Номер провадження 2/754/728/23
Справа №754/7845/21
РІШЕННЯ
Іменем України
21 грудня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Таран Н.Г.
секретаря судового засідання Довгань Г.А.
за участі представника відповідача адвоката Гудзь О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank»
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовною заявоюпро стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 31.10.2018 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. Окрім того, в Анкеті позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору. Отже, 31.10.2018 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем було укладено договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 5 500,00 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4%), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8% річних). Позивач свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач у свою чергу не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором. У Відповідача наявне прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.4.16 п.4 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30.07.2019 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв'язку з чим та відповідно до п.4.18, 4.19 кредит став у формі «на вимогу».На підставі викладеного загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором станом на 22.12.2020 року становить 12 955,48 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі - 7 269,52 грн., заборгованість за пенею та комісією - 5 685,96 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11.11.2021 року у справі постановленим заочно - позовні вимоги позивача задоволено.
18.05.2022 року до Деснянського районного суду звернувся відповідач ОСОБА_1 з заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить суд про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.11.2021 року, та скасувати вказане рішення суду. В обґрунтування заяви зазначив, що заочне рішення є незаконним і необгрунтованим та таким, що прийняте за відсутності у судовому засіданні відповідача та без врахування його доводів та заперечень. Зазначена обставина не дозволила відповідачу у справі реалізувати свої процесуальні права, а також порушила принцип змагальності сторін. Відповідач не був присутнім на засіданнях з поважних причин, оскільки не отримував судових повісток. У зв'язку з чим не мав змоги подавати свої доводи та заперечення. Зазначена обставина не дозволяла відповідачу у справі реалізувати свої процесуальні права, а також порушили принцип змагальності сторін. На підставі викладеного заявник просив скасувати заочне рішення Деснянського районного суду м.Києва від 11.11.2021 по справі № 754/7845/21 та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 24.05.2022 заяву відповідача про перегляд заочного рішення у справі за позовом АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
15.06.2022 на адресу сулу надійшла заява про перегляд заочного рішення в новій редакції.
Ухвалою суду від 17.06.2022 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до розгляду.
Ухвалою суду від 01.08.2022 заяву відповідача про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.11.2021 задоволено, скасовано заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.11.2021 у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначити до розгляду справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
19.12.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Гудзь О.В. про закриття провадження у справі.
21.12.2023 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Гудзь О.В. про закриття провадження у справі - відмовлено.
В судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки відповідач з дитинства страждає психічним захворюванням та не може в повній мірі керувати своїми діями і взагалі не памятає чи укладав будь-які договори з позивачем, а тому договір не може вважатись укладеним.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст. 3 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України).
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 628 ЦК України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 31.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 31.10.2018 року.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Окрім того, в Анкеті позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.
Отже, 31.10.2018 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем було укладено договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 5 500,00 грн., з можливістю його коригування.
Позивач свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач у свою чергу не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом.
Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією АТ «Універсал Банк» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення АТ «Універсал Банк» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається АТ «Універсал Банк» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником АТ «Універсал Банк» через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер відповідача. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.
За змістом кредитного договору позичальник, приймаючи пропозицію АТ «Універсал Банк" про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) АТ «Універсал Банк», що розміщені на веб-сайті АТ «Універсал Банк» та є невід'ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив АТ «Універсал Банк» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана АТ «Універсал Банк», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) АТ «Універсал Банк», що розміщені на веб-сайті АТ «Універсал Банк» та є невід'ємною частиною цього договору.
Укладення АТ «Універсал Банк» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню АТ «Універсал Банк» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Відповідно до вимог договору він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Цей висновок узгоджується із правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.
Оскільки відповідач заперечує укладення договору з позивачем на умовах на які посилається позивач, а долучені до матеріалів справи Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, який би свідчив про прийняття умов договору відповідачем- із відповідача підлягає стягненню саме узгоджений сторонами кредитного договору розмір кредиту, який отримайний відповідачем, що становить 7 269,52 грн., а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал-Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 31.10.2018 року станом на 22.12.2020 року у розмірі 7269,52 грн.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал-Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, знаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19)
Відповідач: (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 )
Повний текст рішення складено 27.12.2023 року.
Суддя: Н.Г.Таран