступника керівника Апарату Верховного Суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
22 листопада 2023 року протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями визначено суддю-доповідача Фаловську І. М. та суддів, які входять до складу колегії: Сердюка В. В. та Карпенко С. О.
Таке визначення складу колегії суддів для розгляду справи відповідає вимогам як статті 33 ЦПК України, так і пункту 2.3 Положення та пунктам 1.3, 3.4, 4.2 Тимчасових засад та враховує рішення № 8 зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2023 року про визначення кількісного і персонального складу судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, яким визначено склад 2 колегії першої постійно діючої колегії Третьої судової палати у складі трьох суддів: Фаловської І. М., Сердюка В. В. та Карпенко С. О., для якої резервним суддею затверджено Ігнатенка І. М.
30 листопада 2023 року суддя-доповідач Фаловська І. М. постановила ухвалу про самовідвід та повторний автоматизований розподіл справи.
04 грудня 2023 року відповідне розпорядження про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи винесено заступником керівника Апарату Верховного Суду-керівника секретаріату Касаційного цивільного суду.
Того ж дня протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу призначено судді-доповідачеві Ігнатенку В. М. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Сердюк В. В. та Карпенко С. О.
Рішенням №8 зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2023 року про визначення кількісного і персонального складу судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, яким визначено склад другої постійно діючої колегії 2 колегії Третьої судової палати у складі трьох суддів: Ігнатенка В. М., Фаловської І. М., та Карпенко С. О., для якої резервним суддею визначено Сердюка В. В.
Оскільки суддею Фаловською І. М. заявлено самовідвід, то обґрунтовано відповідно до частин другої, третьої, восьмої статті 33 ЦПК України,підпунктів 2.3.2, 2.3.11, 2.3.23, 2.3.49 пункту 2.3 Положення, вимог Тимчасових засад, визначено склад колегії суддів з урахуванням резервного судді Сердюка В. В.
Доводи ОСОБА_1 про порушення визначення судді-доповідача та формування колегії суддів для розгляду справи не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно зі статтею 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Тобто цивільним процесуальним законом чітко визначені підстави відводу судді, одним з яких є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).
Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.
У даному випадку доводи ОСОБА_1 про те, що судді Ігнатенко В. М. та Карпенко С. О. визначені до складу колегії суддів для розгляду вказаної справи з порушенням порядку визначення складу суду, чим вчинили дії, які б свідчили про їхню упередженість та небезсторонність не знайшли свого підтвердження.
Заявник мотивував необхідність відводу суддів Ігнатенка В. М. та Карпенко С. О. з підстав, які полягають в очевидних порушеннях порядку визначення цих суддів для розгляду справи; незгоди з процесуальним рішенням судді Фаловської І. М. про залишення касаційної скарги без руху та ухвалою судді Гудими Д. А. про відмову в задоволенні першої заяви про відвід суддів Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.; допущення описок в ухвалах касаційного суду; неознайомлення відповідача з матеріалами справи.
Доводи ОСОБА_1 про незгоду з процесуальними діями суддів Фаловської І. М. та Гудими Д. А. не можуть бути підставою для відводу суддів Ігнатенка В. М. і Карпенко С. О. відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України.
Посилання на те, що суддею Фаловською І. М. допущено описки в ухвалах від 18 жовтня 2023 року та 13 листопада 2023 року не свідчить про наявність підстав для відводу суддям Ігнатенку В. М. та Карпенко С. О., оскільки вказана ухвала постановлена суддею Фаловською І. М. одноособово, статтею 269 ЦПК України унормовано порядок виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, які ухвалою від 19 грудня 2023 року виправлено.
05 грудня 2023 року ОСОБА_1 подано заяву про ознайомлення з частиною матеріалів справи, які перебувають у провадженні Касаційного цивільного суду. Також встановлено, що працівники Верховного Суду неодноразово телефонували на зазначені у цій заяві та касаційній скарзі номери телефонів відповідача з метою повідомлення про можливість ознайомлення, проте такі дзвінки залишилися без відповіді, про що складено відповідні телефонограми. Обставини про неможливість повідомлення судом відповідача про день та час ознайомлення з цими матеріалами за вказаним ним у відповідній заяві номером телефону ( НОМЕР_1 ) підтверджуються заявником у його ж заяві про зміну номеру телефону від 14 грудня 2023року.
ОСОБА_1 не навів обставин, які б свідчили про упередженість суддів Ігнатенка В. М. та Карпенко С. О., а тому доводи його заяви не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у їх неупередженості.
Його доводи про необхідність поновлення строку на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій не є підставними при вирішенні питання про відвід.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України).
Вважаю, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М. та Карпенко С. О., оскільки доводи заявника не знайшли підтвердження, що існують обставини, які достовірно б вказували на упередженість та необ'єктивність суддів Ігнатенка В. М. та Карпенко С. О.
Керуючись статтями 33, 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка Вадима Миколайовича, Карпенко Світлани Олексіївни у справі за позовом дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31 січня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік